Постанова № 72000869, 30.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12098, 12099/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Богдан А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову від 19.10.2017 року та додаткову постанову від 27.10.2017 року Закарпатського окружного адміністративного суду (Головуючий суддя: Гаврилко С.Є., м.Ужгород,) у справі за позовом Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Ужгородське ОУПФ України Закарпатської області звернулося з позовом до ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса", в якому просить стягнути з ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса" на користь Ужгородського ОУПФ України Закарпатської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по Списку 1 за спірний період з січня по березень 2017 року в сумі 15887,25 грн. та стягнути з ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса" на користь Ужгородського ОУПФ України Закарпатської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по Списку 2 за спірний період з січня по березень 2017 року в сумі 30975,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач за період з січня по березень 2017 року не здійснював відшкодування виплаченої громадянам пільгової пенсії та виплат на її доставку призначеної відповідно до п. "а" та п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення " у зв'язку з чим відповідачем допущено виникнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії в загальній сумі 46862,34 грн., яка станом на день розгляду справи є непогашеною, відтак позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод Тиса" (88011, м. Ужгород, вул. Паризької Комуни, буд.4, код ЄДРПОУ 14313211) на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період січень-березень 2017 року по Списку №1 у розмірі 3631,86 (трьох тисяч шістсот тридцяти однієї грн. 86 коп.) грн. та за період січень-березень 2017 року по Списку №2 у розмірі 23166,78 (двадцяти трьох тисяч ста шестидесяти шести грн. 78 коп.) грн.

Додатковою Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 року, в задоволенні позовної заяви Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса"" про стягнення на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Ужгородське ОУПФ України Закарпатської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і додаткову постанову та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначають, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до вимог ч.4 ст. 229, ч.2 ст. 313 КАС України, суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що постанову та додаткову постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову, якою позов задоволити повністю, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 року, що ухвалена в адміністративні справі №807/37/17, яка набрала законної 18.04.2017 року встановлено, що ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса" зареєстроване в УПФ України в м. Ужгороді Закарпатської області, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначений ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97 - ВР від 26 червня 1997 року, а з 01.01.2004 року також як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058. Відшкодуванню позивачу, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформації України № 166 від 22 липня 2004 року становлять для села - 1,56 відсотка, для міста - 0,79 відсотка (а.с.31-34).

Вказаною постановою встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії громадянам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.

Відтак, в силу вимог ст. 72 КАС України, вищезазначені обставини не підлягають доказуванню.

За період з січня 2017 року по березень 2017 року, згідно розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, які були надіслані до ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса" підлягало до відшкодування Ужгородському УПФ по Списку №1 - 15887,25 грн. та по Списку №2 30975,09 грн. (а.с.а.с. 5-14, 15-22, 24-28). Вищевказані розрахунки були надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 28).

Задовольняючи частково позов у даній справі суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено виплату та доставку вказаних коштів пенсіонерам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12 (не надано суду доказів, які б свідчили про виплату та доставку).

Проте, колегія суддів дослідивши наявні у матеріалах справи докази з зазначеним висновком не погоджується, зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Наведеною нормою передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою Фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Фонду щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20- го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції).

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період із дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058- IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи із змісту вказаних норм, підставою для відшкодування підприємством органам Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій с розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем. Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 виникає у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Ці витрати відшкодовують підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Якщо особа має стаж, що дає право на призначення цих пенсій на кількох підприємствах, витрати покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено. Пенсійний фонд вчасно і в повному обсязі виплачує пільгові пенсії. Борги підприємств з невідшкодованих коштів лягають на інших пенсіонерів. Тому обов'язок підприємства - вчасно розрахуватися з Пенсійним фондом та не збільшувати собі борг з відповідних платежів.

Згідно з Тарифами на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, затверджених Наказом Держкомзв'язку та інформатизації України № 166 від 22.07.2004 року, розмір плати за виплату та доставку відповідних сум пенсій та грошової допомоги становлять для міста 0,79 %, для села 1,56 %.

В щомісячних розрахунках адресованих відповідачу давався поіменний список громадян, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працювали на підприємстві відповідача в особливо шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162 та від 16.01.2003 р. № 36. Вказаним громадянам були призначені пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р..

Згідно повідомлень, що надсилались на адресу ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса", які наявні у матеріалах справи, у спірному періоді: з січня по березень 2017 р. Пенсійному фонду підлягало відшкодуванню проведені витрати на виплату та доставку пенсій, призначених по Списку №1 в загальній сумі - 15887,25 грн. (розрахунок суми заборгованості міститься в матеріалах справи).

В порушення вищезазначених вимог законодавства, відповідач за спірний період не відшкодував виплачені громадянам пільгові пенсії та витрати на їх доставку, у зв'язку з чим на відповідну суму у нього утворився борг. У цьому відношенні слід відмітити, що платником також не оскаржувались дії органу Пенсійного фонду по нарахуванню цих платежів, а ні конкретні суми такого нарахування.

Крім цього, підприємство ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса", яке є платником відповідного збору за місцем своєї реєстрації в Ужгородському ОУПФУ Закарпатської області, не здійснює необхідного відшкодування виплачених громадянам пільгових пенсій, призначених по Списку №2, та витрат на їх доставку, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість, що також є предметом стягнення за даним позовом - за спірний період з січня по березень 2017 р.

В щомісячних розрахунках, які надсилались на адресу боржника, вказувався перелік осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які працювали у відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях. Вказаним громадянам були призначені пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р..

Згідно повідомлень, що надсилались на адресу відповідача щомісячно, за спірний період: січень - березень 2017 р. на рахунок Ужгородського ОУПФ України Закарпатської області підлягало перерахуванню, однак не перераховані обов'язкові платежі в сумі 30975,09 грн..

Таким чином, в період з січня по березень 2017 року позивачем по пенсійній справі ОСОБА_3 проведено виплату пільгової пенсії, призначеної по списку №1, з якої підлягає відшкодуванню 3631,86 грн., що підтверджується зведеним розрахунком сум фактичних витрат, котрі підлягають відшкодуванню ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса" (а.с. 29).

Згідно наданої позивачем довідки, в період з січня по березень 2017 року виплата та доставка пенсій гр. ОСОБА_3 проводилась через відділення ПАТ "Ощадбанк", про що свідчить відтиск печатки та підпис начальника відділу Бек-офісу на вказаному листі (а.с.53).

Також встановлено, що за період з січня по березень 2017 року позивачем по пенсійним справам гр. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_8, проведено виплату пільгових пенсій, призначених по Списку №2, з яких підлягає відшкодуванню 23166,78 грн., що підтверджується зведеним розрахунком сум фактичних витрат, що підлягають відшкодуванню ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса" (а.с. 29-30).

Згідно довідки за період з січня по березень 2017 року, виплата та доставка пенсій гр. ОСОБА_10 проводилась через ПАТ "Укрсиббанк", про що свідчить відтиск печатки та підпис начальника Закарпатського РУ АТ "Укрсиббанк" на вказаному листі (а.с. 42).

Відповідно до довідки за період з січня по березень 2017 року, виплата та доставка пенсій гр. ОСОБА_11 проводилась через ПАТ "Райфайзен Банк Аваль", про що свідчить відтиск печатки та підпис начальника Відділення № 9 на вказаному листі (а.с. 43).

Згідно довідок, що надані позивачем, за період з січня по березень 2017 року виплата та доставка пенсій гр. ОСОБА_13, ОСОБА_5 ОСОБА_8 проводилась через УДППЗ "Укрпошта", про що свідчить відтиск печатки та підпис начальника ДОКПД на вказаному листі (а.с.а.с. 48-50).

Відносно пенсіонерів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12 слід зазначити, що в матеріалах справи наявні докази, а саме документи щодо підтвердження виплати пенсій зазначеним громадянам (а.с.41-60). Так в матеріалах справи присутні довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії громадянам: ОСОБА_7 (а.с.45), ОСОБА_1.(а.с. 60), ОСОБА_2.(а.с. 57), ОСОБА_4.(а.с. 55), ОСОБА_6.(а.с.59), ОСОБА_9.(а.с. 51-52), ОСОБА_12 (а.с.58).

Довідкою №20.1.0.0.0./7-20170428/8291 від 19.05.2017 р. наданої ПАТ «Приватбанк» стверджено, що на поточні рахунки ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_1 були зараховані грошові кошти.

Отже, наявні у матеріалах справи докази спростовують твердження суду першої інстанції про те, що апелянтом не подано жодного доказу про виплату і доставку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12 вказаних пенсій за спірний період.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла одностайного висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази, а саме: розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період та довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії громадянами підтверджують абсолютну підставність і належну обґрунтованість позову, а тому такий підлягає задоволенню повністю.

Таким чином, висновок суду першої інстанції по даній справі був зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст. 317 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановлених судових рішень і ухвалення нового рішення по справі.

Керуючись ст.229, ст.243, ст.308, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.322, ст.325,329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - задоволити.

Постанову від 19 жовтня 2017 року та додаткову постанову від 27 жовтня 2017 року Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №807/503/17 - скасувати та винести нову, якою позов задоволити.

Стягнути ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса" на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по Списку 1 за спірний період з січня по березень 2017 року в сумі 15887,25 грн.

Стягнути ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса" на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по Списку 2 за спірний період з січня по березень 2017 року в сумі 30975,09 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Гулид судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 02.02.2018 року