Вирок № 72011346, 06.02.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1094/16-к

ВИРОК

Іменем України

06 лютого 2018 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б, при секретарі – Кузьменко А.О

за участю: прокурора -Шестопала Д.А., потерпілих- Супруна І.П., ОСОБА_1, представника потерпілих- Палія В.М., захисника- Деркача В.Г., обвинуваченого- Грінчука Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 09 червня 2015 року в ЄРДР за № 12015020100000812 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей- Грінчук ОСОБА_3, 18.01.2012 р.н, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не є особою, що має інвалідність, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений – водій ОСОБА_2 09.06.2015 о 07:30 годині на автодорозі південний обхід м. Вінниця Р 02-04 3 км, навпроти ЛЕП № 27 с. Майдан Чапельський, Вінницького району, Вінницької області, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із мотоциклом ТНЗ «Тула», державний номер 65-93 ВИЕ під керуванням потерпілого ОСОБА_1, який рухався із пасажиром – потерпілим ОСОБА_5.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1778 від 14.12.2015 року , в наслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку легкого ступеню, перелом кісток лицьового черепа (лобної та виличної кістки зліва, що формують латеральну та нижню стінки лівої орбіти, а також крила основної кістки, кісток носа), параорбітальні гематоми, садно лівої скроневої ділянки, садно лівого вуха, крововилив в середнє вухо зліва, закритий перелом головки 5-ї п'ясної кістки лівої кисті, садна грудної клітки, правої гомілки і колінного суглобу, правої кисті і за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що не являлися небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувалися загрозливими для життя явищами, але спричинили тривалий (більше 21 доби) розлад здоров'я.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1779 від 11.12.2015,внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_5, отримавтілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закритий уламковийперелом кісток тазу справа - вертлюгової западини зі зміщенням, забій м'якихтканин грудної клітки, садно ділянки правого колінного суглобу; набряк гематома м'яких тканин тім'яно - скроневої ділянки справа і за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що не являються небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжують загрозливими для життя явищами, але спричинили тривалий ( більше 21 доби) розлад здоров'я.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 614а від 09.12.2015 в ситуації, яка склалася, дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, знаходилися з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням і даної дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_2 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. 10.1 правил дорожнього руху України, де зазначено:

- п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього України знаходяться у причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме- спричинення потерпілим- Супруну А.П. та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав у скоєні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, суду показав , 09.06.2015 о 07:30 годині на автодорозі в напрямку м. Вінниця , навпроти ЛЕП № 27 с. Майдан Чапельський, Вінницького району, Вінницької області, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із мотоциклом ТНЗ «Тула», державний номер 65-93 ВИЕ під керуванням потерпілого ОСОБА_1, який рухався із пасажиром – потерпілим ОСОБА_5 Позови потерпілих визнає частково, згодний із розміром майнової шкоди, але вважає позов в частині моральної шкоди є завищеним.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, у вчинені ним кримінального злочину , передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, його вина підтверджується показами потерпілих та письмовими доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав , що 09.06.2015 о 07:30 годині на автодорозі в напрямку м. Вінниця , навпроти ЛЕП № 27 с. Майдан Чапельський, Вінницького району, Вінницької області він керував справним мотоциклом ТНЗ «Тула», державний номер 65-93 ВИЕ та рухався із пасажиром – братом ОСОБА_5 та раптом побачив, як автомобіль здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та рухався в його напрямку, здійснивши зіткнення, від чого його відкинуло в кювет він втратив свідомості. В насідок даної ДТП він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Позов підтримує у повному обсязі . При призначені міри покарання обвинуваченому не наполягає на судовому покаранні.

Потерпілий ОСОБА_5 суду показав , 09.06.2015 о 07:30 годині на автодорозі в напрямку м. Вінниця , навпроти ЛЕП № 27 с. Майдан Чапельський, Вінницького району, він був пасажиром на мотоциклі ТНЗ «Тула», під керуванням його брата- Супруна ОСОБА_6 ДТП він не пом*ятає, оскільки усе швидко сталося; він відчув як моторолер захитало, і потім поперек стала машина, колеса крутяться і вони приближаються. Потім вже він очнувся та побачив, що лежить на боку, одна нога на другій нозі, та очікували швидку допомогу. В насідок даної ДТП він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, наразі продовжує лікуватися із –за перелома кісток тазу. Позов підтримує у повному обсязі . При призначені міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Також винність обвинуваченого підтверджується такими письмовими доказами:

-протоколом огляду місця дорожньо- транспортної події від 09.06.2015 р. з якого вбачається, що місцем ДТП є автодорога, південний обхід м. Вінниця Р 02-04 3 км, навпроти ЛЕП № 27 с. Майдан Чапельський Вінницького районну; фіксація розташування автомобіля ГАЗ 3221 Фургон-С, білого кольору державний номер НОМЕР_2, та мотоцикла ТНЗ «Тула», сірого кольору державний номер НОМЕР_3, наявні механічні пошкодження вказаних транспортних засобів; фіксація вилучених об*єктів. План-схемою до нього та фототаблицею (а.с.165-180);

-висновком з КЗ «ВОНД» «Соціотерапія» №972 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп*яніння, з якого вбачається, що у водія ОСОБА_2 ознак сп’яніння не виявлено. ( а.с.181);

-постановою про отримання зразків для проведення експертиз від 09.06.2015 року, відповідно до якої, було постановлено відібрати зразки крові у ОСОБА_1, для проведення токсикологічної експертизи (а.с.182);

-протоколом від 04.06.2015 року про відібрання біологічних зразків ОСОБА_1, для проведення токсикологічної експертизи (а.с.183);

-постановою від 10.06.2015 року про призначення судово-біологічної експертизи (а.с.184);

-висновком експерта №1466 від 19.06.2015 року, відповідно до якого при судово-хімічній експертизі крові ОСОБА_1 методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропилового, бутилового, амілового спитів та їх ізомерів не виявлено (а.с.187);

-протоколами проведення слідчого експерименту від 19.11.2015 року з яких вбачається, що ОСОБА_1 у присутності понятих показав місце ДТП 09.06.2015 року та пояснив обставини при яких сталася ДТП та план- схемою до нього (а.с.187-192);

-постановою про призначення судово-медичної експертизи від 27.11.2015 року (а.с.193);

-висновком експерта №1779 від 27.11.2015 року, відповідно до якого під час стаціонарного лікування у МКЛ ШМД м. Вінниця з 09.06.2015р. по 18.08.2015р. у ОСОБА_5 були виявлені об'єктивні ознаки тілесних ушкоджень у вигляді сполучної травми тіла: закритий уламковий перелом кісток тазу справа - вертлюгової западини зі зміщенням, забій м'яких тканин грудної клітки, садно ділянки правого колінного суглобу; набряк-гематома м'яких тканин тім'яно-скроневої п*янки справа. Дані ушкодження у ОСОБА_5 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення можуть відповідати строку, вказаному у поставі про призначення судово-медичної експертизи - 09.06.2015р., не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (більше 21 дня) розлад здоров'я (п.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р.). Діагноз «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку», що виставлений у "Медичній карті стаціонарного хворого" №6193 МКЛ ШМД м. Вінниця на ім*я ОСОБА_5, не може бути врахований при судово-медичній кваліфікації (у відповідності до п.4.6 „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.95р.), оскільки в наданих медичних документах не відображена відповідна об'єктивна неврологічна симптоматики (а.с.194-195);

-постановою про призначення судово-медичної експертизи від 27.11.2015 року (а.с.196);

-висновком експерта №1778 від 27.11.2015 року, відповідно до якого під час стаціонарного лікування у МКЛ ШМД м. Вінниця з 09.06.2015 р. по 01.07.2015 р. у ОСОБА_1 були виявлені об'єктивні ознаки тілесних ушкоджень у вигляді сполучної травми тіла: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку легкого ступеню, переломи кісток лицьового черепа (лобної та виличної кістки зліва, що формують латеральну та нижню стінки лівої орбіти, а також крила основної кітки, кісток носа), параорбітальні гематоми, садно лівої скроневої ділянки, садно лівого вуха, крововилив в середнє вухо зліва, закритий перелом головки 5-ї п'ясної кістки лівої кисті, садна грудної клітки, правої гомілки і келійного суглобу, правої кисті. Дані ушкодження у ОСОБА_1 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) , по давності утворення можуть відповідати строку, вказаному у постанові про призначення судово-медичної експертизи - 09.06.2015р., не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (більше 21 дня) розлад здоров'я (п.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р.) (а.с.197-198);

-постановою про призначення автотехнічної та транспортно-трансологічної експертизи від 20.11.2015 року (а.с.199);

-висновком експерта №614а від 09.12.2015 року, відповідно до якого в даній дорожній обстановці, дії водія мотоцикла «Тула» державний номер 65-93 ВИЕ ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «ГАЗ-3221», державний- номер АВ 8715 ВА ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Зіткнення мотоцикла «Тула» державний номер 65-93 ВИЕ під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «ГАЗ-3221», державний номер АВ 8715 В А під керуванням водія ОСОБА_2 сталося в районі перехрестя перед початком подряпин дорожнього покриття, осипу скла та полімерного матеріалу. Встановити більш точно розташування місця зіткнення з розмірною прив'язкою до елементів дорожнього облаштування, не видалось можливим в зв'язку з відсутністю в наданих експерту матеріалах суттєвих (достатніх з експертної точки зору) слідових ознак трасологічного характеру. В умовах даної пригоди, при вихідних даних вказаних в постанові про призначення експертизи водій мотоцикла «Тула» державний номер 65-93 ВИЕ ОСОБА_1 не буде мати технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «ГАЗ-3221» державний номер АВ 8715 В А під керуванням водія ОСОБА_2 терміновим гальмуванням з зупинкою мотоцикла до смуги руху автомобіля «ГАЗ-3221». У дорожній ситуації, що склалася в діях водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки в дорожній ситуації, що склалася, водій мотоцикла «Тула» ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортній події шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху України, то в його діях не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди (а.с.200-206);

-постановою про призначення автотоварознавчої експертизи від 29.01.2016 року (а.с.207);

-висновком експерта від 16.02.2016 року №35, відповідно до якого вартість відновлювально-ремонтних робіт мотоцикла «Тула», державний номерний знак 6593ВИЕ, відповідно до механічних пошкоджень, яких зазнав останній внаслідок даної ДТП складає 6 913 грн. 84 коп. Сума матеріального збитку спричинена, внаслідок ДТП, власнику мотоцикла «Тула», державний номерний знак НОМЕР_3, відповідно до технічного стану та строку експлуатації даного транспортного засобу складає 5 352 грн. 84 коп (а.с.210-222);

-постановою про приєднання до кримінального провадження речового доказу від 09.06.2015 року , відповідно до якої було Приєднано до кримінального провадження № 12015020100000812 якості речового доказу автомобіль ГАЗ 3221 Фургон-С, білого кольору державний номер НОМЕР_2, та мотоцикл ТНЗ «Тула», сірого кольору державний номер НОМЕР_3 (а.с.223);

-розпискою ОСОБА_2 про отримання речового доказу - автомобіля ГАЗ 3221 Фургон-С, білого кольору державний номер НОМЕР_2 (а.с.224);

Проаналізував зібрані в даному кримінальному провадженні докази у їх сукупності, суд вважає , що своїми необережними діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження та його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує особу винного, який одружений, має на утримані двох малолітніх дітей- Грінчук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, має місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку, за місцем проживання характеризується позитивно, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває. Крім цього, суд враховує і міркування потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_1, які не наполягали на суворому покаранні.

В якості обставин, які пом’якшує покарання обвинуваченого, суд враховує його щире каяття у скоєному злочину та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_2 надано письмову заяву про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2016 році», посилаючись на те, що він є суб’єктом даного закону, оскільки у нього на утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей, просив звільнити його від покарання.

Прокурор та потерпілі в судовому засіданні не заперечували проти звільнення від відбування покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Захисник ОСОБА_7 також просив суд застосувати до обвинуваченого п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування призначеного покарання.

06.09.2016 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до п. "в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 06 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно до положень ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 році» , особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом , крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим законом.

Судом встановлено , що у обвинуваченого ОСОБА_2, як на момент вчинення злочину, так і наданий момент перебувають на утриманні двоє малолітніх дітей- Грінчук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, щодо яких він не позбавлений батьківських прав; він вперше вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказаний злочин він вчинив 09.06.2015 року, тобто до дня набрання чинності (06.09.2017 р.) Закону України «Про амністію у 2016 році». Свою вину у вчиненні вказаного злочину обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому та просить застосувати до нього п. "в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалася.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом’якшуючих та відсутність обтяжуючих вину обвинуваченого обставин, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_2 слід обрати основне покарання у виді обмеження волі із застосуванням додаткового покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, із звільненням його від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі ст. 85 КК України , пункту "в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року , який набрав чинності 06 вересня 2017 року.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувались, підстав для обрання заходу - судом не вбачає.

Потерпілим ОСОБА_5 було заявлено цивільний позов до ОСОБА_2, відповідно до якого він просить суд стягнути на його користь 6 762,38 грн. -майнової шкоди;200 000 грн. моральної шкоди; 3 000 грн. витрат на здійснення юридичних послуг адвокатом ОСОБА_8 (а.с.17-18).

Крім цього, потерпілим ОСОБА_1 було також заявлено цивільний позовдо ОСОБА_2, відповідно до якого, з врахуванням збільшення позовних вимог він просить судстягнути на його користь 9 977,77 гри. майнової шкоди;50 000 грн. моральної шкоди;3000 грн. витрат на здійснення юридичних послуг адвокатом ОСОБА_8 (а.с.58-60).

Вирішуючи цивільні позови , суд виходить з такого.

Згідно до положень ч.1 ст. 129 КПК України, увалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до положень, викладених в п.1. ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме : шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно до положень, викладених в ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. п.3.3 Постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні позовних вимог потерпілих-цивільній позивачів про стягнення майнової шкоди, суд враховує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Таким чином, вимоги позивачів про стягнення з цивільного відповідача- обвинуваченого ОСОБА_2 витрат на придбання лікарських засобів, підлягають до задоволення у повному обсязі , а також на користь потерпілого- Супруна А.П.- майнової шкоди, завданої внаслідок пошкодження мотоциклу в розмірі 5500 грн. оскільки ці позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема довідками медичного закладу про призначене лікування, квитанціями ,чеками ; висновком від 16.02.2016 р. № 35 судової автотоварознавчої експертизи.( а.с.214)

Тому , підлягають до задоволення позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди : потерпілому ОСОБА_1 на загальну суму 9977 , 77 грн., яка складається із : 5500 грн. (матеріальний збиток , пов'язаний із пошкодженням транспортного засобу)+4477,77 грн. ( понесені витрати на лікування ) ; потерпілому ОСОБА_5- 6762,38 грн. ( понесені витрати на лікування ), оскільки винними діями обвинуваченого –потерпілим завдана така шкода.

Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування обвинуваченим- цивільним відповідачем моральної шкоди потерпілим, суд виходить з того, що злочинами необережними діями ОСОБА_2 потеплілим завдані тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості ; вони пережили фізичну біль , проходили довготривале лікування; був порушений їх звичний засіб життя для відновлення якого вони потребує значних зусиль. Потерпілий ОСОБА_5 продовжує лікування. Тому суд, виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках цивільних позивачів та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь: потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 12000 гривень; потерпілого ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 20000 гривень. В інший частині- відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до положень, викладених в ч.ч.1,2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З обвинуваченого ОСОБА_2 згідно до положень ч.1 ст.124 КПК України на користь потерпілих підлягає до стягненню понесені ними втрати на правову допомогу по даному кримінальному провадження по оплаті гонорару їх представникові ( адвокату ) ОСОБА_8 по 3000 грн. на кожного.

Також, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України на користь держави підлягають до стягнення процесуальні витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню, які документально підтверджені, на загальну суму в 1 182, 24 грн. а саме за проведення :

1) судової автововарознавчої експертизи № 614а від 09.12.2015 року, вартістю 491 гривень 04 копійок;

2) судової автововарознавчої експертизи № 35 від 16.02.2016 року, вартістю 691 гривень 20 копійок;

Питання про вирішення долі речових доказів , слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме- автомобіль ГАЗ 3221 Фургон-С, білого кольору державний номер НОМЕР_2, який переданий обвинуваченому ОСОБА_2 на відповідальне зберігання ,- залишити йому за належністю; мотоцикл ТНЗ «Тула», сірого кольору державний номер НОМЕР_3, передане на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1,- залишити потерпілому за належністю.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 376 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на три роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст.85 КК України , пункту "в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного за даним вироком основного та додаткового покарання у виді обмеження волі строком на три роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у рахунок : відшкодування спричиненої майнової шкоди- 6762 ( шість тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 38 копіки та моральну шкоду у розмірі 20 000 ( двадцять тисяч ) гривень, що разом становить 26762 ( двадцять шість тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 38 копійок , а також витрати на правову допомогу в розмірі 3000 ( три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь потерпілого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 у рахунок : відшкодування спричиненої майнової шкоди- 9977 ( дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят сім ) гривні 77 копійок та моральну шкоду у розмірі 12 000 ( дванадцять тисяч ) гривень, що разом становить 21977 ( двадцять одна тисяча дев’ятсот сімдесят сім ) гривні 77 копійок , а також витрати на правову допомогу в розмірі 3000 ( три тисячі) гривень.

В інший частині позовів потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_5 - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню, на загальну суму в 1 182, 24 грн. а саме за проведення : судової автововарознавчої експертизи № 614а від 09.12.2015 року, вартістю 491 гривень 04 копійок; судової автововарознавчої експертизи № 35 від 16.02.2016 року, вартістю 691 гривень 20 копійок;

Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме : автомобіль ГАЗ 3221 Фургон-С, білого кольору державний номер НОМЕР_2, який переданий обвинуваченому ОСОБА_2 на відповідальне зберігання , -залишити йому за належністю; мотоцикл ТНЗ «Тула», сірого кольору державний номер НОМЕР_3, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1 – залишити останньому за належністю.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, потерпілому та засудженому.

Суддя: