Рішення № 71999112, 30.01.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1775/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 28.12.2017 № 863-112)

від І відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 15.12.2017 № 11400/9/28-10-10-18)

від ІІ відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 18.12.2017 № 3879/9/12-32-10-00-29)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом

публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз»

до ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 відкрито провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (далі - позивач) до ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – І відповідач), в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби, яка втілилася у не внесенні заяви позивача про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2013 року на суму 36480208,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

- зобов’язати ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за серпень 2013 року на суму 36480208,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на виконання вимог статті 46 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (зі змінами згідно з наказом Міністерства фінансів України від 10.02.2012 № 143) позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якій на той час перебував на обліку платник податків, подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 36480208,00 грн.

У період з 08.11.2013 по 18.11.2013 на підставі наказу від 08.11.2013 № 208 та направлень від 08.11.2013 №№ 94 95, 96 Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС здійснила позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, за результатами якої склала акт від 19.11.2013 № 136/19-0/05763797 (далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків акта перевірки публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» допущено порушення абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2013 року на суму 36480208,00 грн.

На підставі акта перевірки від 19.11.2013 № 136/19-0/05763797 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 09.12.2013 № НОМЕР_1 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість, заявлену до відшкодування у декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року в розмірі 36480208,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі № 812/90/16, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017, адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 № НОМЕР_1 задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС від 09.12.2013 № НОМЕР_1 про зменшення публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 36480208,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18240104,00 грн.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема, до статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого змінений порядок повернення сум бюджетного відшкодування шляхом запровадження формування Реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. Відповідно до підпункту «ґ» пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадку, передбаченому підпунктом «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Враховуючи зміни процедури відшкодування, що відбулись з 01.01.2017, Харківське управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби за твердженням позивача зобов’язано внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 36480208,00 грн. Судове рішення, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС від 09.12.2013 № НОМЕР_1 про зменшення публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 36480208,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18240104,00 грн, набрало законної сили 02.08.2017. Проте, всупереч нормам діючого законодавства, І відповідачем не внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування 36480208,00 грн. Внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування 36480208,00 грн мало бути здійснено І відповідачем на наступний день після визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 № НОМЕР_1, тобто 03.08.2017. Таким чином, резюмує позивач, право платника податків вважається порушеним починаючи з 04.08.2017 і саме з цієї дати виникає право на звернення до суду за захистом порушеного права. Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» наполягає на бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість, законність вимог якого остаточно доведена судом 02.08.2017. Встановлений законодавцем строк 1095 спливає 04.08.2020, а тому позивач зазначає, що підприємством дотриманий строк звернення до суду. Оскільки має місце протиправна бездіяльність І відповідача щодо невнесення заяви публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2013 року на суму 36480208,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, порушене право та законні інтереси позивача мають бути відновленими.

ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби позов не визнав, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 19.12.2017 за вхідним реєстраційним № 32014/2017 подав відзив на позовну заяву від 18.12.2017 за № 10037/28-10-50-05-13, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (т. 1 арк. спр. 104-105). Заперечуючи проти позову, І відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Відповідно до статті 56 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Оскільки позивачем до 01.02.2016 подану декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року в сумі 36480208,00 грн і станом на 01.01.2017 ця сума не була відшкодована, то ці дані підлягають внесенню до Тимчасового реєстру.

Також І відповідач вказав, що відповідно до підпункту 1 абзацу першого пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України виконання державного бюджету та місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюється з урахуванням таких особливостей: витрати державного бюджету, у тому числі в частині трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади. Харківським управлінням отримано листи Державної казначейської служби України від 28.10.2016 № 1208/23-18027 та від 26.05.2017 № 12-08/486-8648, в яких заначено, що Службою безпеки України тимчасово зупинено операції з бюджетними коштами публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» через їх причетність до функціонуючих непідконтрольних Україні територій Луганської області. Також Казначейству Службою безпеки України повідомлено, що виробничі потужності публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» залишаються на тимчасово непідконтрольній території у м. Луганську і відшкодування сум податку на додану вартість вказаному суб’єкту може призвести до витрачання цих коштів на фінансування терористичної діяльності. Станом на сьогодні Казначейство не отримувало інформації щодо відкликання листів Служби безпеки України або належних даних щодо втрати актуальності зазначених у них відомостей. Харківське управління не може суперечити вимогам вищезазначених листів Державної казначейської служби України та Служби безпеки України щодо бюджетного відшкодування відносно позивача. У зв’язку з тим, що публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» знаходиться на тимчасово непідконтрольній території та виробничі потужності підприємства знаходяться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (м. Луганськ), відшкодування сум податку на додану вартість за серпень 2013 року може призвести до витрачання коштів на фінансування терористичної діяльності.

Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 17.01.2018 за вхідним реєстраційним № 1664/2018 подані пояснення на відзив на позовну заяву від 15.01.2018 за № 863-20 (т. 4 арк. спр. 30-35), в яких позивач звертає увагу суду, що надходження заяви до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування пов’язано саме з датою узгодження контролюючим органом суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування. У даному випадку має місце процедура судового оскарження та відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України заява повинна була бути внесеною після набрання законної сили постанови суду, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків – 02.08.2017.

Також у поясненнях на відзив на позовну заяву від 15.01.2018 за № 863-20 позивач вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 270 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей». Зокрема, доповнено Тимчасовий порядок пунктом 12 такого змісту: «12. Платежі з рахунків, відкритих в органах Казначейства, установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, крім випадків, установлених законодавством, здійснюються, зокрема з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість, у разі, коли: установа зареєстрована на контрольованій території; орган управління установи перебуває на контрольованій території; рахунки установи відкриті в банківських установах (органах Казначейства), розташованих на контрольованій території; установа сплачує податки та збори до державного бюджету та/або місцевих бюджетів.».

Згідно зі Статутом та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням позивача є м. Сєвєродонецьк Луганської області, що вказує на те, що установа зареєстрована на контрольованій території. Управління товариством здійснюється за юридичною адресою, про що свідчать накази про порядок здійснення управління товариством та про організацію роботи. Рахунки позивачем відкриті в банківських установах, розташованих на контрольованій території, що підтверджується договорами та листами банківських установ. Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» є сумлінним і великим платником податків, з 16.09.2016 перебуває на податковому обліку у Харківському управлінні ОСОБА_4 великих платників податків ДФС, проводить регулярну виплату загальнообов’язкових зборів та платежів, а також заробітної плати своїм працівникам, не має заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами Державної фіскальної служби України. Вся необхідна інформація про дотримання з боку публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» всіх умов, з якими Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, пов’язує можливість здійснення платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, з метою відшкодування податку на додану вартість є наявною та відомою відповідачу як податковому органу, на обліку у якого безпосередньо перебуває позивач як платник податків.

Щодо листів Служби безпеки України позивач зазначив, що вони носять лише рекомендаційний характер для казначейської служби при здійсненні бюджетного відшкодування, тоді як предметом даної справи є внесення заяви позивача до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 10.01.2018 за вхідним реєстраційним № 897/2018 подав додаткові пояснення від 03.01.2018 за № 10078/28-10-50-05-13, в яких, з посиланням на Положення про Харківське управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби, затверджене наказом ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби від 16.11.2017 за № 2585, зазначив, що Харківське управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби проводить організацію роботи щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та даних про них. Розпорядженням ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби від 06.04.2017 № 14-р зобов’язано керівника Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби та управлінь податкового супроводження підприємств виробничої і невиробничої сфери та фінансових установ ОСОБА_4 проводити комплекс робіт по забезпеченню контролю за достовірністю та повнотою нарахування сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування, шляхом забезпечення повноти відображення задекларованих сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Реєстрі заяв (т. 4 арк. спр. 5).

Ухвалою від 06.12.2017 провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) за клопотанням сторін зупинено до 19.12.2017 (т. 1 арк. спр. 96).

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною третьою статті 3 КАС України закріплено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалами суду від 19.12.2017 провадження у справі поновлено, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (т. 1 арк. спр. 102, 103).

У судовому засіданні 19.12.2017 на підставі частини другої статті 223 КАС України оголошено перерву, судове засідання призначено на 17.01.2018 о 13 год. 30 хв. (т. 3 арк. спр. 211-212).

Ухвалою суду від 17.01.2018 відмовлено у задоволенні клопотання про заміну відповідача ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби на державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління ДФС у Луганській області, розгляд справи відкладено, судове засідання по справі призначено на 30.01.2018 о 13 год. 30 хв. (т. 4 арк. спр. 121-124).

Клопотанням про зміну позовних вимог від 23.01.2018 за № 863-59, яке надійшло через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 30.01.2018 за вхідним реєстраційним № 2722/2018 (т. 4 арк. спр. 140-142), у зв’язку з залученням до участі у справі співвідповідача Головного управління ДФС у Луганській області позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби, яка втілилася у не внесенні заяви позивача про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2013 року на суму 36480208,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

- зобов’язати Головне управління ДФС у Луганській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за серпень 2013 року на суму 36480208,00 грн.

Головне управління ДФС у Луганській області (далі – ІІ відповідач) позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 30.01.2018 за вхідним реєстраційним № 2724/2018 надало відзив на позовну заяву від 30.01.2018 б/н (т. 4 арк. спр. 150-151).

У відзиві на позовну заяву від 30.01.2018 б/н Головне управління ДФС у Луганській області зазначило, що оскільки податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2013 року з додатком, а саме заявою про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, була подана до 01.02.2016, то така заява відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України вноситься до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 189 «Деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість» установлено, що відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 1 лютого 2016 р., за якими станом на 1 січня 2017 р. суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, резюмує ІІ відповідач, внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо відшкодування публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» суми податку на додану вартість у розмірі 36480208,00 грн згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 року не передбачено законодавством.

У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позов повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, поясненнях на відзив на позовну заяву від 15.01.2018 за № 863-20 та клопотанні про зміну позовних вимог від 23.01.2018 за № 863-59.

У судовому засіданні представник І відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву від 18.12.2017 за № 10037/28-10-50-05-13 та додаткових поясненнях від 03.01.2018 за № 10078/28-10-50-05-13.

У судовому засіданні представник ІІ відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву від 30.01.2018 б/н.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (ідентифікаційний код 05763797) є юридичною особою, зареєстрованою 18.06.2003, місцезнаходженням якої є Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 52-Б, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.11.2017 за № НОМЕР_2, та здійснює свою діяльність на підставі статуту (т. 1 арк. спр. 11, 12-14, 31-34).

Як платник податків публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» перебувало на обліку до 16.09.2016 у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, з 16.09.2016 у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, яка на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 247 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» реорганізована у Харківське управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби, про що свідчать виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 16.09.2016, довідка про взяття на облік платника податків від 09.07.2015 за № 1528051400090, листи Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 14.09.2016 за № 373/10/28-09-01-36 та від 30.11.2016 за № 2233/10/28-09-49-23 (т. 1 арк. спр. 9, 10, 17, 18).

З 01.12.2016 до 31.12.2017 публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» як платник податків перебувало у Харківському управлінні ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби, а з 01.01.2018 передано на облік до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, оскільки не включено до затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 26.09.2017 № 632 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік» Реєстру великих платників податків на 2018 рік, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.11.2017 за № НОМЕР_2, від 17.01.2018 за № НОМЕР_3 та листом ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби від 04.01.2018 № 156/7/28-10-50-03-08 (т. 1 арк. спр. 31-34; т. 4 арк. спр. 94, 99-102).

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» зареєстровано платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - 057637912013, про що свідчить витяг з Реєстру платників податку на додану вартість від 09.07.2015 за № 1528054500027 (т. 1 арк. спр. 8).

На виконання вимог пункту 49.18 статті 49, пункту 54.1 статті 54, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228 (який діяв з 10.01.2012 до 30.12.2013), публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 20.09.2013 за № НОМЕР_4 з обов’язковими додатками. Відповідно до рядків 23 і 23.1 вказаної податкової декларації позивачем визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 36480208,00 грн. До податкової декларації платником податків додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т. 1 арк. спр. 77-90, 91, 92).

У період з 08.11.2013 по 18.11.2013 Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів провела документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, результати якої оформлено актом від 19.11.2013 № 136/19-0/05763797. Згідно з висновками акта перевірки на порушення абзацу а) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2013 року на 36480208,00 грн. Такого висновку контролюючий орган дійшов на підставі наступного: надані позивачем копії платіжних доручень не можуть бути підтвердженням заявленого бюджетного відшкодування у зв'язку з тим, що вони не відповідають переліку платіжних доручень, наведених у реєстрі сплати постачальникам товарів/послуг до розрахунку бюджетного відшкодування, також не надані платіжні доручення встановленого зразку, а надані лише копії платіжних доручень (т. 1 арк. спр. 44-67).

Не погодившись з висновками акта перевірки від 19.11.2013 № 136/19-0/05763797, позивач подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів заперечення від 28.11.2013 № 866-890 (т. 1 арк. спр. 68-70).

Згідно з листом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 05.12.2013 № 8373/10/19-105 заперечення публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» залишені без задоволення, а висновки акта перевірки від 19.11.2013 № 136/19-0/05763797 залишені без змін (т. 1 арк. спр. 71-76).

На підставі акта від 19.11.2013 № 136/19-0/05763797 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 09.12.2013 № НОМЕР_1, яким публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 20.09.2013 за № НОМЕР_4 у розмірі 36480208,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18240104,00 грн (т. 1 арк. спр. 19).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі № 812/90/16 адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 № НОМЕР_1 задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС від 09.12.2013 № НОМЕР_1 про зменшення публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 36480208,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18240104,00 грн (т. 1 арк. спр. 20-24).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі № 812/90/16 залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі № 812/90/16 залишено без змін (т. 1 арк. спр. 25-29).

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (частина друга статті 370 КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі № 812/90/16 набрала законної сили 02.08.2017 та є обов’язковою для виконання. Обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням щодо правомірності декларування публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 20.09.2013 за № НОМЕР_4 у розмірі 36480208 грн, при розгляді даної справи не доказуються.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідачів, суд виходить з такого.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», визначено:

- до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження. Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу;

- до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 189 «Деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість» установлено, що відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 1 лютого 2016 р., за якими станом на 1 січня 2017 р. суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Місячний обсяг такого бюджетного відшкодування не може перевищувати 2,8 відсотка загальної суми бюджетного відшкодування з державного бюджету за попередній календарний місяць за Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Внесення даних та ведення Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 «Про затвердження Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість».

Оскільки позивач як платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подав контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації за серпень 2013 року, у межах спірних правовідносин заява публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 36480208,00 грн підлягає включенню у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, а не у Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Статтею 200 Податкового кодексу України врегульовані порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків (тут і надалі посилання на норми Податкового кодексу України наводяться в редакції, що діяла на час узгодження спірної суми бюджетного відшкодування).

Відповідно до абзацу першого пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Так, підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані:

1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;

2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов’язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;

5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;

8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;

11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;

12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;

13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;

14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;

15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;

16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (підпункт «ґ» абзацу пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України).

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (абзац пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України).

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статуту узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунку для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п’яти операційних днів.

Згідно з абзацом першим пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Абзацом другим пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 25.01.2017 № 26 затвердив Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Порядок № 26), який набрав чинності з 01.04.2017.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 26 Мінфін адмініструє Реєстр як окремий інформаційний ресурс та забезпечує захист інформації відповідно до законодавства у сфері захисту державних інформаційних ресурсів. Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру такі дані:

найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер;

дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов’язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу;

реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування;

дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Таким чином, як Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, так і Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, які діють з 01.04.2017, передбачають їх інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

Верховний Суд України у постанові від 24.11.2015 по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в ЄДРСР 54398764).

Оскільки в порушення вимог абзацу другого пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби не вніс до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, заяву публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 36480208,00 грн згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 20.09.2013 за № НОМЕР_4, контролюючий орган допустив бездіяльність, яка є протиправною.

Згідно із пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

У зв'язку зі змінами до Податкового кодексу України, внесеними Законом України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», для державних податкових інспекцій статтею 19-3 Податкового кодексу України встановлено окремі функції.

Так, відповідно до статті 19-3 Податкового кодексу України «Функції державних податкових інспекцій» державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Згідно з підпунктом 14.1.226-1 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сервісне обслуговування платників - надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов'язаних з реалізацією прав та обов'язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

В той же час, відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт 19-1.1.1); здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість (підпункт 19-1.1.6.); формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи (підпункт 19-1.1.9).

