Постанова № 72000755, 01.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 752/5226/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Шумко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Ключковича В.Ю., Кучми А.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести поновлення виплати раніше призначеної пенсії, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулася до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про: визнання дій відповідача щодо відмови в проведенні поновлення виплати раніше призначеної пенсії - неправомірними та зобов'язання поновити виплату пенсії, починаючи з 07.10.2009 з урахуванням усіх перерахунків та індексації.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування зазначеної постанови місцевого адміністративного суду та прийняття нової постанови - про задоволення позову.

Свої доводи обґрунтовує тим, що після прийняття рішення Конституційним судом України від 07.10.2009 про визнання неконституційним п.2 ч.1 ст. 49 та друге речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якому були обмеження щодо виплати пенсії для громадян України, проживаючих у Сполучених Штатах Америки, пенсійний фонд повинен був нарахувати пенсію позивачу.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідачем зазначив, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2016 року - без змін.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

01.02.2016 на адресу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 від 27.01.2016 про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, як громадянці України, постійне місце проживання якої є Сполучені Штати Америки.

До письмової заяви представником позивача за переліком було надано: копію свідоцтва про народження позивача ОСОБА_2, копію довіреності від 02.09.2015, копію постанови ВСУ від 06.10.2015 по справі №21-2419а15 та копію постанови ВСУ від 06.10.2015 №21-2427а15.

04.02.2016 Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, на адресу представника позивача був направлений лист, вих. №1841/11 від 04.02.2016, в якому повідомлено про порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2005 за №22-1.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у поновленні раніше призначеної пенсії протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для поновленні раніше призначеної пенсії позивачу за наявними в матеріалах справи доказами відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення місцевого адміністративного суду, зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Статтею 51 вищенаведеного Закону було передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 (надалі - Рішення № 25-рп/2009) пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009 виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону № 1058. З цього часу органи Пенсійного фонду України повинні відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу на те, що за наявними у справі доказами неможливо встановити, чи належить до компетенції відповідача вирішення питання про поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 та чи взагалі позивач належить до категорії осіб, які мають право на відновлення виплати пенсії в зв'язку з вказаними вище обставинами.

Так, ні позивачем, ні її представником не надано доказів на підтвердження того, чи була призначена ОСОБА_2 пенсія раніше, який вид пенсії був призначений, дата призначення пенсії, дати припинення виплати раніше призначеної пенсії (якщо була призначена), дата виїзду на постійне місце проживання до США, а також документів на підтвердження того, що ОСОБА_2 взагалі перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та чи є вона громадянином України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витребовувалась копія пенсійної справи ОСОБА_2, у т.ч. рішення, розпорядження чи інші документи, які би могли підтверджувати обставини призначення, виплати та припинення виплати пенсії позивача, зокрема коли та яким органом було припинено відповідні виплати. Крім того, у представника позивача ОСОБА_3 витребовувалась належним чином завірену копію паспорта громадянина України ОСОБА_2, або чинного закордонного паспорта громадянина України ОСОБА_2

Проте, витребовуваних доказів суду надано не було. Відповідачем лише було повідомлено суд апеляційної інстанції, що пенсійна справа ОСОБА_2 в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві відсутня.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Так, постановою правління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, 25 листопада 2005 року за № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846. Цим Порядком передбачено, що заява про призначення (поновлення) пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. (п.5 Порядку).

Зважаючи на відсутність іншого нормативно-правового акту, що регулює порядок відновлення виплати пенсії особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, застосуванню підлягають приписи діючого Порядку № 22-1, відповідно до яких для поновлення виплати пенсії особа має подати заяву особисто або через представника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Вищого адміністративного суду України (ухвала від 03.04.2014 року у справі № К/800/23445/13).

Поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії. (п.15 Порядку). Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії. (п.39 Порядку).

З урахуванням встановлених обставин, та зважаючи на факт відсутності в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві пенсійної справи ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що відповідач як орган Пенсійного фонду України не мав достатніх законних підстав для вирішення питання про поновлення виплати пенсії позивачу, тому діяв у межах повноважень, наданих Законом.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести поновлення виплати раніше призначеної пенсії - залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяВ.Ю. Ключкович СуддяА.Ю. Кучма

Повне судове рішення складено 05 лютого 2018 року