Рішення № 71999184, 02.02.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2018 р. справа № 809/1884/17

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» в особі філії «Городенківська дорожня експлуатаційна дільниця» про стягнення заборгованості в розмірі 88190,28 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» в особі філії «Городенківська дорожня експлуатаційна дільниця» про стягнення заборгованості в розмірі 88190,28 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.01.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на момент звернення до суду у відповідача обліковується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб в сумі 86465,92 грн., та військового збору в сумі 1724,36 грн., яка станом на момент подання даного адміністративного позову не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» в особі філії «Городенківська дорожня експлуатаційна дільниця» направив на адресу суду письмову заяву за змістом якої відповідач визнає позовні вимоги про стягнення з ДП «Івано-Франківський облавтодор» податкового боргу в розмірі 88190,28 грн., та просить розстрочити оплату вказаного боргу на один календарний рік рівними частинами. Заява обґрунтована тим, що Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» - не має змоги сплатити відповідну суму по даній справі повністю, одним платежем, крім того наявна заборгованість з оплати праці робітникам підприємства за серпень-вересень 2017, борги по ПДВ та інших податках і зборах, у зв'язку з чим на даний час немає змоги виконати свої зобов'язання (а.с.27-28).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстроване як юридична особа 07.06.2002, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-16). До складу юридичної особи входить, також, філія «Городенківська дорожня експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Згідно із статтею 15 Податкового кодексу України відповідач є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 88190,00 грн., зокрема, по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 86465,92 грн., з яких: штрафні (фінансові) санкції 86441,74 грн.; пеня 24,18 грн.; - військового збору в розмірі 1724,36 грн., з яких: штрафні (фінансові) санкції 1724,36 грн., що виник внаслідок донарахування штрафної санкції в розмірі 5596,12 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001071300 (зменшено недоїмку сплатою 3434,98 грн., та висновку №90 від 15.08.2017 в сумі 436,78) та підтверджується довідкою про податковий борг від 12.12.2017 (а.с.17) та виписками з облікової картки платника податку на доходи фізичних осіб та військового збору (а.с.21-22).

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та військового збору виникла внаслідок донарахування Філії «Городенківська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» згідно податкового повідомлення-рішення від 01.12.2016 року за №0001151300 з податку на доходи фізичних осіб, пені, на загальну суму 116105,79 грн., в тому числі 88136,61 грн. за основним платежем, 27969,18 грн. пені (а.с.19) та податкового повідомлення-рішення від 01.12.2016 року за №0001161300 з військового збору, пені, на загальну суму 7290,99 грн., в тому числі 5596,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями та 1694,87 грн., пені (а.с.20).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення отримані 02.12.2016 уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписами на податкових повідомленнях-рішеннях (а.с.19, 20) та на момент розгляду даної адміністративної справи в судовому порядку не оскаржувались.

Судом встановлено, що за рахунок переплати відповідачем в розмірі 1694,87 грн. проведено часткове погашення штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб, що прослідковується у виписці облікової картки щодо відповідача (а.с.21-22).

В результаті несплати сум податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відповідачу направлялася податкова вимога форми “Ю» №78-17 на суму 29664,05 грн., яка отримана 14.03.2017 уповноваженою особою відповідача у відповідності до підпису на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.18).

Відповідно до статті 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Приписами підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з підпунктами 168.1.1, 168.1.2 та 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пункту 16-1 Підрозділу 10. Інші перехідні положення Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Підпунктами 1.1-1.4 вказаного пункту Податкового кодексу України передбачено, що платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до приписів пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу(крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідачем не розпочато процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень, а у встановлений законом строк, застосовані суми штрафів добровільно не сплачені та на момент судового розгляду даної адміністративної справи теж залишаються не сплаченими.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті20 Податкового кодексу України.

Таким чином, вищенаведені грошові зобов'язання в загальному розмірі 88190,28 гривень вважаються узгодженими, набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню в судовому порядку. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин, на момент розгляду справи та ухвалення рішення, не встановлено. Натомість відповідачем подана заява про визнання позову.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача у адресованій суду письмовій заяві (ас.27-28) про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

У поданій заяві відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить розстрочити виконання судового рішення, з огляду на те, що підприємство надає послуги експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення для замовника – Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області (замовник). Оплата за виконані роботи здійснюється замовником із Державного бюджету України. Оплата замовником робіт за виконані роботи здійснюється не ритмічно та не в повному обсязі, а так як фінансування здійснюється з Державного бюджету, то відповідач не може вплинути на цей процес. Підприємством виконано робіт більше ніж на 50 млн. грн., які не оплачені замовником, у зв’язку із чим у відповідача виникла заборгованість з оплати праці робітникам підприємства за серпень-вересень 2017, борги по ПДВ та інших податках і зборах. Таким чином відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі, відсутні достатні кошти на рахунках та арешт рахунків. До поданої заяви відповідачем долучено належним чином засвідчену копію постанови про арешт коштів боржника від 30.10.2017 року (а.с.29-32) та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 809/1683/17.

Інших доказів які б вказували на наявність обставин, що можуть істотно ускладнити виконання даного рішення або роблять його неможливим суду не надано.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім’ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання відповідача є передчасним, таким, що не підтверджене належними доказами які б вказували на наявність обставин, що можуть істотно ускладнити виконання даного рішення або роблять його неможливим.

Крім того, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено інший порядок розгляду заяв про відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, що унеможливлює розгляд поданого клопотання при вирішенні даної адміністративної справи.

З огляду на наведене клопотання відповідача про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (76004, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Є. Петрушевича, будинок 1, ідентифікаційний код 31790584) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 88190 (вісімдесят вісім тисяч сто дев`яносто гривень) 28 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31790584) вул. Є.Петрушевича, буд.1, м. Івано-Франківськ;

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463) вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018.

Суддя Скільський І.І.