Постанова № 72001272, 05.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/781/17

Категорія: 11.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Осіпова Ю.В.

- Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області про скасування рішення,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 21.04.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами розгляду письмового повідомлення начальника Херсонського слідчого ізолятора дисциплінарна палата КДКА Херсонської області 21.04.2017 року прийняла рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження за порушення Правил адвокатської етики.

Позивач вважає дане рішення протиправним, оскільки Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить підстав для притягнення адвоката до відповідальності за наявності конфліктної ситуації, що мала місце 12.12.2016 року між позивачем та працівниками слідчого ізолятора.

Отже, на думку позивача, у даному випадку відсутній склад дисциплінарного проступку. Також позивач наголосив, що справа щодо притягнення його до відповідальності розглянута упереджено, оскільки починаючи з 2013 року між ОСОБА_2 та членами дисциплінарної палати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 склалися неприязні стосунки, наслідком яких було незаконне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у 2014 році, а тому вказані особи повинні були заявити самовідвід. Посилаючись на наведені обставини, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, зазначили, що 29.12.2016 року на адресу КДКА Херсонської області надійшло письмове повідомлення начальника Херсонського слідчого ізолятора ОСОБА_7 щодо вчинення адвокатом ОСОБА_2 дій, які автор звернення розцінював, як порушення Правил адвокатської етики. За результатами проведеної перевірки даного звернення член дисциплінарної палати ОСОБА_6 23.03.2017 року склав довідку, в якій викладені виявлені під час перевірки обставини, а також висновок про наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак порушення Правил адвокатської етики. За результатами розгляду звернення ОСОБА_7, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарною палатою КДКА Херсонської області на засіданні палати від 24.03.2017 року одностайно прийняте рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 На засідання дисциплінарної палати адвокат ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим, не з'явився. Рішення дисциплінарної палати КДКА Херсонської області від 24.03.2017 року направлене на адресу позивача рекомендованим листом і отримане ним своєчасно.

Позивач надіслав відповідачу заяву про розгляд справи за його відсутності. 21.04.2017 року відповідач прийняв рішення, яким адвоката ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення частин 1 та 4 статті 12 Правил адвокатської етики та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» застосовано стягнення у вигляді попередження. Також представники відповідача відмітили, що члени дисциплінарної палати КДКА не мали жодних підстав заявляти самовідводи, оскільки не вважають стосунки між позивачем та членами КДКА неприязними. У свою чергу позивач не скористався правом заявлення відводу членам дисциплінарної палати КДКА. За наведених обставин просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову. Апелянт просить скасувати вищевказану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА :

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом № 378, виданим Херсонською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 02.08.2006 року.

29.12.2016 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області надійшло звернення начальника Херсонського слідчого ізолятора ОСОБА_7 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до відповідальності за порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як вбачається зі змісту вказаного звернення, у грудні 2016 року до канцелярії Херсонського слідчого ізолятора звернувся адвокат ОСОБА_2 із запитом про надання довідки, не надавши при цьому документів, передбачених статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

12.12.2016 року ОСОБА_2 звернувся до канцелярії установи з метою отримати відповідь на запит, не отримавши яку з підстав не надання ним певних документів, почав на підвищених тонах погрожувати завідуючій канцелярії та старшому інспектору канцелярії, кричати та висловлюватися нецензурними словами. У зв'язку із конфліктною ситуацією завідувач канцелярії запросила начальника та заступника начальника Херсонського СІ, які намагались владнати конфлікт, проте ОСОБА_2 продовжував кричати та використовувати нецензурну лексику. Після чого вийшов до відділу контролю за виконанням судових рішень та зчинив там сварку з працівниками вказаного відділу.

За результатами перевірки звернення ОСОБА_7 член дисциплінарної палати КДКА Херсонської області ОСОБА_6 23.03.2017 року склав довідку, в якій зазначив про наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак порушення приписів частин 1 та 4 статті 12 Правил адвокатської етики.

24.03.2017 року відповідач прийняв рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 та призначення справи до розгляду на 21.04.2017 року о 12:00 год., а також про повідомлення про час та місце розгляду справи зацікавлених осіб.

Матеріали справи містять докази надіслання рекомендованим листом та вручення позивачу рішення про порушення дисциплінарної справи від 24.03.2017 року.

11.04.2017 року адвокат ОСОБА_2 надіслав до КДКА Херсонської області заяву про розгляд дисциплінарної справи, призначеної на 21.04.2017 року, без його участі за поважних причин.

21.04.2017 року за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача дисциплінарна палата КДКА Херсонської області одностайно прийняла рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження за порушення присів частин 1 та 4 статті 12 Правил адвокатської етики.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 40 Закону № 5076-VI).

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката (абз. 2 ч. 2 ст. 40 Закону № 5076-VI).

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (абз. 3 ч. 2 ст. 40 Закону № 5076-VI).

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки (абз. 4 ч. 2 ст. 40 Закону № 5076-VI).

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката (ч. 2 ст. 41 Закону № 5076-VI).

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта стосовно порушення його прав в частині не заявлення окремими членами дисциплінарної палати самовідводів, оскільки, як було зазначено вище, про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений своєчасно, надіславши пояснення по суті скарги з додатками та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач не скористався правом, передбаченим абзацом 2 ч. 2 ст. 40 Закону № 5076-VI щодо заявлення відводів членам дисциплінарної палати, вважаючи, що на ґрунті неприязних стосунків ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повинні були заявити собі самовідвід.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що факт притягнення адвоката ОСОБА_2 у 2014 році до дисциплінарної відповідальності не свідчить про наявність підстав для самовідводу наведеними вище членами дисциплінарної палати КДКА Херсонської області у 2017 році, відтак не вбачається порушень відповідачем процедури розгляду дисциплінарної справи та прийняття спірного рішення стосовно адвоката ОСОБА_2

Стосовно наявності в діях ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, колегія суддів зазначає наступне. Дисциплінарна палата КДКА Херсонської області, розглянувши письмове повідомлення начальника Херсонського слідчого ізолятора ОСОБА_7, встановила наступні обставини.

24.11.2016 року адвокат ОСОБА_2 відвідував ув'язнену ОСОБА_10 в Херсонському СІЗО, звернувшись до працівників спецчастини із усним проханням надати йому довідку про підтвердження даного факту. Після роз'яснень, ОСОБА_2 написав письмову заяву про видачу довідки. 12.12.2016 року адвокат прибув до СІЗО з метою отримання довідки, проте завідувач канцелярії відмовилася видати такий документ у зв'язку із порушенням порядку отримання довідки, зокрема, статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - не надання адвокатом ордеру та копії Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю. Адвокат ОСОБА_2 категорично відмовився надати вказані документи, погрожуючи при цьому завідуючій канцелярії та старшому інспектору канцелярії, почав кричати та застосовувати нецензурну лексику. Завідувач канцелярії запросила начальника та заступника начальника Херсонського СІ, які намагались мирним шляхом владнати конфлікт, проте ОСОБА_2 продовжував кричати та використовувати нецензурну лексику. Після чого вийшов до відділу контролю за виконанням судових рішень та зчинив там сварку з працівниками вказаного відділу.

Як вбачається з доповідних записок завідувача канцелярії Херсонського СІ ОСОБА_11 від 12.12.2016 року, фахівця відділу по контролю за виконанням судових рішень ОСОБА_12, складених на ім'я начальника СІ ОСОБА_7, а також пояснень вказаних осіб, складених на ім'я голови дисциплінарної палати ОСОБА_3 слідує, що 12.12.2016 року у приміщенні Херсонського слідчого ізолятора адвокат ОСОБА_2, не отримавши відповідь на запит, поводився неадекватно, погрожував працівникам канцелярії та у присутності завідувача канцелярії висловлювався нецензурною лексикою на адресу керівництва слідчого ізолятора.

Допитана у судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка завідувач канцелярії Херсонського слідчого ізолятора ОСОБА_11 суду пояснила, що на початку грудня 2016 року до канцелярії СІ надійшов запит адвоката ОСОБА_2 про видачу довідки. 12.12.2016 року адвокат прийшов до канцелярії за відповіддю на запит, проте свідок йому пояснила, що не може надати довідку, оскільки до запиту не додано підтверджуючих документів. ОСОБА_2 почав кричати, погрожувати та стукати по столу. На його крик прийшли начальник та заступник СІ, які просили адвоката покинути приміщення, проте ОСОБА_2 продовжував кричати та висловлюватися нецензурно.

У судовому засіданні позивач не заперечував того, що розмовляв із працівниками Херсонського слідчого ізолятора емоційно, на підвищених тонах, пояснивши таку поведінку незаконною відмовою працівників та керівництва СІ у видачі довідки про факт відвідування громадянки ОСОБА_10 для звітування про виконану роботу перед Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області. У свою чергу позивач заперечував факт використання ним у розмові з працівниками СІ нецензурної лексики.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VI).

Критерії оцінки етичних аспектів поведінки адвоката визначені Правилами адвокатської етики, затвердженими Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012 року (далі - Правила адвокатської етики), норми яких суд застосовує в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно до вимог частини першої статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.

Такого принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших (ч. 2 ст. 12 Правил). Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності (ч. 4 ст. 12 Правил).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 12.12.2016 року мав місце факт неетичної поведінки апелянта - адвоката ОСОБА_2 Такі дії позивача, не сприяють ствердженню поваги суспільства до адвокатської професії та підривають престиж адвокатури та суперечать вимогам статті 12 Правил адвокатської етики.

Загальні умови, підстави та строки притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності установлені ст. ст. 33 - 42 Закону № 5076-VI.

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України і є процедурою розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону № 5076-VI).

Відповідно до положень частини 2 статті 34 Закону № 5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики.

Відповідно до вимог статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи (ч. 1 ст. 41 Закону № 5076-VI). Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (ч. 2 ст. 41 Закону № 5076-VI).

Враховуючи всі вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що висновки дисциплінарної палати КДКА Херсонської області щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку ґрунтуються на матеріалах дисциплінарної справи, є вмотивованими та такими, що відповідають вимогам статей 34, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Отже, рішення КДКА Херсонської області від 21.04.2017 року прийняте в межах повноважень, у спосіб та в порядку, що передбачені законодавством України, яке регулює дані правовідносини.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Ю.В.Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко