Рішення № 71999084, 23.01.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2018 року м. Ужгород№ 807/729/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Багарі М.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 23 січня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 02 лютого 2018 року. Розгляд даної справи здійснено за правилами загального позовного провадження із врахуванням відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду відповідно до вимог КАС України, у редакції, що діяв до 15 грудня 2017 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до державного реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2, згідно якого просив суд: "1. Зобов’язати відповідача-суб’єкта владних повноважень державного кадастрового реєстратора Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2 вчинити певні дії – на підставі рішення апеляційного суду Закарпатської області про визнання недійсним договору дарування земельних ділянок кадастровий номер 2110200000:01:020:0030 та кадастровий номер 2110200000:01:020:0031 розташованих в АДРЕСА_1, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 04 березня 2015 року, внести відомості до Державного земельного кадастру та видати мені кадастровий номер для приватизації земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2; 2. Усі судові розходи покласти на відповідача".

Свої позовні вимоги позивач мотивує наступним. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 травня 2001 року. Йому належить 3/5 частини усього житлового будинку садибного типу по вул. Лисенка 15 в м. Берегові. Рішенням Берегівського районного суду від 15 січня 2014 року по справі № 297/3077/14-ц скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку від 01 серпня 2007 року, та частково скасовано рішення Берегівської міської ради від 21 травня 2004 року № 503. 11 грудня 2015 року апеляційним судом Закарпатської області визнано недійсним договір дарування земельних ділянок кадастровий номер 2110200000:01:020:0030 та кадастровий номер 2110200000:01:020:0031 розташованих в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 04 березня 2015 року (справа № 297/1688/15-ц). 28 серпня 2015 року ОСОБА_1 отримав рішення Берегівської міської ради № 2508 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність АДРЕСА_4. За звітний період позивач отримав проект землеустрою на загальну площу 0,0258 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. Однак не може подати його на розгляд сесії Берегівської міської ради через відсутність кадастрового номеру, який має надати відповідач. Апеляційне рішення від 11 грудня 2015 року по цивільній справі № 297/1688/15-ц не виконується через небажання відповідача видалити неправдиві відомості щодо власника об’єкту. А відтак ОСОБА_1 не може отримати кадастровий номер для здійснення законної приватизації землі за зазначеною адресою. В супереч переліченим доказам та його праву на земельні ділянки, позивач 01 червня 2017 року отримав відмову у внесенні відомостей до державного земельного кадастру. А відтак, ОСОБА_1 позбавлений можливості приватизувати землю. У зв’язку з вищенаведеним останній змушений звернутись за захистом свого порушеного права до суду.

18 січня 2018 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду, яка занесена до журналу судового засідання до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

У судовому засіданні позивач просив суд позов задовольнити у повному обсязі з мотивів, наведених останнім у позовній заяві.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову повністю у зв’язку з його необґрунтованістю і безпідставністю та з мотивів наведених у письмових запереченнях (а.с. 13-21). Зокрема, зазначив, що розглянувши заяву Позивача про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 27.04.2017 року (реєстраційний № ЗВ - 2102354452017) разом з доданими до неї документами, рішенням кадастрового реєстратора № РВ-2100161972017 позивачу було відмовлено в реєстрації земельної ділянки з підстав: - невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетину ділянки з ділянкою 2110200000:01:020:0031 площа співпадає на 40,4475 %; - знаходження у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. В ході дослідження доданих до заяви позивача документів, відповідачем – державним кадастровим реєстратором дійсно було виявлено невідповідність поданих документів вимогам законодавства, а саме – перетин ділянок, площею 40,4475%, а також знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Зазначене й стало підставою для прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Крім того вищевказаними рішеннями судів, на які посилається позивач у своєму позові, не передбачено скасування об’єкта земельних відносин (земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:020:0031). Крім того, відповідно до п. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об’єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Документів, які б підтверджували вищевказані обставини, заявником надано не було. Зважаючи на викладені обставини, відповідач просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, просила суд відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, наведених у письмових поясненнях. Зокрема, зазначила, що відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлені наступні підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам законодавства та знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. З матеріалів справи вбачається, що в ході дослідження доданих до заяви позивача документів, відповідачем – державним кадастровим реєстратором дійсно було виявлено невідповідність поданих документів вимогам законодавства, а саме – перетин ділянок, площею 40,4475%, а також знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Крім того, з 01.01.2013 року відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» розпочато ведення земельного кадастру в автоматизованій системі, а саме - запрацювала Національна кадастрова система (НКС). Також, проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розроблений ФОП ОСОБА_7 недостовірно й відтак, відмова відповідача у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки зумовлена помилками, допущеними розробником проекту землеустрою, а саме ФОП ОСОБА_7. Зважаючи на вищевикладене, Головне управління вважає, що рішення від 11.05.2017 року № РВ-2100161972017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру було прийняте державним кадастровим реєстратором ОСОБА_8 в межах та відповідно до чинного законодавства. Виходячи з наведеного, вважає, що позовні вимоги позивача та підстави, що викладені у позовній заяві є необґрунтованими, надуманими та є особистими припущеннями позивача, які не ґрунтуються на нормах матеріального права та фактичних обставинах справи й не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Під час розгляду справи по суті було встановлено, що розглянувши заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 27.04.2017 року (реєстраційний № ЗВ-2102354452017) разом з доданими до неї документами, державним кадастровим реєстратором було прийнято Рішення № РВ-2100161972017 від 11.05.2017 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетину ділянки з ділянкою 2110200000:01:020:0031 площа співпадає на 40,4475 % та знаходження у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Разом з цим суд констатує, що позивачем вищевказане рішення не оскаржується.

Відповідно до статті 6 «Про Державний земельний кадастр» (надалі - Закон) ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюється державним кадастровим реєстратором.

У відповідності до статті 16 Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Крім того, ч. 6 ст. 24 вищезазначеного Закону встановлені наступні підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки:

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

З матеріалів справи вбачається, що в ході дослідження доданих до заяви позивача документів, відповідачем – державним кадастровим реєстратором дійсно було виявлено невідповідність поданих документів вимогам законодавства, а саме – перетин ділянок, площею 40,4475%, а також знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Крім того, з 01.01.2013 року відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» розпочато ведення земельного кадастру в автоматизованій системі, а саме - запрацювала Національна кадастрова система (НКС).

Система забезпечує діяльність Держземагентства щодо реєстрації земельних ділянок та надання витягів про наявну реєстрацію. Також Національна кадастрова система забезпечує обмін інформацією в автоматичному режимі з органом, що здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно - Укрдержреєстром.

Національна кадастрова система містить відповідні інструкції користувача по роботі з Національною кадастровою системою (далі - НКС або Програма) для ведення земельного кадастру в автоматизованій системі.

При опрацюванні документів позивача була виявлена помилка, яка полягала у невідповідності електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру. Так, відповідні дані проекту із землеустрою щодо розташування земельної ділянки – перетин ділянок з ділянкою 2110200000:01:020:0031 та знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини не співпадали з відповідними даними електронного документа.

Зазначене й стало підставою для прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 106 «Порядку ведення Державного земельного кадастру» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року за № 1051 (далі – Порядок) державний кадастровий реєстратор протягом п'яти робочих днів з моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них), зазначених у пункті 23 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру узагальнює такі відомості та вносить їх до Державного земельного кадастру.

Так, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру наданого відповідачем в ході судового розгляду від 22.01.2018 земельна ділянка (на яку накладається земельна ділянка Позивача) за кадастровим номером 2110200000:01:020:0031, що розташована за адресою вулиця Лисенка, 15/1, м. Берегово, Берегівський район Закарпатська область площею 0,0205 га зареєстрована Берегівським районним відділом 01.08.2007 року на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_4. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК 027351. Відомості про земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробленою МПП Зеніт.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_9, центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради № 34500390 від 28.03.2017 року скасовано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110200000:01:020:0031.

Однак, вже 30.03.2017 року відповідно до інформації про зареєстровані речові права на земельні ділянки, яка отримана в порядку інформаційної взаємодії органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру та органу державної реєстрації прав (Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.12.2013 № 1779/5/748), державна реєстрація речового права на нерухоме майно проведено Берегівською міською радою Центр надання адміністративних послуг за реєстраційним номером земельної ділянки у Державному реєстрі прав за № 19722920, власником якої є ОСОБА_10.

Зазначене підтверджується наданою відповідачем в судовому засіданні поземельною книгою за кадастровим номером земельної ділянки 2110200000010200031, яку відкрито та створено за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру 01.08.2008 року Управлінням Держземагенства у Берегівському районі, згідно якої 18.05.2017 внесено запис за № 008 (Розділ 3. «Земельна ділянка. Право власності, постійного користування. Запис про виникнення права») про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку, форма власності приватна (а.с. 134).

Тобто, на момент звернення позивача з адміністративним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду 08 червня 2017 року, земельна ділянка на яку накладається земельна ділянка Позивача, була зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_10 30.03.2017 та відповідно до інформації, яка отримана в порядку інформаційної взаємодії органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру та органу державної реєстрації прав внесена до відомостей Поземельної книги тільки 18.05.2017.

