Постанова № 72014271, 06.02.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/3222/17 06.02.2018

Провадження №22-ц/784/304/18

Справа № 484/3222/17 Головуючий першої інстанції: Мельничук О.В.

Провадження № 22-Ц-784/304/ 18 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

Категорія - 46

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2018 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Серебрякової Т.В.

Самчишиної Н.В.

із секретарем: Андрієнко Л.Д.

за відсутності учасників

справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.11.2017 р., ухвалене суддею Мельничуком О.В. о 10 год. 53 хв. в приміщенні суду у справі за

позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановила:

26.09. 2017 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про визнання особою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позивач зазначав, що у 2010 році на підставі ордеру № 24, виданого виконкомом Первомайської міської ради 04.02.2010 р. він разом з відповідачкою та двома спільними дітьми вселився

в надану йому у постійне користування чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

02.03.2010 р. він разом з дружиною здійснив реєстрацію місця постійного проживання у цьому житловому приміщенні.

З липня 2015 р. дружина покинула квартиру та в ній не проживає без поважних причин.

Його витрати на утримання квартири відповідачка не відшкодовує.

Посилаючись на ці обставини та вимоги ст. ст. 71, 72 ЖК України позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.11.2017 р ухвалено про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення з врахуванням Перехідних Положень розділу XIII ЦПК, в межах оскарження, відповідно до правил ст. 367 ЦПК України, судова колегія приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з приписами ст. 60 ЦПК України ( в редакції на час судового розгляду) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами відповідно до правил ст.. 57 ЦПК України ( в редакції на час судового розгляду) є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.

Згідно з вимогами ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках передбачених пунктами 1 - 7 цієї статті.

Поважність причин відсутності члена сім'ї наймача визначається відповідно до норм житлового законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є наймачем житлової квартири АДРЕСА_1.

Відповідачка та спільні діти подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7, являються членами сім'ї наймача, які мають право користування цією квартирою та вселилися до неї згідно з ордером № 24, виданого виконкомом Первомайської міської ради Миколаївської області 04.02.2010 р.

З липня 2015 року відповідачка разом з дітьми залишила квартиру та проживає у іншій найманій квартирі.

Свідками, які допитані у судовому засіданні підтверджено, що непроживання відповідачки в квартирі є вимушеним, оскільки неможливість проживання в квартирі обумовлена неправомірною поведінкою позивача, а доступ до неї зараз неможливий оскільки ним замінено замки вхідних дверей. Зазначені обставини підтверджено також висновками ДІМ Первомайського МВ УМВС ( а.с.20-21)

Актом, про непроживання, який складено лише один раз 10.09.2017 р., тобто вже безпосередньо перед зверненням з позовом, підтверджена лише відсутність відповідачки у спірній квартирі на час перевірки та не встановлено, що там відсутні належні їй речі домашньої обстановки та інше особисте майно, не наведено також і причин відсутності.

Про допит свідків, які посвідчили акт, позивач не клопотав.

Таким чином не встановлено безперечних доказів того, що відповідач втратила правовий зв'язок з квартирою для постійного проживання без поважних причин.

Суд повно та всебічно дослідив встановлені обставини справи, дав належну юридичну оцінку зазначеним доказам та прийшов обгрунтованого цими доказами висновку про недоведеність позовних вимог щодо визнання ОСОБА_4 особою, яка втратила право користування спірним житлом.

З врахуваням цих висновків судом з належних підстав відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про відсутність поважних причин відсутності відповідачки понад шість місяців, не заслуговують на увагу, оскільки за результатами судового розгляду не встановлено достовірних доказів того, що непроживання відповідачки у квартирі мало місце без поважних причин.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються наявними доказами, щодо відсутності поважних причин непроживання.

Встановлене не дає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.11.2017 р.,- залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня складення повного рішення та з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Н.В. Самчишина

Т.В.Серебрякова

Повне рішення складено 06.02.2018 року.