Ухвала суду № 71997152, 02.02.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

02.02.2018 Справа №607/1766/18

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., при секретарі судового засідання Борисевич І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1, погодженого прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, не одруженого, адвоката ОСОБА_4 обласної колегії адвокатів, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

-- за участю: прокурора Вільчинського В.С., захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12017210000000251 від 26.10.2017р. звернувся із клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, якому 01.02.2018р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, яке мотивується наступним.

26 жовтня 2017 року слідчим відділом прокуратури Тернопільської області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017210000000251 за заявою ОСОБА_7 про вимагання у нього грошових коштів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.1 89 КК України.

Проведеним на даний час досудовим розслідуванням встановлено, що у жовтні 2017 року в ОСОБА_3, за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на досягнення єдиної мети, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 2500 доларів США, з погрозою насильства над потерпілим та пошкодженням і знищенням його майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8, 16 жовтня 2017 року звернувся до дружини ОСОБА_7 – ОСОБА_10 та повідомив, що активісти ГО «Ідея Нації» вимагають оплатити їм 2500 доларів США за можливість безперешкодного будівництва кіоску, що на ринку «Оріон» в м. Тернополі, а у разі відмови виконання їхніх вимог активісти зруйнують фундамент та не будуть давати можливості подальшого будівництва. 17 жовтня 2017 року на територію ринку «Оріон» в м. Тернополі прибули ОСОБА_9 та ОСОБА_8, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом вимагання майном ОСОБА_7, умисно пошкодили фундамент на земельній ділянці з метою недопущення будівництва кіоску. Після чого на вказану територію прибула ОСОБА_10 та повідомила ОСОБА_9, що не буде виконувати їхні незаконні вимоги. При цьому ОСОБА_9 повідомив, що лише при оплаті грошових коштів, які озвучив ОСОБА_3, активісти ГО «Ідея Нації» нададуть можливість подальшого будівництва кіоску на вказаній земельній ділянці, а також висловив погрозу застосування фізичного насильства стосовно ОСОБА_10 та чоловіка ОСОБА_7

Надалі, 04 грудня 2017 року ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_8, зустрівся приблизно о 17 год. 30 хв. у приміщенні магазину у м. Тернополі із потерпілим ОСОБА_7 Під час розмови, яка відбулася між ними, ОСОБА_3 повторно поставив ОСОБА_7 вимогу щодо передачі грошових коштів в сумі 2500 доларів США, а також повідомив, що у випадку невиконання раніше висловлених ним, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вимог, вони знищать кіоск, що на ринку «Оріон» в м. Тернополі, шляхом його підпалу та порізки металевих конструкцій.

З метою того, щоб у потерпілого склалося переконання про реальність, дійсність реалізації цієї погрози, якщо він не виконає пред'явленої вимоги, 12 грудня 2017 року приблизно о 15 год.20 хв. в м. Тернополі на вул. Пушкіна біля будинку номер 5 ОСОБА_8 у присутності ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7, що в разі несплати їм грошових коштів в сумі 2500 доларів США, вони вже приготували 10 літрів соляної кислоти, щоб знищити фундамент кіоску, що на ринку «Оріон» в м. Тернополі.

ОСОБА_7, будучи переляканим, усвідомлюючи реальність дій вимагачів та сприймаючи погрози реальними, боячись за своє життя та здоров'я, та своїх близьких, а також пошкодження та знищення особистого майна, погодився на злочинні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо передачі їм 2500 доларів США за можливість безперешкодного будівництва кіоску, що на ринку «Оріон» в м. Тернополі.

31 січня 2018 року ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно та за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9, доводячи свій злочинний умисел до кінця, на території ринку «Оріон», що в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, зустрівся із ОСОБА_7 та отримав від останнього грошові кошти в сумі 71 000 гривень за можливість безперешкодного будівництва кіоску, що на ринку «Оріон» в м.Тернополі.

31 січня 2018 року о 15 год. 20 хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

01 лютого 2018 року прокурором Тернопільської області Перчом В.О. повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме, що він підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна (вимагання) із погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення майна потерпілого, або майна, що перебуває у його віданні чи під охороною, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

У клопотанні старший слідчий зазначає та підтримується прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-- протоколом огляду місця події від 31 січня 2018 року, в ході якого з барсетки ОСОБА_3 чорного кольору вилучено грошові кошти в сумі 71000 гривень, які йому передав ОСОБА_7;

-- заявою ОСОБА_7 про вимагання у нього ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 2500 доларів США за можливість безперешкодного будівництва кіоску, що на ринку «Оріон» в м. Тернополі;

-- протоколом затримання ОСОБА_3, як підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч .2 ст. 189 КК України від 31 січня 2018 року;

-- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_7;

-- іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності, зокрема, протоколами проведених негласних слідчих дій.

Старший слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, яке є тяжким злочином, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, схвати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк до 7 років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження та оперативна інформація вказує на те, що злочинна діяльність ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 є багатоепізодовою до якої причетні інші особи. У зв’язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчо-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед тих, які використовувалися для пошкодження і знищення майна потерпілих, погрози фізичного насильства. Однак, ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_3, а від так останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Також, ОСОБА_3 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.

Окрім цього прокурор вказує, що у кримінальному провадженні необхідно провести комплекс слідчо-розшукових дій, спрямованих на отримання доказів вчинення ОСОБА_3 спільно із іншими особами інших злочинів, встановлення цих осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності за вчиненні діяння. Однак, ОСОБА_3, знаючи осіб, які причетні до його злочинної діяльності, може вживати будь-яких заходів, спрямованих на унеможливлення встановлення їх органом досудового розслідування, впливати на них з метою ухилення ними від органу досудового розслідування та суду, ненадання ними показів чи надання показів в його користь тощо.

ОСОБА_3 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії FF №523577, виданим 19.01.2017 Шевченківським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Тернопільській області, а тому не виключається його ухилення від органів досудового розслідування та суду шляхом переховування за межами держави.

Досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігти зазначеним ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, прокурор в судовому засіданні зазначає, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, тяжкість злочину, конкретних обставини його вчинення, насамперед із погрозою застосування насильства, санкцію, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, його соціальний та економічний стан, просить клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту без визначення розміру застави.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6, думку і заперечення яких підтримав підозрюваний ОСОБА_3, просять в задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу відмовити за необґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, а також не доведеності факту вчинення насильства та погроз відносно потерпілого із сторони ОСОБА_3 Зазначають, що прокурором в судовому засіданні, враховуючи особу підозрюваного, не доведено неможливість застосування більш м’якого запобіжного заходу для уникнення ризиків, які вказані старшим слідчим у клопотанні, які також прокурором під час розгляду клопотання не доведенні. А тому просяться, в разі доведеності клопотання, на думку слідчого судді, застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 більш м’який запобіжний захід, який не пов’язаний із утриманням під вартою, або ж при неможливості застосувати такий запобіжний захід – визначити суму застави у кримінальному провадженні.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисників та підозрюваного, а також висловленні міркування голови Ради адвокатів Тернопільської області ОСОБА_11, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні – навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, яке тяжким злочином, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_3 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів. Посилання захисників на необґрунтованість підозри, відсутність доказів, які б вказували про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину із викладеними у повідомленні про підозру обставинами, спростованні матеріалами клопотання, наданими і дослідженими в судовому засіданні обґрунтуваннями прокурора щодо їх зібрання та допустимості згідно вимог КПК України.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий судді не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, не одружений, є адвокатом ОСОБА_4 обласної колегії адвокатів, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, на обліках і лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, згідно наданих в судовому засіданні головою Ради адвокатів Тернопільської області ОСОБА_11 пояснень, ОСОБА_3 за час діяльності адвокатом зарекомендував себе з позитивної сторони, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Зазначені дані в сукупності свідчать про стійкі соціальні зв’язки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летель проти Франції» від 26.06.1991р. зазначив, що «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув’язнення, як виняткову міру запобіжного заходу протягом певного часу». Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув’язнення може бути застосоване.

Приймаючи до уваги ті обставини, що не зважаючи на особу підозрюваного ОСОБА_3 та його позитивні характеризуючі дані, враховуючи обставини вчиненого тяжкого кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, як це клопочуть захисники і підозрюваний ОСОБА_3, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, матиме можливість незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження (підозрюваних), про яких йому відомо, може спотворити, сховати або знищити будь-які із речей, про місцезнаходження яких він знає і які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення як доказів вчинення злочину і пошук яких здійснюється слідством в рамках кримінального провадження.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 є обґрунтоване і доведене, а застосований до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Докази, які б свідчили про вкрай негативний стан здоров’я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_3 під вартою, судом під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Таким чином, при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч. 2 ст. 189 КК України, який був вчинений із погрозою застосування насильства, однак, приймаючи до уваги вік підозрюваного, позитивні його характеризуючі дані, вчинення інкримінованого злочину особою, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, об’єктивні обставини кримінального провадження, не встановлення на даний час чітких ролей кожного із учасників злочину та ступеня їх участі, приходжу до висновку про можливість визначити розмір застави у кримінальному провадженні із покладенням на підозрюваного обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та забезпечать уникнення встановлених при розгляді клопотання ризиків у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, яке носить особливо суспільно-небезпечний характер та наслідки для суспільства і потерпілого, вчинене, зокрема, за попередньою змовою групою осіб, особу ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, приходить до висновку, що в даному випадку необхідно вийти за законодавчо встановлений максимальний розмір застави у даному кримінальному правопорушенні і визначити розмір застави, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також, відповідно до ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_5 і ОСОБА_6 повідомили про порушення вимог КПК України під час затримання ОСОБА_3, що виразилося у несвоєчасному повідомленні Ради адвокатів Тернопільської області про затримання адвоката, проведення процесуальних та слідчих дій із адвокатом без повідомлення Ради адвокатів Тернопільської області, а відтак і істотне порушення вимог статті 23 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність». Зазначені факти в судовому засіданні також підтримав голова Ради адвокатів Тернопільської області ОСОБА_11

За таких обставин, вважаю за необхідне скерувати ухвалу за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 до прокуратури Тернопільської області для проведення перевірки зазначених захисниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 факті з приводу затримання ОСОБА_3 та порушення вимог ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, яке підтримане підозрюваним ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавлення волі – відмовити.

Клопотання старшого слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1, погодженого прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 30 березня 2018 року.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави у сумі 500 000 грн. (п’ятсот тисяч гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_12: Державна казначейська служба, призначення платежу – застава за «Бутенка Андрія Юрійовича» у кримінальному провадженні №42017210000000251 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2018 року).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 30 березня 2018 року наступні обов'язки:

-- з’являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

-- не відлучатися із м. Тернополя, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, перебування та/або місця роботи;

-- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8 та ОСОБА_9, потерпілим ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні;

-- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Роз'яснити ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Скерувати копію ухвали від 02.02.2018р. за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 до прокуратури Тернопільської області для проведення перевірки зазначених захисниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фактів, які наданні в судовому засіданні з приводу затримання ОСОБА_3 та порушення вимог ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебува є під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали направити Раді адвокатів Тернопільської області (м. Тернопіль, вул. Князя Острозького,10).

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_13