Дане також підтверджується скріншотом зареєстрованих речових прав на земельні ділянки, наданого відповідачем у судовому засіданні (а.с. 155).

Отже, при прийнятті рішення № РВ-21000161972017 про відмову у внесені відомостей (змін до Державного земельного кадастру від 11.05.2017) кадастровим реєстратором відділу у Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2 відомості про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку на праві приватної власності яке було внесено 30.03.2017 були відсутні.

Відповідно до статті 20 розділу IV Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Також слід зазначити, що проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розроблений ФОП ОСОБА_7 недостовірно й відтак, відмова відповідача у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки зумовлена помилками, допущеними розробником проекту землеустрою, а саме ФОП ОСОБА_7, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про землеустрій» зобов'язаний: дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; виконувати всі умови договору; виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Відповідно до пункту 29 Порядку визначено, що кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

Відповідно до Порядку до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить, зокрема, присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам.

До Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21-25 цього Порядку, про об'єкти Державного земельного кадастру.

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку. (пункти 66 та 67 Порядку).

Державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:

1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє:

- відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку;

- електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;

2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

Таке рішення було отримано отримано позивачем особисто, що останнім не заперечується.

Державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність: 1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів); 2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1 до Порядку; 3) даним документації із землеустрою та оцінки земель.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом четвертим статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію подаються: заява про реєстрацію земельної ділянки; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно з ч.5 та 6 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор, який здійснює реєстрацію земельних ділянок, протягом 14 днів з дня реєстрації заяви за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає мотивовану відмову від державної реєстрації. Підставою для відмови серед інших підстав є розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора. Згідно з п.7 вказаної статті у разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором.

Згідно пункту 161 Порядку у разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у його відомостях, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 40 та суб'єктові інформаційної взаємодії, від якого така інформація надійшла до Державного земельного кадастру.

У повідомленні про виявлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначаються суть виявленої помилки та можливі шляхи її виправлення. Так державним кадастровим реєстратором у Рішенні № РВ-2100161972017 від 11.05.2017 року було рекомендовано наступне: 1) провести реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:020:0031 на праві комунальної власності за Берегівською міською радою; 2) зробити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:020:0031 з урахуванням перетину запроектованої земельної ділянки; 3) відповідно до чинного Законодавства розробити документацію із землеустрою на залишок земельної ділянки, яку було запропоновано до реєстрації даним Проектом землеустрою.

Крім того, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так, з 01 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 року за № 5245- VI. Тобто, об’єктами комунальної власності на землю, слід вважати землі, що знаходяться в межах населених пунктів, за виключенням тих, які знаходяться у приватній власності та тих, які належать виключно до державної власності відповідно до частини 3 статті 84 ЗК України, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 233-VII від 14.05.2013 року внесено зміни до статті 83 частини 2 пункту «а» Земельного кодексу України, яким визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Виправлення виявленої помилки здійснюється у п'ятиденний строк після отримання виправлених відомостей від відповідного суб'єкта інформаційної взаємодії відповідно до пунктів 144-148 цього Порядку.

Крім того, у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0258 га, гр. ОСОБА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою Закарпатська область, м. Берегове, вул. Лисенка, 15/2 наявні рішення:

- Берегівського районного суду Закарпатської області від 05.02.2015 по справі №297/3077/14-ц згідно якого визнається частково недійсним і скасовується рішення 19 сесії 4 скликання Берегівської міської ради від 21.05.2004 № 503 у частині передачі земельної ділянки № 15 по вул. Лисенка в м. Берегово площею 0,0279 у власність гр. ОСОБА_4 та Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0279 га., розташованої по вул. Лисенка, 15/1 в м. Берегово від 01.08.2007 виданого ОСОБА_4;

- Апеляційного суду Закарпатської області від 11.12.2015 по справі №297/1688/15-ц, згідно якого визнається недійсним договір дарування земельних ділянок від 04.03.2015, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5589.

Даними рішеннями судів не передбачено скасування об’єкта земельних відносин (земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:020:0031). Крім того, відповідно до п. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено: державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: - поділу чи об’єднання земельних ділянок; - якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Документів, які б підтверджували вищевказані обставини, заявником надано не було.

Відповідно до частини 7 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Суд зазначає, що чинним законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень (рішень щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру) державним кадастровим реєстратором, і суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття таких рішень. Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади (в тому числі й суд) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинним законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень державними кадастровими реєстраторами і суд не може підміняти цю процедуру та адміністративного суб’єкта, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення від 11.05.2017 № РВ-2100161972017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру було прийняте державним кадастровим реєстратором ОСОБА_8 в межах та відповідно до чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяОСОБА_11