Головне управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445) є органом державної влади та зареєстровано юридичною особою, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 17.01.2018 за № НОМЕР_5 (т. 4 арк. спр. 109-110).

Згідно з Положенням про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженим наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2017 № 503 (т. 4 арк. спр. 111-117), Головне управління ДФС у Луганській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується Державній фіскальній службі України. Головне управління ДФС у Луганській області є органом доходів і зборів. Основними завданнями Головного управління ДФС у Луганській області є забезпечення реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного (при виконанні повноважень з контрольно-перевірочної, оперативно-розшукової роботи, досудового розслідування, перевірок фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом) законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2017 № 503, Головне управління ДФС у Луганській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює адміністрування податків і зборів та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів.

Відповідно до підпункту 16 пункту 4 зазначеного Положення Головне управління ДФС у Луганській області здійснює у межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників подків, Єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб, Реєстру отримувачів бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», реєстрів, банків та баз даних, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску.

Підпунктами 45, 59 пункту 4 Положення визначено, що Головне управління ДФС у Луганській області здійснює контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Організовує збір податкової інформації та вносить її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

З вищевикладеного суд дійшов висновку, що з 01.01.2018 у зв’язку з переданням позивача на облік як платника податків до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області вжиття певних заходів для повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість – внесення відповідних даних до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, належать до компетенції Головного управління ДФС у Луганській області як контролюючого органу.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_3 проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Станом на час розгляду справи відомості щодо суми бюджетного відшкодування, зазначеної у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 20.09.2013 за № НОМЕР_4 у розмірі 36480208,00 грн, не відображені ні у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, ні у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, що оприлюднені на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що підтверджується відомостями з веб-сайтів Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx) та Міністерства фінансів України (https://www.minfin.gov.ua/reestr) (т. 4 арк. спр. 155, 156, 157-166).

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об’єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

Посилання І відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на листи Служби безпеки України та Державної казначейської служби України як на тимчасову заборону здійснення бюджетних операцій на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» суд вважає безпідставними, оскільки такі листи не є нормативно-правовим актом або рішенням органу владних повноважень. Жодного рішення про зупинення бюджетних операцій на користь позивача відповідачем не надано. Всі вищевказані листи носять рекомендаційний характер для казначейської служби при здійсненні бюджетного відшкодування, тоді як у спорі, що розглядається, мова йде про включення заяви до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Крім того, матеріалами справи (т. 4 арк. спр. 36-89) підтверджено, що публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» відповідає вимогам, встановленим пунктом 12 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, для відшкодування податку на додану вартість: установа зареєстрована на контрольованій території; орган управління установи перебуває на контрольованій території; рахунки установи відкриті в банківських установах (органах Казначейства), розташованих на контрольованій території; установа сплачує податки та збори до державного бюджету та/або місцевих бюджетів, що не заперечувалось сторонами під час судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги належить задовольнити повністю, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об’єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674-VI).

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року у справі № П/800/559/16 за позовом ОСОБА_5 до Вищої ради юстиції, Верховної Ради України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 65680258).

Станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Оскільки у даній справі позов задовольняється, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби, яким допущено порушення прав платника податків внаслідок протиправної бездіяльності, понесені і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 1600,00 грн.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач при зверненні до адміністративного суду з позовом немайнового характеру сплатив судовий збір у сумі 3200,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 21.04.2017 № 305 (т. 1 арк. спр. 3).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом внесено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено законом, на 1600,00 грн.

Разом з тим, за приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону 3674-VI в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Отже, суд вважає за необхідне роз’яснити позивачу право звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, заяви публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 36480208,00 грн (тридцять шість мільйонів чотириста вісімдесят тисяч двісті вісім грн 00 коп.) згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 20 вересня 2013 року за № НОМЕР_4.

Зобов’язати Головне управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, дані щодо відшкодування публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» (ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 52-Б) суми податку на додану вартість у розмірі 36480208,00 грн (тридцять шість мільйонів чотириста вісімдесят тисяч двісті вісім грн 00 коп.) згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 20 вересня 2013 року за № НОМЕР_4.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 52-Б) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39440996, місцезнаходження: 04119, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, будинок 11-Г) судовий збір в розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 05 лютого 2018 року.

Суддя ОСОБА_5