Рішення № 72007949, 02.02.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2018 р.

м. Одеса

Справа № 916/2699/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк";

До відповідача: Приватного підприємства "РОМАН",

про стягнення кредитної заборгованості 23589,72 грн.

Представники:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

встановив:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "РОМАН" про стягнення кредитної заборгованості 3084760,88грн., з яких:

- 1374157,35грн. (1241053,85 грн. – капітал, 52565,89грн. – проценти, 19118,27грн. – проценти за неправомірне користування кредитом, 61419,34 грн. – пеня) заборгованості за Договором надання траншу № 501.45161/FW501.1196 від 28.07.2015р., який є невід’ємною частиною Рамкової угоди № FW501.1196 від 28.07.2015р.;

- 1710603,53грн. (1550000,00грн. – капітал, 136400,00грн. – проценти, 6975,00грн. - проценти за неправомірне користування кредитом, 17228,53грн. – пеня) заборгованості за Договором надання траншу №501.45421/FW501.1196 від 23.08.2016р., який є невід’ємною частиною Рамкової угоди № FW501.1196 від 28.07.2015р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладену між сторонами рамкову угоду №FW501/1196 від 28.07.2015р. на підставі якої здійснюються кредитування ПП "РОМАН".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.01.2018р. ухвалено справу №916/2699/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 02.02.2018р. о 10:00год.

03.01.2018р. позивач, звернувся до господарського суду Одеської області з заявою (зареєстрована за вхід. № 2— 82/18) про зменшення позовних вимог, в якій просить:

- стягнути з відповідача 23589,72грн. заборгованість за Договором про надання траншу №501.45421/FW501.1196 від 23.08.2016р., який є невід’ємною частиною Рамкової угоди №FW501.1196 від 28.07.2015р. з яких 6975,00грн. - проценти за неправомірне користування кредитом, 16614,72грн. – пеня;

- стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1600,00грн.;

- повернути позивачу з державного бюджету різницю суми судового збору в розмірі 44671,41грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2018р. задоволено заяву про зменшення позовних вимог.

12.01.2018р. Приватне підприємство "РОМАН" через канцелярію суду звернувся з письмовими поясненнями, в яких відповідач визнає позовні вимоги.

02.02.2018р. відповідач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою (зареєстрована за вхід. № 2214/18) про визнання позову, в якій також повідомляє суд, що з наслідками вказаних дій обізнаний, також просить суд порозглядати справу без участі його представника.

У судовому засіданні від 02.02.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28.07.2015р. між Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (далі - позивач, Кредитор) та Приватним підприємством "РОМАН" (далі – ПП "РОМАН", Позичальник, відповідач) було укладено Рамкову угоду № FW501.1196, відповідно до умов якої позивач на підставі Угоди зобов’язується здійснювати кредитування Позичальника межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов’язується належно виконати усі умови, виконувати усі інші зобов’язання, передбачені Угодою та кредитними Договорами.

28.07.2015р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №501.45161/FW501.1196 (далі – Кредитний договір 1), згідно якого відповідачу було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту – 2308400,00грн., процентна ставка – 25,00% річних, строк -33 місяці.

В підтвердження видачі кредиту позивачем до позову додано виписка з рахунку відповідача.

23.08.2016р. між сторонами укладено договір про надання траншу № №501.45421/FW501.1196 (далі – Кредитний договір 2), згідно якого відповідачу було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту – 1550000,00грн., процентна ставка – 18,00% річних, строк - 56 місяці.

В підтвердження видачі кредиту позивачем до позову додано виписка з рахунку відповідача.

Відповідно до п.7.8 Рамкової угоди „Сторони погодились, що належним та достатнім доказом наявності, безмірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка Кредитора”.

Згідно умов Кредитних договорів (п.2.1 та 9.2.2) відповідач, як позичальник зобов`язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку визначеному Кредитними договорами.

Позивач виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за договорами та надав кредит відповідачу.

Відповідач, порушив умови Кредитних договорів та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту та відсотків, в наслідок чого утворилась заборгованість, що спричинило звернення позивача до господарського суду Одеської області з позовом, в рамках провадження у даній справі..

Відповідно до ст.15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного Кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із приписами ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1,2 ст.530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.1048 Цивільного кодексу України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.1 Рамкової Угоди передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує позивачу проценти.

Приписами ч.1 п.2 ст.46 ГПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1, 3 ст.191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч.1 ст.73 Господарського процесуального Кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з п.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали заяви про визнання позову, яка підписана уповноваженим представником суд вважає, що вказана заява не суперечить чинному законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси особи яку він представляє.

Перевіривши доданий до уточненого позову розрахунок позивача, а також визнання відповідачем вказаних уточнень в повному обсязі суд вважає вимоги позивача про стягнення 23589,72грн. заборгованості, з яких 6975,00грн. - проценти за неправомірне користування кредитом, 16614,72грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 46, 73, 74, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Приватного підприємства "РОМАН" про стягнення кредитної заборгованості 23589,72 грн. – задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "РОМАН" (68533, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Богданівна, вул. Калініна,42, код 31908273) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги,107 А, код ЄДРПОУ 21677333) 6975/шість тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять/грн. 00 коп. - проценти за неправомірне користування кредитом, 16614/шістнадцять тисяч шістсот чотирнадцять/грн. 72 коп. – пеня, 1600/одну тисячу шістсот/грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 02.02.2018р. Повний текст рішення складений та підписаний 02 лютого 2018 р.

Суддя Р.В. Волков