Постанова № 72003277, 31.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/806/18 Справа № 204/4514/17 Головуючий у 1 й інстанції - Токар Н. В. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів -Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Василенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26 липня 2017 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Макна-Груп», про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26 липня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «УкрСиббанк» про забезпечення позову.

Не погодившись з такою ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для належного розгляду.

Вислухавши представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26 липня 2017 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Макна-Груп» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 28 липня 2017 року було відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі.

26 липня 2017 року позивачем, через канцелярію суду, була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, а саме на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що третя особа ухиляється від добровільного повернення кредитних коштів; розмір заборгованості за кредитним договором є значною сумою; одностороннє невиконання зобов'язань протягом тривалого часу та з метою усунення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Частина 2 ст.151 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали), передбачає, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову.

Відповідно до ст.ст.151-153 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали), суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивачем не надано відповідних доказів та не наведено у заяві про забезпечення позову, чи є співмірним із заявленими позивачем вимогами, накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, а саме на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; у чому саме полягає реальне побоювання, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, може у майбутньому утруднити чи унеможливить виконання рішення суду, також позивачем не надано відомостей стосовно вартості нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на яке позивач просить накласти арешт.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, керуючись ст.151-153 ЦПК України, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності накладення арешту на іпотечне майно з тих підстав, що спірне нерухоме майно не знаходиться під обтяженням, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на наступне.

Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про іпотеку», обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про іпотеку», взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач звертався до державного реєстратора з заявою про обтяження нерухомого майна іпотекою, підстави для застосування такого крайнього заходу як арешт - відсутні.

Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - залишити без задоволення.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова