Постанова № 72000757, 31.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2383/14 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інструментальний завод» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інструментальний завод» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Інструментальний завод», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2014 №Ю-146.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 вересня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, 06.08.2013р. на адресу ПАТ «Інструментальний завод» надійшло рішення УПФУ в Шевченківському районі м. Києва №4101 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.07.2013р., відповідно до якого до позивача згідно із ч.10 і п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI, застосовано штраф у розмірі 19 612,10 грн. та нарахована пеня в сумі 7 929,84 грн. за період з 21.02.2011р. по 11.09.2012р., всього на загальну суму 27 541,94 грн.

При цьому, порушення підприємством строків сплати єдиного соціального внеску за період січень-лютий 2011 року відбулося у зв'язку з тим, що ПАТ «Інструментальний завод» платіжними дорученнями, датованими 18.02.2011р. - на загальну суму 29 759,72 грн., 03.03.2011р. - на суму 192,49 грн., 18.03.2011р. - на загальну суму 38 671,38 грн. сплачено єдиний внесок на неналежний рахунок.

Оскільки, згідно з даними картки облікового рахунку по сплаті єдиного соціального внеску за позивачем обліковується заборгованість Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві 07.02.2014 виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-146 на суму 22367,80 грн.

Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 цього Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VІ недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями ч. 3 статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно частини четвертої цієї статті, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплата фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначена в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154 (чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція).

Так, відповідно до п. 6.2 Інструкції сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Пунктом 6.3 Інструкції визначено, що органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: 1)якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; 2)якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;3) якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Згідно із п. 6.4 Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Водночас, постановою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2017 року у справі № 826/13107/13-а скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва №4101 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31 липня 2013 року, при цьому, висновок суду ґрунтується на тому, що здійснення помилки під час перерахування суми грошового зобов'язання у встановлений законодавством строк має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника внеску, не можуть бути підставою для застосування до нього штрафних санкцій та пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки підставою для прийняття спірної вимоги, слугувало рішення про застосування штрафних санкцій, яке скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили, а тому наявні підстави для задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інструментальний завод» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 вересня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Інструментальний завод» - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2014 №Ю-146.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на користь Публічного акціонерного товариства «Інструментальний завод» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 135 (чотири тисячі сто тридцять п'ять) грн. 10 (десять) коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 05 лютого 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Т.Р.Вівдиченко

І.В.Федотов