Постанова № 72001092, 31.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3987/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017р. (головуючий суддя І інстанції Бадюков Ю.В., м.Харків, повний текст складено 30.11.2017 року) по справі № 820/3987/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа Міністерство соціальної політики України, про визнання незаконними дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського міського центру зайнятості (далі - відповідач, ХМЦЗ), третя особа Міністерство соціальної політики України (далі - третя особа, Мінсоцполітики), в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати незаконними дії Харківського міського центру зайнятості під час здійснення прийому 30 серпня 2017 року з перегляду вакансій без врахування стану його здоров'я, освіти, необхідного стажу і досвіду роботи. (а.с.4-5, 22-24)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час чергового прийому у відповідача, до якого він прибув з метою отримання соціальних послуг на випадок безробіття, відповідач підбирав непідходящу за станом здоров'я роботу за вакансіями діловод, архівіст, соціолог, викладач із соціальної педагогіки, документознавець, бібліотекар. Здійснюючи прийом, відповідач у незаконний спосіб проігнорував медичну довідку, якою позивачу не рекомендована праця, пов'язана із довготривалим перебуванням на ногах, переохолодженнями, психоемоційними перевантаженнями постійно. Переглянуті вакансії пов'язані із довготривалим перебуванням на ногах та психоемоційними перегрузками, які притаманні вказаним професіям. У зв'язку з чим просив задовольнити позов у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (а.с.88-93)

Вважаючи вказану постанову незаконною та необґрунтованою, а також такою, що винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов (а.с.98).

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач неодноразово перебував на обліку в службі зайнятості як безробітний (2002-2003 роки, 2004 рік, 2006 - 2015 роки).

На підставі звернення за сприянням у працевлаштуванні 27.09.2016 року до Харківського міського центру зайнятості, позивач зареєстрований як такий що шукає роботу з відкриттям персональної картки № НОМЕР_1.

Наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 27.09.2016 року №НТ160927, згідно поданої заяви від 27.09.2016 року, позивачу - ОСОБА_1 наданий статус безробітного з 27.09.2016 року та призначена виплата допомоги по безробіттю з 04.10.2016 року по 28.09.2017 року.

Згідно даних персональної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 27.09.2016 року у графі " 1. Професійний досвід та освіта, що є підставою для підходящої та іншої роботи" вказано професія/посади позивача 2412.2(12) фахівець з питань зайнятості (хедхантер) та 2419.3 - спеціаліст державної служби з досвідом роботи менше ніж 0,5 року за кожною зі вказаних спеціальностей.

Крім того, з копії особової справи ОСОБА_1 вбачаються обмеження у навантаженнях під час трудової діяльності.

01.03.2017 року ОСОБА_1 до ХМЦЗ було подану заяву про долучення до особової справи копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3354 від 17.10.2016 року, виданої комунальним закладом "Харківська міська поліклініка № 20".

Згідно графи 8 "Лікувальні і трудові рекомендації" копії вказаної виписки позивачу за станом здоров'я не рекомендовано труд, пов'язаний з підняттям ваги вище п'яти кілограмів, довготривалим перебуванням на ногах, переохолодженням, психоемоційними перегрузками постійно.

Під час прийому позивача 30.08.2017 року фахівцем з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості були переглянуті вакансії: "діловод", "архівіст", "соціолог", "викладач із соціальної педагогіки", "документознавець" - відсутні. Також була опрацьована вакансія "бібліотекар Державного професійно-технічного закладу ЦПТО №4" - дана вакансія була непідходяща, у зв'язку з тим, що роботодавцем заявлено повна вища освіта спеціаліст книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія. Також позивача було проінформовано про актуальну вакансію юрисконсульт КП "Центр поводження з тваринами" та рекомендовано відвідати спеціаліста з профнавчання, що підтверджується додатком №1 до Персональної картки за 30.08.2017 р.

Крім того, 30.08.2017 року позивача проінформовано про початок навчання за професією "кравець" в Харківському центрі професійно-технічної освіти, яке починається 01.09.2017 року. Додатково позивачу рекомендовано надати медичну довідку ф. № 0860 до Центру зайнятості до 08.09.2017 р. для зарахування до групи на навчання (а.с.52).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності вимог позивача, з огляду на те, що відповідач сприяє ОСОБА_1 у пошуку роботи, здійснює активний пошук роботи, вживає цілеспрямованих заходів щодо його працевлаштування, проводить професійну орієнтацію безробітних та сприяє у походженні підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням поточних та перспективних потреб Харківського ринку праці шляхом пошуку вакансій, що відповідають кваліфікації та стану здоров'я позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначені Законом України від 05.07.2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон №5067).

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 5 Закону №5067 держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку.

Згідно із ч.ч.2 та 3 ст.44 даного Закону зареєстровані безробітні зобов'язані: 1) самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; 2) відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; 3) дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; 4) інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Положеннями ч.1 ст.46 Закону №5067 передбачено, що підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний.

Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що положеннями ч.ч.2-5 та 7 ст.46 Закону №5067 передбачено, що для осіб, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

У разі коли неможливо надати безробітному роботу за професією протягом шести місяців з дня перебування на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, йому пропонується підходяща робота з урахуванням здібностей, стану здоров'я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.

Для громадян, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за здобутими раніше професіями (спеціальностями) може вважатися підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці.

У разі зміни безробітним професії за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, підходящою вважається робота за новою та за попередньою професією (спеціальністю).

Для безробітних, які не мають професії, або таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, більш як шість місяців, підходящою роботою також вважається участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, тривалість яких перевищує один місяць.

Для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш як 12 місяців) перерви (крім громадян, яким до досягнення загальновстановленого пенсійного віку залишилося два і менше років), підходящою роботою також вважається участь у громадських роботах, а також інших роботах тимчасового характеру, що відповідають їх освіті, професії (спеціальності), професійному досвіду, зокрема за спорідненими професіями, та тривають понад один місяць.

Приписами ч.2 ст.43 Закону №5067 встановлено, що Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаних вимог Закону №5067 Кабінетом Міністрів України постановою від 20.03.2013 року №198 було затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (далі - Порядок №198).

Так, приписами п.5 Порядку №198 передбачено, що статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону.

Відповідно до п.12 Порядку №198 підходящою для безробітного є робота, що відповідає його освіті, професії (спеціальності), кваліфікації. Підбір підходящої роботи здійснюється центром зайнятості, у якому безробітний зареєстрований, з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради. За згодою безробітного підбір підходящої роботи може здійснюватися також в інших регіонах. У разі зміни даних, що впливають на підбір підходящої роботи, зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості відповідні документи.

Згідно із п.18 даного Порядку для осіб, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) більш як 12 місяців, підходящою є робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) може бути підходящою за умови підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості з урахуванням потреби ринку праці.

Відповідно до п.19 Порядку №198 у разі коли протягом шести місяців з дня реєстрації безробітному неможливо підібрати роботу за професією, підходящою є робота, що потребує зміни професії з урахуванням його здібностей, стану здоров'я, професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.

Як вбачається із адміністративного позову, позивач вважає, що його довготривале безробіття є доказом незаконної бездіяльності відповідача.

Під час прийому 30.08.2017 року відповідачем, на думку ОСОБА_1, не було запропоновано позивачу переглянути вакансії, які би відповідали стану його здоров'я, освіті, необхідному стажу і досвіду роботи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені твердження позивача спростовуються матеріалами справи.

Під час перебування на обліку позивач отримує соціальні послуги, а саме консультаційні послуги з питань працевлаштування та реєстрації в службі зайнятості.

Згідно до листа відвідування центру зайнятості, надані послуги, зокрема за 30.08.2017 року : було переглянуто вакансії, зокрема: "соціолог" та "викладач із соціальної педагогіки" згідно з отриманою освітою за кваліфікацією соціолога, викладача соціологічних дисциплін, а також стану здоров'я згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3354 від 17.10.2016 року та враховано відповідачем під час прийому.

Пошук таких вакансій, як діловод, архівіст, документознавець, юрисконсульт КП "Центр поводження з тваринами" зумовлено також його освітою - базова вища освіта за напрямом підготовки "Право", кваліфікація бакалавра права, а також стану здоров'я згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3354 від 17.10.2016 року та враховано відповідачем під час прийому.

Вакансія бібліотекар Державного професійно-технічного закладу ЦПТО №4 також була опрацьована з урахуванням стану здоров'я позивача згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3354 від 17.10.2016 року.

Особистий підпис позивача в листі Відвідування (а.с.52) підтверджує про надані послуги та запропоновані посади.

Крім того, 30.08.2017 року позивача проінформовано про початок навчання за професією "кравець" в Харківському центрі професійно-технічної освіти, яке починається 01.09.2017 року. Додатково позивачу рекомендовано надати медичну довідку ф. № 0860 до Центру зайнятості до 08.09.2017 р. для зарахування до групи на навчання (а.с.52).

Як вбачається з матеріалів справи, за період перебування позивача на обліку в статусі безробітного, а саме з з 27.09.2016 року, спеціалістами Харківського міського центру зайнятості разом із позивачем постійно переглядалися та опрацьовувалися вакансії, а також видавалися позивачу направлення на працевлаштування та пропонувалося пройти навчання іншим спеціальностям.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем Закону України від 05.07.2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» та зазначає, що бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є невиконання приписів закону щодо реалізації управлінської функції, тобто пасивна форма правової поведінки, а під протиправною слід розуміти не реалізацію управлінської функції чи невиконання наданого повноваження за наявності чітко визначеного приводу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в даних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та чинним законодавством , яке регулює правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстави для задоволення адміністративного позову доводами апеляційної скарги не спростовується.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017р. по справі № 820/3987/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05 лютого 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)О.П. ЛяхСудді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд М.М. Яковенко