Ухвала суду № 72008149, 30.01.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

30 січня 2018 року м. Чернігів справа № 927/1020/17

Господарський суд Чернігівської області у складі судді В. В. Шморгуна, розглянувши матеріали справи

Позивач за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження старого міста»,

код ЄДРПОУ 38881164, проспект Миру, 194, м. Чернігів, 14037

Відповідач за первісним позовом: Комунальне підприємство «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради,

код ЄДРПОУ 22828596, вул. Шевченка, 33а, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про визнання договорів припиненими

Позивач за зустрічним позовом: Комунальне підприємство «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради,

код ЄДРПОУ 22828596, вул. Шевченка, 33а, м. Чернігів, 14000

Відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження старого міста»,

код ЄДРПОУ 38881164, проспект Миру, 194, м. Чернігів, 14037

Предмет спору: про визнання недійсним договору

За участю: Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Публічного акціонерного товариства Чернігівського ремонтно-механічний заводу “Жовтневий молот”, проспект Миру, 194, м. Чернігів, 14037,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Відродження старого міста” подано позов до Комунального підприємства “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради, у якому просить суд:

- визнати договір №012:0199 про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особи від 01.04.2014, укладений між Комунальним підприємством "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження старого міста", припиненим з 02.10.2017;

- визнати ліцензійний договір №74 про надання прав на використання знаку для товарів та послуг від 01.07.2014, укладений між Комунальним підприємством “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Відродження старого міста”, припиненим з 02.10.2017.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.04.2014 між сторонами укладено договір №012:0199 про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особи, а 01.07.2014, на виконання п. 4.2.15 вказаного договору, між сторонами укладено ліцензійний договір №74 про надання прав на використання знаку для товарів та послуг. У зв’язку з виконанням ТОВ “Відродження старого міста” зобов’язань за договором №012:0199 від 01.04.2014, позивач просить визнати цей договір та укладений на підставі нього ліцензійний договір від 01.07.2014 припиненими.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.11.2017.

До початку судового засідання 30.11.2017 відповідачем у порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подано зустрічний позов, у якому відповідач просить суд:

- визнати недійсним договір про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особи №012:0199 від 01.04.2014, укладений між Комунальним підприємством “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Відродження старого міста”;

- стягнути з ТОВ “Відродження старого міста” на користь КП “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що спірний договір про спільну інвестиційну діяльність спрямований на приховання іншого правочину – договору оренди земельної ділянки, який сторони насправді вчинили, тобто спірний договір - є удаваним правочином згідно з ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України, а оскільки фактична передача спірної земельної ділянки в оренду позивачу відбулась в порушення земельного законодавства, такий договір підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2017 зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом, оголошено перерву у судовому засіданні до 12.12.2017 та зобов’язано позивача за первісним позовом, зокрема, надати суду:

- письмові пояснення та належні докази щодо використання знаку для товарів і послуг;

- письмові пояснення та належні докази вчинення дій щодо розміщення та експлуатації об’єкту інвестування – автостоянки, а також часу припинення таких заходів;

- статут ТОВ “Відродження старого міста” у редакції, чинній на момент укладення спірних договорів;

- письмові пояснення та відповідні докази щодо створення, введення в експлуатацію, реєстрації права власності та подальшого руху автостоянки (паркувального майданчику) тощо, у тому числі щодо внесення цього майна до статутного капіталу ТОВ “Відродження старого міста” у розрізі п. 8.4 його Статуту;

- заперечення на доводи третьої особи щодо заявленого способу захисту – визнання судом договорів припиненими як визнання судом юридичного факту;

До початку судового засідання 12.12.2017 від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення, у яких він зазначає, що ТОВ “Відродження старого міста” вірно обрано спосіб захисту, оскільки ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту як припинення правовідношення. Щодо знаку для товарів і послуг, позивач за первісним позовом зазначає, що він був розміщений на території автостоянки, на прилеглій до неї будівлі, як це було передбачено ліцензійним договором від 01.07.2014.

Як вказує позивач за первісним позовом, ПАТ ЧРМЗ “Жовтневий молот” є 100% учасником ТОВ “Відродження старого міста” та виступило у якості підрядника, що не заборонено умовами інвестиційного договору №012:0199 від 01.04.2014, який фактично побудував автостоянку у строк, встановлений інвестиційним договором та у подальшому передав її до статутного капіталу ТОВ “Відродження старого міста” на підставі протоколів від 30.05.2016, про що складено акт приймання – передачі майна №1 від 30.05.2016.

Також зазначає, що розміщення та безпечна експлуатація автостоянки була погоджена з Управлінням ДАІ УМВС України в Чернігівській області та підтверджується печаткою та підписом уповноваженої особи відповідача за первісним позовом на схемі автостоянки. Позивач за первісним позовом вказує, що доказів передачі КП “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради земельної ділянки у користування ТОВ “Відродження старого міста” не існує.

До поданих письмових пояснень позивачем за первісним позовом додано копії протоколу засідання наглядової ради ПАТ “Чернігівський ремонтно-механічний завод “Жовтневий молот” №4 від 30.05.2016, протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Відродження старого міста” №3 від 30.05.2016, статуту ТОВ “Відродження старого міста”, затвердженого протоколом №1 від 05.09.2013, акту приймання-передачі №1 від 30.05.2016, схеми розміщення автомобільної стоянки по проспекту Миру, 194, фотознімків автостоянки.

Письмових пояснень та належних доказів вчинення позивачем за первісним позовом дій безпосередньо щодо розміщення та експлуатації об’єкту інвестування – автостоянки, а також часу припинення таких заходів, та щодо створення, введення в експлуатацію, реєстрації права власності та подальшого руху автостоянки (паркувального майданчику) тощо позивачем за первісним позовом суду не надано.

Ухвалою суду від 12.12.2017 відкладено розгляд справи на 18.12.2017 та зобов’язано, зокрема, позивача за первісним позовом повторно надати суду:

- письмові пояснення та належні докази вчинення дій щодо розміщення та експлуатації об’єкту інвестування – автостоянки, а також часу припинення таких заходів;

- письмові пояснення та відповідні докази щодо створення, введення в експлуатацію, реєстрації права власності та подальшого руху автостоянки (паркувального майданчику) тощо;

- письмові пояснення та відповідні докази щодо порядку розміщення (будівництва), отримання дозвільної документації, введення в експлуатацію паркувальних майданчиків, аналогічних спірному та щодо виконання наведених умов при розміщенні спірного паркувального майданчика, у тому числі як об’єкту благоустрою.

Вказаних витребуваних судом письмових пояснень та відповідних доказів позивачем за первісним позовом суду надано не було.

У судовому засіданні 18.12.2017 судом оголошено перерву до 30.01.2018, зобов’язано учасників процесу надати суду раніше витребувані докази та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

До початку судового засідання 30.01.2018 від позивача за первісним позовом надійшла, зокрема, відповідь на відзив за первісним позовом, у якій зазначається, що будівлі, які перебувають у власності ТОВ «Відродження старого міста» не мають правового статусу ринку, тому посилання відповідача за первісним позовом на законодавство, яке регулює механізм розміщення та вимоги до автостоянки для обслуговування ринку, є необґрунтованими і це законодавство не може бути застосоване до відносин, які склались при укладенні Договору про спільну інвестиційну діяльність. Також позивач за первісним позовом заперечує проти доводів відповідача за первісним позовом про відсутність у паркувального майданчика (автостоянки) відповідного правового режиму.

Позивач за первісним позовом вимоги ухвали суду від 18.12.2017 щодо надання раніше витребуваних доказів не виконав та не надав суду: письмових пояснення та належних доказів вчинення дій щодо розміщення та експлуатації об’єкту інвестування – автостоянки, а також часу припинення таких заходів; письмових пояснень та відповідних доказів щодо створення (будівництва), введення в експлуатацію, реєстрації права власності та подальшого руху автостоянки (паркувального майданчику) тощо; письмових пояснень та відповідних доказів щодо порядку розміщення (будівництва), отримання дозвільної документації, введення в експлуатацію паркувальних майданчиків, аналогічних спірному та щодо виконання наведених умов при розміщенні спірного паркувального майданчика, у тому числі як об’єкту благоустрою.

Як вже зазначалось судом, підставами первісного позову, тобто обставинами, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, є виконання умов договору №012:0199 про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особи від 01.04.2014, а відтак витребувані судом докази безпосередньо пов’язані зі встановленням таких обставин.

Відсутність вказаних документів перешкоджає встановленню фактичних обставин щодо виконання позивачем за первісним договором умов договору №012:0199 про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної від 01.04.2014 у повному обсязі, а саме: стосовно облаштування автостоянки, що включає в себе створення (будівництво), введення в експлуатацію, отримання відповідної дозвільної документації, реєстрацію права власності та подальший рух цього об’єкту (паркувального майданчику); дотримання позивачем за первісним позовом встановлених законодавством умов та правил розміщення спірної автостоянки; здійснення експлуатації об’єкту інвестування – автостоянки згідно з умовами договору (п. 4.2), а також часу припинення таких заходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов’язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, а в силу ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В дотримання ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 129-1 Конституції України та частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

За змістом ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд може витребувати докази у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто незалежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.

Позивач за первісним позовом письмово не повідомив суд про неможливість подання витребуваних доказів та не зазначив: які саме докази не можуть бути подані; причини, з яких докази не можуть бути подані у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом повідомила, що витребувані судом документи не можуть бути надані у зв’язку з тим, що 06.11.2016 вони були викрадені, що підтверджується наданим третьою особою - ПАТ ЧРМЗ “Жовтневий молот” листом слідчого відділу Чернігівського відділу ГУНП у Чернігівській області від 29.09.2017.

Усні пояснення представника позивача за первісним позовом про неможливість надання суду витребуваних судом документів у зв’язку з їх крадіжкою не визнаються судом поважними причинами, виходячи з наступного.

Жодних доказів неможливості подання витребуваних судом доказів, безпосередньо позивачем за первісним позовом та у встановленому порядку не подано.

Жодних обґрунтувань та належних доказів щодо знаходження фінансово-господарських документів ТОВ «Відродження старого міста» в архіві іншої юридичної особи - ПАТ ЧМРЗ «Жовтневий молот» позивачем за первісним позовом взагалі не надано.

Досліджуючи лист слідчого відділу Чернігівського відділу поліції ГУНП у Чернігівській області від 29.09.2017, судом встановлено, що у слідчому відділі знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових проваджень за №12016270010010492 від 06.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 с. 194 КК України, а саме за заявою ОСОБА_1 за фактом пошкодження навісних замків до приміщення архіву ПАТ ЧМРЗ Жовтневий молот, що по проспекту Миру, 194 у м. Чернігові 06.11.2016.

Тобто, зазначене кримінальне провадження порушене за фактом пошкодження навісних замків до приміщення архіву ПАТ ЧМРЗ «Жовтневий молот», а не за фактом крадіжки документів із приміщення архіву. Будь-якої інформації про крадіжку фінансово-господарської документації цей лист не містить, жодних інших доказів скоєння саме крадіжки документів суду також не надано.

Отже, такий лист не може бути належним доказом крадіжки документів з архіву ПАТ ЧМРЗ «Жовтневий молот», а тим більш документів ТОВ «Відродження старого міста».

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позивачем за первісним позовом витребувані судом докази не надано без поважних причин.

Враховуючи те, що без ненаданих документів суд позбавлений можливості вирішити спір по суті, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає залишенню без розгляду.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Перелік підстав повернення судового збору, визначений статтею 7 Закону України «Про судовий збір», є вичерпним.

Таким чином, залишення позову без розгляду за заявою позивача не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись 18, 42, 80, 185, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Первісний позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 05.02.2018.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Шморгун