Рішення № 72016232, 01.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6789/17

Провадження номер 2/522/474718

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року Приморський районний суд міста Одеса у складі

головуючого судді – Кравчук Т.С.

за участю секретаря Антонецького С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальність «Порше Лізінг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» І.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, відповідно до якого просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» заборгованість за Договором про фінансовий лізинг №00008255 від 22.08.2013, що складається із платежів за фактичний час користування, в розмірі 39 398,32 грн., збитків у розмірі 52 099,78 грн., а разом становить 91 498,10 грн., а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.08.2013 між сторонами укладено Договір про фінансовий лізинг № 00008255, який разом із Загальними комерційними умовами внутрішнього фінансового лізингу та Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів становить Контракт, предметом якого є транспортний засіб. На виконання умов якого позивачем було придбано транспортний засіб WV T5GP Kombi 2.0 I TDI, 2013 року виписку, № шасі WV2ZZZ7HZEH020843. Позивач за Договором лізингу свої зобов'язання виконав в повному обсязі. Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність. Зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Судом вживалися заходи щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином..

Відповідно до положень ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, №2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п.9 Розділу XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати під час розгляду вказаної справи положення ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Відповідно до ч.4 ст.222 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 280 ЦПК України).

З врахуванням тієї обставини, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду невідомі, заперечень проти позовної заяви не надав, а також того, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних у справі даних та доказів.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, які підтверджені наданими сторонами доказами по справі.

В судовому засіданні встановлено, що 22.08.2013 між позивачем (лізингодавцем) та відповідачем (лізингоодержувачем) укладено Договір про фінансовий лізинг № 00008255, частиною якого є Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (далі по тексту - Загальні умови) та Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (далі по тексту - Графік платежів), що разом становлять Контракт.

Відповідно до п.1 Загальних умов визначено, що Загальні умови, а також Графік платежів як додаток до контракту, що є невід'ємною його частиною, та інші додатки, що є невід'ємними його частинами, являють собою угоду між сторонами, щодо придбання ТОВ «Порше Лізинг Україна», а також передачі Об'єкту лізингу відповідачу згідно з положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг», а також іншими чинними положеннями українського законодавства.

Цей Контракт разом з усіма додатками та іншими доданими до нього матеріалами, складає цілісну угоду між Сторонами по відношенню до предмета цього контракту (п. 20.3. Загальних умов).

Своїм підписом на цьому документі відповідач засвідчив ту обставину, що ознайомився та зрозумів усі умови цього договору про фінансовий лізинг, Загальних умов, рахунків для лізингових платежів/Графіку платежів, а також погоджується, що всі вище зазначені документи є невід'ємними частинами Договору про фінансовий лізинг та мають обов'язкову силу по відношенню до відповідача.

Під час підписання вказаного Договору, досягнуто згоди та визначено усі істотні умови Договору, зокрема: об'єкт лізингу - транспортний засіб WV T5GP Kombi 2.0 I TDI, 2013 року виписку, № шасі WV2ZZZ7HZEH020843, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 29 837,60 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 7 459,40 гривень.

Усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквівалентів в доларах США.

Умовами Договору лізингу також передбачено, що відповідач придбаває Об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною позивачем.

Відповідно до п.п.3.1. та3.2. Загальних умов сторони погодили, що предметом лізингу за цим контрактом є транспортний засіб, зазначений у контракті та обраний у відповідності до специфікацій відповідачем та в повній мірі відповідає його вимогам. Відповідач на власний розсуд здійснив вибір дилера-продавця, у якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» придбало об'єкт лізингу. Позивач придбаває об'єкт лізингу та передає відповідачу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного законодавства та Контракту.

Лізингові платежі повинні бути сплачені на підставі рахунку позивача в гривнях банківським переказом на банківський рахунок позивача.

Згідно з п.6.3 Загальних умов, сторони погодили, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим Контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість Об'єкта лізингу та забезпечують отримання Порше Лізинг Україна очікуваної станом на дату виконання Контракту суми на основі діючого курсу обміну долара США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ «КІБ Креді ОСОБА_2» або іншим банком), або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку (ПАТ «КІБ Креді ОСОБА_2» або іншого банку)з купівлі та продажу долару США до української гривні, як буде обрано за рішенням Порше Лізинг Україна, станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті. З цією метою лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим Контрактом, розраховуються в доларах США на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку.

Умовами п.6.5. Загальних умов встановлено, що Лізингові платежі перераховуються відповідачем на рахунок зазначений ТОВ «Порше Лізинг Україна» у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів не пізніше дати, вказаної у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів.

Позивач у відповідності до умов Контракту, має право в односторонньому порядку розірвати цей Контракт/відмовитись від Контракту та право на повернення Об'єкту лізингу, зокрема, у випадку якщо відповідач не сплатив 1 наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів (пп.12.6.1. п. 12.6 Загальних умов).

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст.627 ЦК України сторони є вільні в укладенні договору та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.807 ЦК України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Таким чином, укладений між сторонами договір фінансового лізингу є за своєю правовою природою змішаним договором, який поєднує в собі ознаки договору купівлі-продажу із розстроченням платежу та договору найму майна, правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями ЦК України, Законом України «Про фінансовий лізинг» та укладеним між сторонами Договором фінансового лізингу.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про фінансовий лізінг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання, відповідно до Акту прийому-передачі до Договору лізингу від 22.08.2013, позивач передав, а відповідач прийняв транспортний засіб WV T5GP Kombi 2.0 I TDI, 2013 року виписку, № шасі WV2ZZZ7HZEH020843.

Проте відповідач, в порушення норм чинного законодавства та положень укладеного Контракту, належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором фінансового лізингу.

У зв’язку з невиконанням відповідачем договору, позивач поніс витрати, що підтверджуються матеріалами справи, а саме на ТОВ «Тріпл Сі» (договір про надання юридично-консультативних послуг від 21.06.2012 року) у розмірі 11 817,82 гривень; на ТОВ «Автосоюз» (договір відповідального зберігання від 01.09.2014 року) у розмірі 800 гривень; на ТОВ «Кредитекспрес ОСОБА_3 Сі.» (договір доручення від 12.06.2012 року) у розмірі 3 481,96 гривень (договір про надання юридично-консультативних послуг від 16.05.2016 року) у розмірі 30 000 гривень; на ТОВ «Юридична фірма Вернер» у розмірі 6 000 гривень.

Таким чином, через порушення своїх зобов’язань за договором, відповідач має відшкодувати позивачу збитки, що складаються зі суми матеріальних витрат позивача, що виникли у зв’язку з відновленням його порушеного права у розміні 52 099, 78 гривень.

Крім того, відповідач зобов’язаний компенсувати позивачу плату за фактичний час користування об’єктом лізингу у розмірі 39 398,32 гривень.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Крім того, положеннями статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність і достатність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення відповідачем прав позивача, а саме неналежне виконання зобов'язань, покладених на відповідача у відповідності до Договору про фінансовий лізинг № 00008255 від 22.08.2013 в частині оплати лізингових платежів, витрат на відновлення порушених прав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Згідно положень ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Згідно положень ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Вернер» 10.06.2015 укладена додаткова угода до договору про надання юридичних послуг, відповідно до якої Виконавець (ТОВ «Юридична фірма Вернер») зобов'язується надати Замовнику (позивачу) послуги із забезпечення належного представництва інтересів Замовника в суді за вказаним позовом. Вартість послуги - 5000 грн., ПДВ - 1000 грн., а всього 6000 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що вказані витрати понесені позивачем у зв'язку із розглядом зазначеної справи, враховано обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, поведінку сторони під час розгляду справи, дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З врахуванням наведеного, та у відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн.

За таких обставин, в порядку вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що понесені позивачем витрати в розмірі 6000 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (адреса: м.Київ, вул.П.Тичини, 1-В, код ЄДРПОУ - 35571472, банк: ПАТ «Креді ОСОБА_2», рахунок №26004011991000, МФО 300379) заборгованість за Договором про фінансовий лізинг №00008255 від 22.08.2013, що складається із платежів за фактичний час користування, в розмірі 39 398,32 грн., збитків у розмірі 52 099,78 грн., а разом становить 91 498,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса:м. Одеса, АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (адреса: м.Київ, вул.П.Тичини, 1-В, код ЄДРПОУ - 35571472, банк: ПАТ «Креді ОСОБА_2», рахунок №26004011991000, МФО 300379) сплачений судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Повний текст рішення буде виготовлений 06.02.2018 року.

Суддя:

01.02.2018