Ухвала суду № 72001653, 01.02.2018, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/279/17

1-кп/171/10/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Семенової Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Ровній Н.А.

з участю прокурора - Михайленко В.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Апостолове кримінальне провадження за №12013040410000281 від 04.02.2013 року, яке надійшло з Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровській області за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.175 КК України, суд-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.175 КК України.

В судовому засіданні прокурор Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури заявив клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, мотивуючи його тим, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, існують ризики того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений може переховуватися від органів досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

31.01.2018 року до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету. Клопотання мотивовано тим, що він не переховувався від слідства та не був у розшуку, як це стверджує сторона обвинувачення, та вважає що слідству було достеменно відомо де він знаходився та слідство не вживало законних заходів щодо належного виклику його до Апостолівської поліції. Він не може приховати або спотворити будь які письмові документи, речові докази та будь які інші відомості, тому що всі необхідні документи, він особисто або його підлеглі передали слідчим ще у 2013-2014 роках. Якщо він буде знаходитись під цілодобовим домашнім арештом, він не зможе впливати або тиснути на постраждалих та свідків, бо всі вони знаходяться більше ніж 50 кілометрів від міста Кривий Ріг. Він одружений, має неповнолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є учасником бойових дій на території окремих районів Донецької та Луганської областях у 2014-2016 роках, учасником ліквідації на ЧАЕС у 1988-1989 роках, нагороджений медалями та грамотами за виконання Державного завдання.

Захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо клопотання прокурора заперечували, посилаючись на те, що на їх думку, відсутні докази того що обвинувачений може переховуватись від суду також не має жодних підстав для тримання обвинуваченого під вартою. На підставі цього просять в задоволенні клопотання відмовити, та застосувати більш м’який запобіжний захід у вигляді особистої поруки чи у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав своє клопотання.

Прокурор щодо клопотання обвинуваченого заперечував.

За змістом ст.331 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань, зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого строку, якщо судове провадження не буде завершене до його спливу.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисників дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність продовження терміну тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на шістдесят днів, виходячи з наступних підстав.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Строк обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, закінчується 07 лютого 2018 року.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.175 КК України.

Разом з тим, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, головуючий суддя не вбачає на даній стадії кримінального провадження підстав для скасування чи зміни рані обраного обвинуваченому запобіжного заходу.

Суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м’якого заходу забезпечення кримінального провадження, аналізуючи дані про особу обвинуваченого, а саме: те, що він обвинувачуються в скоєнні зокрема тяжкого кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, тиску на потерпілих та свідків, які не були допитані судом, доцільно вирішувати питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, що інкримінується обвинуваченому, відповідності особі обвинуваченому та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, а тому, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому інших більш м’яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 встановлений ухвалою судді закінчується 07 лютого 2018 року, однак, судове провадження по даному кримінальному провадженню не закінчено і потребує часу для розгляду, тому строк тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити, перелічені вище обставини обумовлюють висновок суду про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою та відмови в клопотанні про зміну запобіжного заходу.

Крім того, застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали.

Враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 178, 183, 184, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 його захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов’язання - відмовити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 продовжити до 31 березня 2018 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захисникам, прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Семенова Н. М.