Постанова № 71995465, 30.01.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/663/18 Головуючий у 1 інстанції: Мурашова Н.А.

Є.У.№ 337/2310/17 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря В.С.

Воробйової І.А.

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Хортицький ВДВС м. Запоріжжя, про стягнення пені за прострочку сплати аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом в обґрунтування позову зазначала, що вона проживала з відповідачем ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 2008р. В період фактичних подружніх відносин ІНФОРМАЦІЯ_1. у них народився син ОСОБА_5. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2016р. з відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 2000,00грн. щомісячно, до повноліття дитини. Однак відповідач аліменти на утримання сина не сплачує, лише декілька разів сплатив кошти, які за розміром є значно меншими, що стягнуті рішенням суду. Станом на 01.10.2017р. заборгованість по аліментам становить 20646,18грн. Вважає, що ця заборгованість виникла з вини відповідача, тому вона відповідно до ст.196 СК України має право на неустойку (пеню), розмір якої за її розрахунком становить 37747,32грн.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд, стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 37747,32грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00грн. та витрат на правову допомогу 2880,00грн.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 10000,00грн., в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору в сумі 640,00грн., витрат на правову допомогу в сумі 2880,00грн., усього 13520,00грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення змінити, задовольнивши позовні вимоги в повному об'ємі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., який після припинення фактичних подружніх відносин мешкає з матір'ю - позивачкою по справі.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2016р. з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., в розмірі 2000,00грн. щомісячно, починаючи з 13.210.2016р. і до повноліття дитини.

На підставі вказаного судового рішення було видано виконавчий лист №2/337/1835/2016р., який перебуває на виконанні в Хортицькому ВДВС.

Відповідач має заборгованість по аліментам, яка за розрахунком державного виконавця Хортицького ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 12.10.2017р., станом на 01.10.2017р. становить 20 646,18 грн.

Згідно з цим розрахунком відповідач частково сплачував аліменти, зокрема, в сумі 700,00грн. в листопаді 2016р., 1097, 51грн - в грудні 2016р., 657,70грн. - в квітні 2017р., 98,61грн. - в травні 2017р.

Також судом встановлено, що відповідач перебував на обліку в Правобережному районному центрі зайнятості населення з 08.05.2016р. по 02.05.2017р. і отримував допомогу по безробіттю. Згідно довідки Правобережного районного центру зайнятості населення від 01.08.2017р. з доходу ОСОБА_4 в квітні 2017р. утримано аліменти 657,70грн., в травні 2017р. - 98,61грн.

Також встановлено, що на даний час відповідач ОСОБА_4 має статус учасника бойових дій. Відповідне посвідчення видано 27.04.2016р.

Вирішуючи питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, суд першої інстанції врахував, що у відповідності до ч.4 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України (в редакції Закону України від 17.05.2017р. № 2037-VIII, який набрав чинності з 08.07.2017р. і діє на момент розгляду справи), у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Виходячи з доведеності факту наявності заборгованості, суд першої інстанції врахував пояснення відповідача щодо того, що він, втративши джерело доходу, не маючи можливості працювати і у зв'язку з необхідністю поновлення стану здоров'я після участі в АТО, з позовом до суду про зменшення розміру аліментів не звертався.

Натомість він з травня 2016р. по травень 2017р. перебував на обліку в Правобережному районному центрі зайнятості населення і отримував допомогу по безробіттю, аліменти на утримання неповнолітньої дитини регулярно та в належному розмірі не сплачував, чим допустив утворення заборгованості.

Погоджуючись з висновком суду в частині зменшення розміру неустойки судова колегія враховує наступне.

Згідно з чинною на момент постановлення судового рішення редакцією ст.196 СК України (як вже зазначалось набула чинності з 08.07.2017р.) законодавець обмежив максимальний розмір неустойки за прострочення сплати аліментів 100 відсотками заборгованості.

За ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Судом було встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач проходив службу в АТО з січня 2015 по квітень 2016 року, після чого не працевлаштований, щомісячно отримував допомогу по безробіттю, розмір якої вказаний в довідці Правобережного районного центру зайнятості населення та становить щомісячно 2923,00 грн.. Відтак з цього розміру не могли бути утримані аліменти у повному обсязі виходяи з розміру, визначеного судом у виконавчому листі.

Зазначені обставини свідчать про те, що майновий стан відповідача дозволяє зменшити нараховану неустойку.

Крім того, виконавчий лист про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів надійшов до Хортицького ВДВС лише 02.12.2016р., а 05.12.2016р. було відкрито виконавче провадження державним виконавцем, тоді як позивач нараховує неустойку з листопада 2016 року.

Виходячи з засад розумності та справедливості суд першої інстанції зменшив розмір нарахованої неустойки до 10 000 гр, що не суперечить закону.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судовим рішенням прав малолітньої дитини не є переконливими, позаяк за боржником зберігається обов'язок сплачувати визначені судовим рішенням аліменти, які перевищують половину прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а крім зазначеного, стягнення з нього неустойки у розмірі 10 000 гр. також є заходом забезпечення виконання обов'язку по сплаті аліментів.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 5.02.2018р.

Головуючий:

Судді: