Постанова № 72008463, 01.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 917/2092/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Отрюха Б.В.

секретар судового засідання: Кондратенко Н.О.за участю представників учасників процесу:від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»: згідно з протоколом судового засідання від ТОВ «АвтоКрАЗ»: згідно з протоколом судового засідання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: згідно з протоколом судового засідання від Національного банку України: згідно з протоколом судового засідання від ПАТ «Ужгородський турбогаз»: згідно з протоколом судового засіданнярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоКрАЗ»на рішеннягосподарського суду міста Києва від22.02.2017суддя Якименко М.М.повний текст складено24.03.2017за позовомпублічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м. Київдопублічного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ», м. Кременчук, Полтавська обл.треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ; 2) Національний банк України, м. Київ;третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство «Ужгородський турбогаз», м. Ужгород, Закарпатська обл.прозвернення стягнення на предмет іпотеки

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі-позивач/ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулось до господарського суду Полтавської області із позовом до публічного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» (надалі-відповідач/ПАТ ««АвтоКрАЗ») про звернення стягнення на предмет іпотеки

Позовні вимоги мотивовані тим, що публічне акціонерне товариство "Ужгородський турбогаз" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про відновлювальну кредитну лінію № 1299-09 від 16.02.2009 року належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а ПАТ "АвтоКрАЗ" не виконало умови договору іпотеки №2791И/0909 від 25.09.20009 року.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, та в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Ужгородський турбогаз" (код ЄДРПОУ 00153608, адреса: 88010, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Болгарська, 3) за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1299-09 від 16.02.2009 року у розмірі 62 113 222,94 грн. (шістдесят два мільйони сто тринадцять тисяч двісті двадцять дві гривні 94 коп.), з яких:

- сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 40 800 000,00 грн.,

- сума простроченої заборгованості по відсоткам - 12 008 861,78 г рн.,

- пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам - 9 304 361,16 грн.

звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру № 85, загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Курська, будинок 13 Б (тринадцять Б), яка належить на праві, власності Публічному акціонерному товариству "АвтоКрАЗ" (код ЄДРПОУ 05808735, адреса: 39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 62) шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 691 000 (шістсот дев'яносто одна тисяча) гривень 00 копійок ( т. 1, а.с. 13-20).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.12.2016 року позовну заяву ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про звернення стягнення на предмет іпотеки передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва ( т.1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2016 року порушено провадження у справі № 917/2092/17 та призначено її до розгляду.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі-третя особа 1) та Національний банк України (надалі- третя особа 2) у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-публічне акціонерне товариство «Ужгородський Турбогаз» (надалі-ПАТ ««Ужгородський турбогаз»)

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16 (суддя Якименко М.М.) позов публічного акціонерного товариства Банк "Фінанси та Кредит" задоволено повністю:

- в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Ужгородський турбогаз" (код ЄДРПОУ 00153608, адреса: 88010, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Болгарська, 3) за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1299-09 від 16.02.2009 року у розмірі 62 113 222,94 грн. (шістдесят два мільйони сто тринадцять тисяч двісті двадцять дві гривні 94 коп.), з яких:

- сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 40 800 000,00 грн.,

- сума простроченої заборгованості по відсоткам - 12 008 861,78 грн.,

- пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам - 9 304 361,16 грн.

звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру № 85, загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Курська, будинок 1З Б (тринадцять Б), яка належить на праві, власності Публічному акціонерному товариству "АвтоКрАЗ" (код ЄДРПОУ 05808735, адреса: 39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 62) шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 691 000 (шістсот дев'яносто одна тисяча) гривень 00 копійок. ( т. 2, а.с. 5-8).

Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами ст. ст. 526, 610, 625, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 12, 33, 39 Закону України «Про іпотеку» та ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16 та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, що виражено неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; не вжиттям всіх необхідних заходів для повного та всебічного розгляду справи, та порушення норм матеріально права, зокрема, ст.ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку». При цьому, скаржник з посиланням на приписи "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначає, що надані позивачем докази існування заборгованості ПАТ «Ужгородський турбогаз» позивачем є неналежними, оскільки, на думку апелянта, не відповідають вимогам щодо первинних документів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 у справі № 917/2092/16 публічному акціонерному товариству "АвтоКрАЗ" відновлено строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М., судді: Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф. Розгляд справи призначено на 06.06.2017.

Розпорядженням начальника управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/2056/17 від 06.06.2017 справу № 917/2092/16 у зв'язку із перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.06.2017 справу № 917/2092/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 917/2092/16 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 призначено у справі № 917/2092/16 судову експертизу.

16.06.2017 матеріали справи № 917/2092/16 було направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

31.07.2017 до Київського апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи № 917/2092/16 разом із супровідним листом №12014/17-43 від 20.07.2017 та клопотанням судового експерта Голубенко І.М. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Розпорядженням начальника управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/2966/17 від 02.08.2017 справу № 917/2092/16, у зв'язку із перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.08.2017 справу № 917/2092/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 апеляційне провадження у справі № 917/2092/16 поновлено для розгляду клопотання судового експерта; зобов'язано публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" здійснити попередню оплату вартості експертизи згідно рухунку № 5440 від 10.07.2017, докази чого надати суду; зобов'язано сторін у справі № 917/2092/16 надати суду оригінал технічного паспорту на квартиру ¹ 85 по вул. Кудрявській, 13-Б в м. Києві; розгляд справи було призначено на 11.09.2017.

Розпорядженням начальника управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/3604/17 від 06.09.2017 справу № 917/2092/16, у зв'язку із перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2017 справу № 917/2092/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі № 917/2092/16 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 апеляційне провадження у справі № 917/2092/16 зупинено до одержання результату судової експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 917/2092/16; погоджено строк проведення експертизи понад три місяці; зобов'язано сторін у справі № 917/2092/16 на вимогу експерта надати всі необхідні для проведення експертизи документи; зобов'язано експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/794/17 від 21.11.2017 у зв'язку з призначенням головуючого судді (судді-доповідача) Баранця О.М. на посаду судді Верховного Суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 917/2092/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.11.2017 для розгляду справи № 917/2092/16 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 917/2092/16 прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16 до провадження у складі колегії суду: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.

15.12.2017 від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 917/2092/16 з висновком судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 21.12.2017 у справі № 917/2092/16 апеляційне провадження у справі № 917/2092/16- поновлено; розгляд апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16 призначено на 18.01.2018; зобов'язано публічне акціонерне товариство Банк "Фінанси та Кредит", публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ"; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство "Ужгородський турбогаз" та Національний банк України, завчасно, а саме до 09.01.2017, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) надати письмові пояснення з урахуванням висновку експерта № 12014/17-43 від 28.11.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 18.01.2018 у справі № 917/2092/16 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Отрюх Б.В., Яковлєва М.Л.; розпочато розгляд справи № 917/2092/16 по суті спочатку.

15.01.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (третьої особи-1) надійшли письмові пояснення № 27-697/18 від 15.01.2018, відповідно до яких третя особа-1 просила суд апеляційної інстанції на підставі ст.ст. 42, 269, 275 ГПК України просила суд при визначенні початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації застосувати ліквідаційну вартість квартири № 85, загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Курська, буд. 13 Б, яка може становити 832 080, 00 грн., що підтверджується висновком судового експерта № 12014/17-43 від 28.11.2017.

18.01.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду Національним банком України було подано письмові пояснення, в яких останній просив на підставі ст.ст. 42, 269, 275 ГПК України в рахунок стягнення заборгованості публічного акціонерного товариства "Ужгородський турбогаз" за договором про відновлювальну кредитну лінію № 1299-09 від 16.02.2009 року у розмірі 62 113 222,94 грн., з яких: сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 40 800 000,00 грн., сума простроченої заборгованості по відсоткам - 12 008 861,78 грн., пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам 9 304 361,16 грн.; звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру № 85, загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Курська, будинок 13 Б (тринадцять Б), яка належить на праві, власності Публічному акціонерному товариству "АвтоКрАЗ" шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 832 080,00 грн., що підтверджується висновком судової експертизи № 12014/17-43 від 28.11.2017.

18.01.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було подано письмові пояснення, в яких позивач просив на підставі ст.ст. 42, 269, 275 ГПК України позивач при визначенні початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації застосувати ліквідаційну вартість квартири № 85, загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Курська, буд.13 Б, яка може становити 832 080,00 грн., що підтверджується висновком судового експерта № 12014/17-43 від 28.11.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 розгляд апеляційної скарги ПАТ «АвтоКрАЗ» на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16 відкладено на 01.02.2018.

31.01.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду Національним банком України було подано письмові пояснення, в яких останній просив на підставі ст.ст. 42, 269, 275 ГПК України в рахунок стягнення заборгованості публічного акціонерного товариства "Ужгородський турбогаз" за договором про відновлювальну кредитну лінію № 1299-09 від 16.02.2009 року у розмірі 62 113 222,94 грн., з яких: сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 40 800 000,00 грн., сума простроченої заборгованості по відсоткам - 12 008 861,78 г рн., пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам 9 304 361,16 грн.; звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру № 85, загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Курська, будинок13-Б (тринадцять Б), яка належить на праві власності публічному акціонерному товариству "АвтоКрАЗ" шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 1 179 046,00 грн., що підтверджується висновком судової експертизи № 12014/17-43 від 28.11.2017.

31.01.2018 на електронну адресу Київського апеляційного господарського суду від ПАТ «АвтоКрАЗ» надійшдо заява про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) - частина перша ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Пунктом 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Держаної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Однак, надіслане електронною поштою заява про відкладення розгляду апеляційної скарги електронного цифрового підпису не містить, в зв'язку з чим не є офіційним документом та не приймається до уваги колегією суддів.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги заперечував, з викладених у відзив на неї підстав та просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ПАТ «АвтоКрАЗ» залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16 змінити в частині визначення ліквідаційної вартості квартири, з урахуванням висновку судового експерта.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з викладених у відзив на неї підстав та просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ПАТ «АвтоКрАЗ» залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16 змінити в частині визначення ліквідаційної вартості квартири, з урахуванням висновку судового експерта.

Представник третьої особи-2 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з викладених у відзив на неї підстав та просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ПАТ «АвтоКрАЗ» залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16 змінити в частині визначення ринкової вартості квартири, з урахуванням висновку судового експерта.

Інші учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши думку представників позивача та третіх осіб на строні позивача 1, 2, обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні, виходячи з наступних підстав.

Підпунктом 9 п.1 Перехідних положень ГПК України роз'яснено, що справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 16.02.2009 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит»), як банком та відкритим акціонерним товариством «Ужгородський турбогаз» (правонаступником якого є "Ужгородський турбогаз", як позичальником укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 1299-09 (далі по тексту - кредитний договір).

Пунктом 1.1. договору визначено, що банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 41 000 000,00 (сорок один мільйон) гривень 00 копійок, а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти відповідно до графіку зниження ліміту з кінцевим строком повернення погашення до " 15" лютого 2012 року включно і сплатити за користування кредитними коштами відсотки, зазначені у пункті 3.1. цього договору.

В подальшому до кредитного договору сторонами вносились зміни та доповнення у формі додаткових угод.

Так, зокрема, додатковою угодою від 28.07.2015 року п. 1.1. кредитного договору змінено та викладено у новій редакції: "банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 40 900 000,00 (сорок мільйонів дев'ятсот тисяч) гривень 00 копійок, а Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти відповідно до графіку зниження ліміту (додаток № 11 до цього договору) з кінцевим строком повернення погашення до " 12" лютого 2016 року включно, і сплатити за користування кредитними коштами відсотки, зазначені у пункті 3.1. цього договору".

Відповідно до приписів п. 2.1. кредитного договору (з урахуванням додаткової угоди від 14.02.2014), видача кредитних коштів у межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк по " 11" лютого 2016 по письмовим заявкам позичальника за згоди банку, шляхом перерахування їх з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, якщо інше не зазначено у письмовій заявці.

Згідно з п. 2.4. кредитного договору (з урахуванням додаткової угоди від 26 червня 2014 року), позичальник зобов'язується повернути кредитні ресурси банку до " 12" лютого 2016 року включно, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок згідно з графіку зниження і ліміту.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору (з урахуванням додаткової угоди від 01 лютого 2011 року), позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту по процентним ставкам:

а)

- 16 % річних за період з дня видачі кредиту по " 31" жовтня 2009 включно;

- 14 % річних за період з " 01" листопада 2009 по " 31" грудня 2009 включно;

- 7% річних за період з " 01" січня 2010 по "31" липня 2010 включно;

- за період з " 01" серпня 2010 по " 31" січня 2011 процентна ставка встановлюється в розмірі рівній сумі діючої облікової ставки Національного банку України і маржі банка 1 % річних;

- 9,75 % річних за період з " 01" лютого 2011 до дати повернення кредиту, зазначеної в п. 2.4. цього Договору.

б) у випадку порушення позичальником строків повернення згідно графіку повернення кредитних ресурсів (згідно додатку, зазначеному у п. 2.4. цього договору) процентна ставка встановлюється в розмірі рівній 19,5 % річних від суми не виконаного вчасно зобов'язання по кредиту згідно вищезазначеного графіку, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї позичкової (основної) заборгованості;

в) процента ставка встановлюється в розмірі 19,5 % річних за період з дати, зазначеної у п. 2.4. цього договору, до дня фактичного погашення позичкової заборгованості.

Згідно п. 3.4. Кредитного договору (з урахуванням додаткової угоди від 01 вересня 2015 року), нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує відсотки в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними ресурсами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами, нараховані по 23 березня 2015 включно, згідно наступного графіку погашення:

- до 08 травня 2015 включно в сумі 17 000,00 грн. до 31 травня 2015 включно в сумі 33 000,00 грн.

- до 30 жовтня 2015 залишок несплачених процентів за вказаний період нарахування.

Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами, нараховані з " 26" березня 2015 по " 25" серпня 2015 включно, у строк до " 30" вересня 2015 включно.

Позичальник сплачує проценти за останній звітній період (тобто звітній період, в якому настає термін повернення кредиту) не пізніше терміну повернення кредиту, що вказаний у п. 2.4. цього договору.

Пунктом 4.1. кредитного договору сторони визначили, що позичальник зобов'язується використовувати кредитні кошти, отримані за цим договором, на поповнення обігових коштів, в тому числі на придбання цінних паперів українських підприємств.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або погашення процентів позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 2.4., 2.5., З.4., З.6., 4.5., 6.1., 8.3. цього договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим договором. Сплата пені на звільняє позичальника від зобов'язання сплатити процента за весь час фактичного користування кредитними коштами.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит»), як іпотедержателем та холдинговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ"), як іпотекодавцем було укладеного договір іпотеки № 2791И/0909 (надалі-договір іпотеки),

Відповідно до п. 1. договору іпотеки іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю наступне нерухоме майно, а саме: квартиру № 85 (вісімдесят п'ять), загальною площею 60,3 кв. м. житловою площею 30,6 кв.м., що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Курська, будинок 13-Б (тринадцять Б).

Згідно п. 2 договору іпотеки, предмет іпотеки передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих відкритому акціонерному товариству "Ужгородський турбогаз" за кредитним договором, а також процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи з процентних ставок вказаних в п. 3.1. основного зобов'язання та змінах до нього, а також комісійної винагороди за основним зобов'язанням, неустойки за цим договором або за основним зобов'язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за основним зобов'язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

У відповідності до п. 3. договору іпотеки договору, узгоджена сторонами ринкова вартість предмету іпотеки, враховуючи оцінку, викладену у звіті про експертну оцінку, виданого ТОВ "Кредитне Брокерське агентство" 22.09.2009 становить 743 000,00 (сімсот сорок три тисячі) гривень 00 копійок.

Сторони дійшли взаємної згоди, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за ліквідаційною вартістю предмета іпотеки. ліквідаційна вартість предмета іпотеки - це вартість, яка може бути отримана за умови продажу предмета іпотеки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості. Узгоджена сторонами ліквідаційна вартість предмету іпотеки, враховуючи оцінку, викладену у Звіті про експертну оцінку, виданого ТОВ "Кредитне Брокерське агентство" 22.09.2009 становить 691 000, 00 (шістсот дев'яносто одна тисяча) гривень 00 копійок.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі: рішення Печерського районного суду м. Києва від " 09" березня 2004 року по справі № 2-1214/04, зареєстрованого КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" " 21" квітня 2004 року в реєстровій книзі № д-104-25 за реєстровим № 37946 (п. 4. договору іпотеки).

Пунктом 10 договору іпотеки сторони визначили, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки (у тому числі при самостійному продажу іпотекодержателем та при передачі предмету іпотеки у власність та ін.) здійснюється за ліквідаційною вартістю.

Як вказує позивач, зв'язку із неналежним виконанням боржником (ТОВ «Ужгородський турбогаз») своїх зобов'язань кредитним договором в останнього станом на 28.10.2016 наявна заборгованість за вказаним вище кредитним договором у розмірі 62 113 222 (шістдесят два мільйони сто тринадцять тисяч двісті двадцять дві) гривні 94 коп., з яких:

- 40 800 000,00 грн. (сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту);

- 12 008 861,78 грн. (сума простроченої заборгованості по відсоткам);

- 9 304 361,16 грн. (пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам).

Як встановлено судом першої інстанції, 14.11.2016 позивач звертався до ПАТ «АвтоКрАЗ» та ТОВ «Ужгородський турбогаз» з вимогою № 3-242100/12029 про погашення заборгованості за кредитним договором 1299-09 16.02.2009 та повідомляв про намір ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернути стягнення на предмет іпотеки.

Проте, вказана вимога позивача виконана не була.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ "Ужгородський турбогаз" не виконало основного зобов'язання за кредитним договору, а тому позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором ( ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.ст. 526, 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Ужгородський турбогаз" має перед позивачем заборгованість за кредитним договором № 1299-09 від 16.02.2009 року в розмірі 62 113 222, 94 грн., яка складається з: 40 800 000,00 грн. (сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту);

- 12 008 861,78 грн. (сума простроченої заборгованості по відсоткам);

- 9 304 361,16 грн. (пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам).

Доказів, які б свідчили про те, що третьою особою (ПАТ «Ужгородський турбогаз») було оплачено заборгованість за кредитним договором № 1299-09 від 16.02.2009 року в розмірі 62 113 222, 94 грн. не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції.

Крім того, відповідачем не надано та матеріали справи не містять доказів відсутності у ПАТ «Ужгородський турбогаз» заборгованості за кредитним договором № 1299-09 від 16.02.2009 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ст. 7 Закону України "Про іпотеку").

Абзацом 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічні положення чинного законодавства позивачем та відповідачем було погоджено в договорі іпотеки, а саме в пункті 8.4.3 визначено, що "іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, коли в момент настання терміну виконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою за договором вони не будуть виконані чи будуть виконані неналежним чином.

Відповідно до абз. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (абз. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до абз. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з судом першої інстанції про те, що позичальником зобов'язання щодо повернення заборгованості за договором кредиту виконано не було, тому, враховуючи вищевказані норми та умови іпотечного договору, позов про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

Проте, приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, яка була сторонами встановлена в договорі іпотеки № 2791И/0908 від 25.09.2009 року, а саме в розмірі 691 000,00 грн.

Однак, відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Так, скаржник в поданій ним апеляційній скарзі зазначає, що місцевим господарським судом було залишено поза увагою подані відповідачем та третьої особою клопотання про призначення у справі № 917/2092/16 судової експертизи ( т. 1, а.с. 232-246).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 12014/17-43 від 28.11.2017 року, проведеної на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017, ринкова вартість квартири ¹ 85 в будинку ¹ 13-Б по вул. Курській в м. Києві станом на 10.01.2017 може становити 1 179 046,00 грн., а ліквідаційна вартість вказаної квартири станом на 10.01.2017 може становити 832 080,00 грн.

Виходячи зі змісту поняття ціна, як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку» судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України приходять до правового висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-61цс15 від 27.05.2015 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 2, 3 пункту 4.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 року №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" з урахуванням положень ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою сторін між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Водночас господарський суд згідно із ст.41 ГПК України повинен вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи.

Як вже зазначалось вище п. 3. іпотечного договору сторони визначили, що ліквідаційна вартість предмета іпотеки становить 691 000,00 грн.

Однак, відповідач та третя особа ( ПАТ "Ужгородський турбогаз") ліквідаційну вартість предмета іпотеки в розмірі 691 000,00 грн. не визнавали.

Даного факту судом першої інстанції не було враховано під час винесення оскаржуваного рішення.

Водночас, описова частина рішення суду першої інстанції не містить посилань щодо поданих відповідачем та ПАТ «Ужгородський турбогаз» клопотань про призначення судової експертизи та, відповідно, мотивів їх відхилення.

У відповідності до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" апеляційним судом визначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 832 080,00 грн. відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 12014/17-43 від 28.11.2017 року.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині визначення початкової вартості предмету іпотеки, а саме з 961 000,00 грн. на 832 080,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 4 ст. 277 ГПК зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції від 22.02.2017 в справі № 917/2092/16 підлягає скасуванню зміні в частині визначення початкової вартості предмету іпотеки.

Доводи скаржника з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись, ст.ст. 11, 42, 74, 129, 179, 240, 273, 275, 277, 281, 282 та Розділом ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоКрАЗ» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 917/2092/16 в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості публічного акціонерного товариства "Ужгородський турбогаз" (88010, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3, ідентифікаційний код 00153608) за договором про відновлювальну кредитну лінію № 1299-09 від 16.02.2009 року у розмірі 62 113 222,94 грн. (шістдесят два мільйони сто тринадцять тисяч двісті двадцять дві грн. 94 коп.), з яких: сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 40 800 000,00 грн. сума простроченої заборгованості по відсоткам - 12 008 861,78 грн., пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам - 9 304 361,16 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 25.09.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрованого в реєстрі за № 11830, а саме: квартиру № 85, загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Курська, будинок 13 Б (тринадцять Б), яка належить на праві, власності публічному акціонерному товариству «АвтоКрАЗ» (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, буд. 62, ідентифікаційний код 05808735).

3. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною на рівні 832 080 (вісімсот тридцять дві тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.».

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код 09807856) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 20 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

6. Справу № 917/2092/16 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено - 05.02.2018.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Б.В. Отрюх