Постанова № 72001244, 02.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Білова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 р. Справа № 820/2312/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Ральченка І.М.,

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДФС у Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017, повний текст складено 22.11.17 по справі № 820/2312/17

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту та накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до суду із позовом, у якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Компані "Плазма", застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 02.06.2017 № 6235 /20-40-13-15-18; накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Компані "Плазма", відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області № П-33-16-10/1016-6.2 від 16.09.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

Відповідач надав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи доводи апеляційної скарги заявник посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

На підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Компані "Плазма" підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, наказом начальника Головного управління ДФС у Харківській області №2056 від 23.05.2017 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Компані "Плазма" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за листопад 2016 року, березень 2017 року та податкових зобов'язань по ланцюгу постачання з 23.05.2017 тривалістю 5 робочих днів.

Правомірність зазначеного наказу була оскаржена позивачем у судовому порядку, за наслідками чого постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 по справі № 820/2139/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.217, в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Компані "Плазма" про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу відмовлено в повному обсязі.

На підставі наказу №2056 від 23.05.2017 та направлень на перевірку №3241 та №3242 від 23.05.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області 23.05.2017 здійснено вихід на перевірку ТОВ "Компані "Плазма".

За результатами відвідування юридичної адреси відповідача: проспект Академіка Курчатова, буд. 12, кв. 132, м. Харків, 61108, представник ТОВ "Компані "Плазма" не допустив податкових інспекторів до проведення перевірки, у зв'язку із чим складено акт про відмову у допуску на перевірку від 24.05.2017 №930/20-40-14-21-07.

02.06.2017 року об 11:00 год. начальником Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Компані "Плазма" на підставі ст. 94 Податкового кодексу України, у зв'язку відмовою від проведення відповідно до вимог ПК України інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Листом від 06.06.2017 №6374/10/20-40-14-21-16 позивач повідомив ТОВ "Компані "Плазма" про допущення технічної помилки у рішенні від 02.06.2017 № 6235 «про застосування адміністративного арешту майна платників податків», а саме, підставою, яка була з'ясована, для прийняття рішення є те, що платник податків відмовився від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної наказом від 23.05.2017 № 2056, за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний арешт за рішенням керівника податкового органу є припиненим у зв'язку зі спливом 96 годин, встановлених законом для його перевірки; у той же час суд першої інстанції вважав наявними підстави для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Колегія суддів частково погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З урахуванням того, що рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Компані "Плазма" прийнято начальником Головного управління ДФС у Харківській області 02.06.2017 року об 11:00 год, обґрунтованість такого арешту мала бути підтверджена судом до 07.06.2017 року до 11:00 год.

Із матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до суду із позовом про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна 02.06.2017 року та ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 року зазначена позовна заява була залишена без руху у зв'язку із несплатою позивачем судового збору у повному обсязі.

Провадження у даній справі відкрите ухвалою Харківського окружного адміністративного суду

від 07.06.2017 року та розгляд справи призначено на 08.06.2017 року.

В силу положень п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України обґрунтованість адміністративного арешту перевіряється судом протягом 96 годин з моменту його накладення рішенням керівника контролюючого органу (його заступника). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

У відповідності до п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків припиняється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Отже, при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків, перевірці підлягає накладення арешту саме в межах вказаного 96-ти годинного строку, та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим.

Таким чином, враховуючи, що з моменту застосування рішенням начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 02.06.2017 року № 6235 умовного адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що вказаний адміністрований арешт є припиненим відповідно до вимог п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області в частині підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Компані "Плазма", застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 02.06.2017 № 6235 /20-40-13-15-18 такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Компані "Плазма", відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках, колегія суддів зазначає наступне.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з пп. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи вимоги ст. 94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Компані "Плазма" в силу положень п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відмовив у вимозі щодо підтвердження його обґрунтованості.

Отже, враховуючи те, що арешт майна платника податків - ТОВ "Компані "Плазма", застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 02.06.2017 № 6235 /20-40-13-15-18 року, не підтверджено судом, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Харківській області в частині накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Компані "Плазма", відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках є помилковими.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, колегія суддів, приходить до висновку про часткове скасування постанови суду першої інстанції щодо задоволених позовних вимог з прийняттям в цій частині нової про відмову у задоволенні позову Головного управління ДФС у Харківській області.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 317 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 по справі № 820/2312/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Харківській області.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову Головного управління ДФС у Харківській області - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 року по справі № 820/2312/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду..

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов