Рішення № 72005833, 31.01.2018, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/453/17

Провадження № 2/630/15/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участі секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування в особі Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та його вихованні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог від 17 жовтня 2017 року, просив усунути перешкоди у спілкуванні з його онуком, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити такі способи його участі у вихованні онука: самостійні, без присутності матері ОСОБА_2 та її родичів, систематичні побачення в першу та третю п'ятниці кожного місяця з 15-00 год. до 17-00 год. на дитячому майданчику біля будинку АДРЕСА_2

В обґрунтування заявленої позовної вимоги ОСОБА_1 вказував, що він є рідним дідом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які перебували у зареєстрованому шлюбі та проживали за адресою: АДРЕСА_3. Протягом першого року життя дитини допомогу батькам в догляді за ним надавала ОСОБА_6, колишня дружина позивача. Він, ОСОБА_1, мав можливість бачитися з онуком та гуляти з ним в той час, коли з ним гуляла його колишня дружина ОСОБА_6 Але відносити між ОСОБА_2, матір'ю дитини, і ОСОБА_6, бабусею дитини, почали погіршуватися, що призвело до виникнення сварок. Протягом останнього року він, ОСОБА_1, мав можливість 1-2 рази на місяць гуляти з онуком, попередньо домовившись про це з його батьками по телефону. Навіть два рази ОСОБА_2 залишала його доглядати онука, коли була зайнята своїми справами. За весь час спілкування з дитиною мати жодного разу не виказувала побоювань, що він, ОСОБА_1, не справиться з дитиною. Однак, після припинення між батьками дитини шлюбних відносин 14 червня 2017 року ОСОБА_2 разом з сином переїхала до м. Люботин. Проте виявилось, що ОСОБА_2 з сином фактично проживають в м. Харкові, що свідчить про її небажання можливість спілкуватися з дитиною.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на підтримання заявленої позовної вимоги пояснив наступне. Під час спільного проживання у шлюбі його сина ОСОБА_4 і ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2), він приходив до них у гості, побачитися з онуком, 1 раз на місяць, аби не бути нав'язливим. Кожного разу він мав можливість погуляти з дитиною, але частіше за усе такі прогулянки відбувались в присутності матері. Від цього прогулянки фактично перетворювались у спілкування з матір'ю, а не з дитиною. Але батьки дитини розірвали шлюб, і востаннє з онуком він бачився чи то 30 червня 2017 року чи то 01 липня 2017 року. До цього часу між ним та ОСОБА_2 конфліктів не виникало. Наразі, він не бажає спілкуватися з відповідачем ОСОБА_2, та хоче, щоб спілкування з онуком відбувалось наодинці, без присутності матері чи її родичів. Тому позивач ОСОБА_1 наполягав на необхідності розгляду справи саме в межах заявленої ним вимоги.

Відповідач по справі, ОСОБА_2, яка до розірвання шлюбу іменувалась прізвищем ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилась, але подала заяву про розгляд справи за її відсутності. В заяві вона одночасно висловила свої заперечення проти позову. Так, відповідач вказала, що ОСОБА_1 востаннє бачився з онуком 30 червня 2017 року, а після того жодного разу не приїжджав, не звертався і не дзвонив їй чи її родичам аби поцікавитися здоров'ям дитини або запропонувати свою допомогу. Вона ніколи не перешкоджала позивачу у спілкуванні з її сином ОСОБА_7 та не проти того, щоб два рази на місяць по дві години ОСОБА_1 бачився з онуком. Але з огляду на вік дитини, зустрічі діда з онуком мають відбуватися за обов'язкової присутності матері, яка несе повну відповідальність за дитину.

Третя особа Орган опіки та піклування виконкому в особі Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з'явилась, але направила до суду листа з проханням проводити розгляд справи за відсутності їх представника. При вирішенні справи орган опіки та піклування просив врахувати інтереси дитини, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав лише частково.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані сторонами докази, в судовому засіданні суд встановив наступне.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його батьками є ОСОБА_4 і ОСОБА_2, що підтверджується копіє свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 14 травня 2015 року Московським відділом державної РАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Батьки дитини перебували в зареєстрованому шлюбі з 12 грудня 2012 року, який було розірвано на підставі рішення Люботинського міського суду Харківської області від 03 серпня 2017 року, ухваленого в справі № 630/303/17 за позовом ОСОБА_4 Одночасно з розірванням шлюбу, відповідачу ОСОБА_2 було відновлено дошлюбне прізвище «ОСОБА_2».

Зміна відповідачем під час розгляду справи прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_2 підтверджуються паспортом громадянина України НОМЕР_2

Позивач ОСОБА_1 являється рідним батьком ОСОБА_4, що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого 19 липня 2017 року Харківським міським відділом державної РАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Від так, позивач ОСОБА_1 є рідним дідом ОСОБА_3.

Наразі, дитина проживає разом з матір'ю, відповідачем по даній справі, за адресою: в АДРЕСА_1.

Згідно зі ст.ст. 257, 263 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками брати участь у їх вихованні. Спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда вирішується судом у відповідності до ст. 159 цього кодексу.

Згідно зі ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до принципів 2 та 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих часниками справи.

Позивач ОСОБА_1 стверджує в позовній заяві, що відповідачем порушені його права щодо спілкування з онуком, ОСОБА_3, та участі в його вихованні. Але достовірних доказів, які б підтверджували порушення його прав щодо спілкування і участі у вихованні онука, позивач не надав. До того ж, зі слів сторін по даній справі, між ними конфліктів з приводу можливості чи неможливості спілкування діда з онуком взагалі не виникало. Оскільки сторони добровільно визнали таку обставину, вона не підлягає доказуванню, а від так свідчить про відсутність перешкод для позивача у спілкуванні з дитиною.

Згідно з висновком № 730 від 07 грудня 2017 року, орган опіки та піклування в особі Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради вважає за доцільне встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього онука, ОСОБА_3: перша і третя п'ятниця з 13-00 год. до 17-00 год. в присутності матері дитини.

Суд не вбачає підстав, які б вказували на необґрунтованість висновку органу опіки та піклування, оскільки він складений з урахуванням відомостей про особи сторін, умов їх проживання та віку дитини. Саме вік дитини, якій 30 квітня 2018 року виповниться лише три роки, є вирішальним чинником у питанні захисту інтересів дитини.

Позивач наполягав на необхідності забезпечення його права на спілкування з онуком без присутності його матері. Але належних і допустимих доказів на підтвердження можливості спілкування та участі у вихованні дитини без будь-якої шкоди для її інтересів позивач суду не надав.

З огляду на викладені обставини, суд не вбачає порушення прав позивача з боку відповідача, а тому відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 19, 150, 159, 257, 263 Сімейного кодексу, ст.ст. 10-13, 81, 82, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. О. Малихін