Постанова № 72013153, 01.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/724/17 Головуючий у І інстанції Моргун Г. Л.Провадження № 22-ц/780/508/18 Доповідач у 2 інстанції ВерлановКатегорія 26 01.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 лютого 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Сліпченка О.І.,

за участю секретаря - Шуляка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Володарського районного суду Київської області від 13 листопада 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - ПАТ «Акцент-Банк») звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до укладеного договору від 18 липня 2013 року ОСОБА_1отримала кредит у розмірі 8 400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач дала згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складають між нею і банком договір. Відповідно Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У порушення умов договору та ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, внаслідок чого станом на 20 квітня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 18 726 грн. 54 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 8 415 грн. 14 коп., заборгованості за процентами у розмірі 8 193 грн. 47 коп., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 750 грн., штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн., штрафу (процентна складова) у розмірі 867 грн. 93 коп. З наведених підстав позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у вказаному вище розмірі.

Заочним рішенням Володарського районного суду Київської області від 13 листопада 2017 року в позові ПАТ «Акцент-Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Акцент-Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначається, що судом першої інстанції не враховано, що ухвала суду першої інстанції від 12 жовтня 2017 року про надання суду документів кредитної справи на адресу ПАТ «Акцент-Банк» не надходила і доказів про отримання її позивачем матеріали не містять. Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підтвердження отримання відповідачкою банківської карти та даних про строк її дії, оскільки вказані обставини підтверджені фотокарткою клієнта з продуктом/карткою зі скріншоту у єдиній клієнтській базі банку та розрахунком заборгованості.

Представник ПАТ «Акцент-Банк» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення судової повістки (а.с.64).

Відповідач ОСОБА_1в судове засідання не з`явилася. Конверт із судовою повісткою, направлений на адресу реєстрації її місця проживання повернувся з відміткою «не проживає» (а.с.65-66). Інших адрес місця проживання чи реєстрації ОСОБА_1 в матеріалах справи не значиться.

Згідно з п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1не повідомляла суд про зміну свого місця поживання, колегія суддів вважає, що відповідачка повідомлена про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Приймаючи до уваги вищенаведене та зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку сторін такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, нова редакція якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване заочне рішення суду зазначеним вимогам закону відповідає не в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення між сторонами договору про надання банківських послуг від 18 липня 2013 року та не доведено виникнення у відповідачки зобов'язань щодо сплати заборгованості за цим договором, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором про надання банківських послуг.

Однак повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно анкети - заяви від 18 липня 2013 року ОСОБА_1 виявила бажання оформити на своє ім`я кредитний ліміт по платіжній картці «Універсальна» та погодила, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомлена і погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Вона зобов'язалася виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті ПАТ «Акцент-Банк» (а.с.5).

В обґрунтування позову ПАТ «Акцент-Банк» зазначало, що 18 липня 2013 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 8 400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано суду власний розрахунок заборгованості (а.с.4), анкету-заяву (а.с.5), витяг з Тарифів банка кредитка «Універсальна» (а.с.6), витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с.7-9) без підпису ОСОБА_1, ксерокопію паспорта ОСОБА_1 (а.с.10).

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України (в редакції статті, яка діяла на час ухвалення судом рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що в анкеті-заяві від 18 липня 2013 року містяться лише персональні дані відповідачки, дата та її підпис. При цьому, у вказаній анкеті-заяві від 18 липня 2013 року відсутні дані про істотні умови кредитного договору, а саме: розмір кредитного ліміту, процентна ставка, номер кредитної картки, рахунок та строк її дії, цільове призначення кредиту, обов'язковість яких передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не доведено укладення з відповідачкою 18 липня 2013 року договору про надання банківських послуг, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення. Тому відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України анкета-заява не є належним доказом, який підтверджував би факт укладення між сторонами кредитного договору, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення.

Колегія суддів вважає, що в анкеті-заяві від 18 липня 2013 року відповідач лише виявила бажання оформити на своє ім'я кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна» та погодила, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася і погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Вона зобов'язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті ПАТ «Акцент-Банк».

Натомість зазначені Умови не містять підпису відповідача. При цьому позивачем на надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мала на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брала на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначена правова позиція міститься у постановах Верховного суду України від 14 грудня 2014 року (справа №6-2462цс16), від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено виникнення у відповідача зобов'язань за кредитним договором на умовах, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі, суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що ОСОБА_1 періодично частково погашала заборгованість за кредитним договором, що свідчить про визнання нею факту отримання кредитних коштів, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Так, із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором видно, що розмір заборгованості відповідача по тілу кредиту становить 8 415 грн. 14 коп. (а.с.4), яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-Банк».

