Постанова № 71999694, 24.01.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 р. № 820/5867/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Лук'янцева С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області № 00016211314 від 24.11.2017 року, № 0001631314 від 24.11.2017 року, № 0001641314 від 24.11.2017 року, стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати судового збору у розмірі 1156 гривень 12 копійок.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що в період з 30.10.2017 по 02.11.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питань повноти нарахувань та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року. За результатами перевірки складено акт №17293/20-40-13-14-08/НОМЕР_3 від 02.11.17р., на підставі якого ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення від 24.10.17 року № 0001621314, № 0001631314 та № 0001641314. Позивач вважає винесені податкові повідомлення-рішення необгрунтованим, протиправним та таким, що винесене без належних на те правових підстав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та наданих до суду запереченнях з позовними вимогами не погоджувався, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачем були укладені кредитні договори з ПАТ "Укрсоцбанк" 820/2-27/21/04-5/106 від 03.05.2006 року, № 820/2/03-8/157 від 22.05.2008 р. та отримано два кредити на придбання житла для власних потреб на первинному ринку та його облаштування. В якості забезпечення виконання обов'язків по вказаним кредитним договорам укладені іпотечні договори № 820/3-27/21/02-6/200 за умовами якого Позичальник передає Кредитору в іпотеку майнові права на незакінчену будівництвом квартиру, що знаходиться на 7 поверсі, загальною площею 93,90 кв.м. та будується за адресою АДРЕСА_2 та № 820/3/03-8/197 від 22.05.2008р., за умови якого Позичальник передає Кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру, загальною площею 93,2 кв.м., що знаходиться на 7 поверсі, загальною площею 93,90 кв.м. та будується за адресою АДРЕСА_2.

У грудні 2015 року була досягнута домовленість з ПАТ "Укрсоцбанк" про прощення (анулювання) частини заборгованості згідно умов Опції 50-50, про що були підписані договори про внесення змін до існуючих кредитних договорів № 820/2-27/04-5/106 від 03.05.2006 року, № 820/2/03-8/157 від 22.05.2008 року та кредити повністю погашені.

За даними Договору про внесення змін № 3 до Договору кредиту № 820/2-27/04-5/106 від 03.05.2006 заборгованість за кредитом складає 18360,36 доларів США, по процентам 2948,85 доларів США. Сторони домовились, що погашення заборгованості за Договором кредиту в сумі 10655 доларів США здійснюється позичальником не пізніше 28.12.15р.

За даними Договору про внесення змін № 3 до Договору кредиту № 820/2/03-8/157 від 22.05.2008 року основна сума боргу за кредитом складає 13 755 доларів США, що по курсу НБУ на 28.12.2015 (23,1375) складає 318 256,31 грн., а за курсом НБУ на 01.01.2014- 109 943,72 грн., різниця - 208 312,6 грн.

В період з 30.10.2017 року по 02.11.2017 року на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 29.09.2017 р. №5311, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питань повноти нарахувань та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 р.

Результати перевірки оформлені відповідним актом № 17293/20-40-13-14-08/НОМЕР_3 від 02.11.2017 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_3 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015".( а.с. 10-16).

Згідно висновків вказаного акту перевіркою встановлені наступні порушення:

- пп. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-У1 (із змінами та доповненнями), у результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;

- ппп. Д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-У1 (із мінами та доповненнями) у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період, що перевірявся, на суму 85867,26 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах: 2015 рік - 85867,26 грн;

- п. 16 прим. 1 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI , військовий збір у сумі 6485,72.

13.11.17 року позивачем до Головного правління ДФС у Харківській області подано заперечення до акту перевірки. Головним управлінням ДФС у Харківській області надано відповідь № 5343К/20-40-13-14-17 від 21.11.2017 року, що за результатами розгляду заперечень до акту документальною планової виїзної перевірки № 17293/20-40-13-14-08/НОМЕР_3 від 02.11.2017 р., відсутні підстави для перегляду висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки.

На підставі вказаних висновків відповідачем винесено: податкове повідомлення - рішення № 0001621314 від 24 листопада 2017 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 85 867,26 грн. та накладено штрафні санкції на суму 21 466,82 грн; податкове повідомлення - рішення № 0001631314 від 24 листопада 2017 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за сплатою військового збору на суму 6485,72 грн. та накладено штрафні санкції за суму 1621,43 грн та податкове повідомлення - рішення № 0001641314 від 24 листопада 2017 року, яким накладено штрафні санкції на суму 170 грн.

Суд зазначає, що відповідно до пп.14.1.54 Податкового кодексу України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з п. п. 14.1.47. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є і винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату прощення (анулювання) боргу), дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Відповідно до п.3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010року №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Таким чином, з урахуванням наведених положень податкового законодавства, судом встановлено, що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі, у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми.

Відповідно до пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Суд приймає до уваги, що за договором кредиту № 820/2-27/21/04-5/106 від 03.05.2006р. отримано в якості кредиту 227162,88 грн., що на день укладання договору складало 45072 доларі США(5,04 за курсом НБУ). Загальна сума коштів, сплачена позивачем в якості погашення основного боргу за кредитом клала 357208,44 грн., тобто на 130045,56 грн. більше ніж отримано. За договором кредиту № 820/2/03-8/157 від 22.05.2008р. отримано в якості кредиту 190605 грн., що на день укладання договору складало 39000 доларі США(4,85 за курсом НБУ). Загальна сума коштів, сплачена позивачем в якості погашення основного боргу за кредитом клала 339327,45 грн., тобто на 148722,45 грн. більше ніж отримано.

Крім того, отримані позивачкою кошти в якості кредиту були використані нею для придбання квартири та її облаштування, відповідно до договору про пайову участь у будівництві житлового будинку № 04/18-11 від 12.01.2006р., яка на даний час належить позивачці на праві власності. Вказана квартира була передана банку в іпотеку та є єдиним житлом ОСОБА_1

Згідно з п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Відповідно до п.п. 165.1.59 п. 165.1.ст. 165, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), в редакції Закону №909-УШ від 24.12.2015 року, яка набрала чинності з 01.01.2016р.

Проте, відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, з урахуванням вказаного вище, суд приходить до висновку, що анульований в даному випадку, за рішенням банку залишок кредиту, отриманого на придбання єдиного житла, не є доходом платника податків в розумінні вимог Податкового Кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку ппп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України.

Крім того, відповідно до положень Податкового Кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Таким чином, в даному випадку недекларування фізичною особою додаткового блага у вигляді анульованої (прощеної) кредитором суми не є порушенням, відповідно відсутні підстави для донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 24.11.2017 року № 0001621314, № 0001631314 та № 0001641314 прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області без повного з'ясування усіх обставин.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 24.11.2017 року №00016211314, №0001631314, №0001641314.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057 ) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61204 ) у розмірі 1156,12 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят шість гривень 12 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 05.02.2018 року.

Суддя Рубан В.В.