Крім того, відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Оскільки ОСОБА_1 у період з 18 липня 2013 року по 20 квітня 2017 року фактично користувалася наданими ПАТ «Акцент-Банк» кредитними коштами у розмірі 8 415 грн. 14 коп., а умовами договору не встановлено розмір відсотків за користування ними, то їх розмір підлягає визначенню на рівні облікової ставки Національного банку України відповідно до положень ст.1048 ЦК України, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за відсотками на рівні облікової ставки Національного банку України за користування кредитними коштами у період з 18 липня 2013 року по 20 квітня 2017 року здійснюється за формулою:

[ Сума боргу] х [ Ставка (%)] /100% / 365 днів х[ Кількість днів ] =[ Сума]

[ 8 415 ] х [ 7 ] /100% / 365 днів х[ 26 (з 18.07.2013 по 12.08.2013)] =[41,96]

[ 8 415 ] х [ 6,5] /100% / 365 днів х[ 245 (з 13.08.2013 по 14.04.2014)] =[367,15]

[ 8 415 ] х [ 9,5] /100% / 365 днів х [93(з 15.04.2014 по 16.07.2014)] =[203,69]

[ 8 415 ] х [ 12,5] /100% / 365 днів х[ 119 ( з 17.07.2014 по 12.11.2014)] =[342,94]

[ 8 415 ] х [ 14] /100% / 365 днів х[ 85 (з 13.11.2014 по 05.02.2015)] =[274,35]

[ 8 415 ] х [ 19,5] /100% / 365 днів х[ 26 (з 06.02.2015 по 03.03.2015)] =[116,89]

[ 8 415 ] х [30] /100% / 365 днів х[ 177 (з 04.03.2015 по 27.08.2015)] =[1224,21]

[ 8 415 ] х [27] /100% / 365 днів х[ 28 (з 28.08.2015 по 24.09.2015)] =[174,29]

[ 8 415 ] х [22] /100% / 365 днів х[ 210 (з 25.09.2015 по 21.04.2016)] =[1062,22]

[ 8 415 ] х [19] /100% / 365 днів х[ 35 (з 22.04.2016 по 26.05.2016)] =[152,90]

[ 8 415 ] х [18] /100% / 365 днів х[ 28 (з 27.05.2016 по 23.06.2016)] =[115,88]

[ 8 415 ] х [16,5] /100% / 365 днів х[ 35 (з 24.06.2016 по 28.07.2016)] =[132,78]

[ 8 415 ] х [15,5] /100% / 365 днів х[ 49 (з 29.07.2016 по 15.09.2016)] =[174, 62]

[ 8 415 ] х [15] /100% / 365 днів х[ 42 (з 16.09.2016 по 27.10.2016)] =[144,85]

[ 8 415 ] х [14] /100% / 365 днів х[ 168 (з 28.10.2016 по 13.04.2017)] =[542,25]

[ 8 415 ] х [13] /100% / 365 днів х[ 7 (з 14.04.2017 по 20.04.2017)] =[20,98]

Таким чином, розмір заборгованості ОСОБА_1 за відсотками за користування кредитними коштами становить 5 091 грн. 95 коп.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором від 18 липня 2013 року у розмірі 13 507 грн. 09 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 8 415 грн. 14 коп. та заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 5 091 грн. 95 коп. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню за їх безпідставністю.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст.263,264 ЦПК України на наведене вище уваги не звернув, не застосував норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у позові в повному обсязі.

З огляду на викладене заочне рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, оскільки при його ухваленні судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що в силу ст.ст.374, 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Акцент-Банк» з наведених вище підстав.

Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

ПАТ «Акцент-Банк» при подачі позову сплатило судовий збір у розмірі 1 600 грн., а при подачі апеляційної скарги - 1 760 грн. Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і частково задовольняє позов ПАТ «Акцент-Банк», то понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 423 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.

Заочне рішення Володарського районного суду Київської області від 13 листопада 2017 рокускасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2013 року у розмірі 13 507 грн. 09 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 8 415 грн. 14 коп. та заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 5 091 грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2 423 грн. 50 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді