Постанова № 71995239, 30.01.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №337/619/17-ц Головуючий у 1 інстанції: Салтан Л.Г.

Провадження № 22-ц/778/101/18 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» січня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_4, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк», ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, Орган опіки та піклування районної адміністрації по Хортицькому району, про визнання прилюдних торгів недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який протягом розгляду справи уточнював, до Хортицького ВДВС Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_4, треті особи: ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ПАТ «Альфа Банк», ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, Орган опіки та піклування районної адміністрації по Хортицькому району, про визнання прилюдних торгів недійсними.

В обґрунтування позовних вимог остаточно зазначив, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2010 року у цивільній справі №2-983/2010 стягнуто в солідарному порядку з нього, ОСОБА_7 на користь AT «Банк «Фінанси та І Кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 227 799,05 грн., суму сплаченого судового збору 1700,00 грн., та ІТЗ в розмірі 120,00грн., а всього 229 619,05 грн. В рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом реалізації через проведення прилюдних торгів квартири з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації 300 803,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 14 вересня 2010 року змінено рішення суду першої інстанції, доповнено другий абзац резолютивної частини рішення словами «або шляхом застосування процедури, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку». Решту рішення залишено без змін.

27 січня 2012 року Хортицьким ВДВС Запорізького МУЮ відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-983 від 25.10.2010 року.

Зазначає, що строк дії Звіту про оцінку про оцінку квартири АДРЕСА_1 сплинув 10.04.2013 року.

Державним виконавцем не було його повідомлено про результати визначення оцінки спірної квартири, у зв'язку з чим його позбавлено можливості подати свої заперечення з даного приводу, або у разі незгоди оскаржити такий звіт в судовому порядку.

За результатами проведення третіх прилюдних торгів було визначено переможця ОСОБА_4.

Про дату, час та місце проведення прилюдних торгів його жодного разу не було сповіщено.

Вважає, що прилюдні торги, які були проведені 29.04.2013 року, 30.05.2013 року та 01.07.2013 року, не відповідають вимогам закону, оскільки початкову ціну квартири для продажу з прилюдних торгів було визначено на підставі Звіту про оцінку, строк дії якого скінчився на момент проведення зазначених торгів.

Реальна ринкова вартість квартири станом на 01.07.2013 року складала 277043,00 грн. ПП «СП Юстиція» не розміщувало інформацію про прилюдні торги у місцевих друкованих засобах масової інформації.

На підставі зазначеного остаточно просив визнати недійсними прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1, проведені 01.07.2013 року; визнати недійсним протокол про проведення прилюдних торгів № 05/118/13/А-1 від 01.07.2013 року щодо двокімнатної квартири АДРЕСА_1; визнати недійсним Акт про проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1, затверджений начальником Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 09.07.2013 року, згідно з яким переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_4, скасувати свідоцтво на право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, зареєстроване в реєстрі за № 1274 від 31.07.2013 року, приватним нотаріусом ОСОБА_8; стягнути з Хортицького ВДВС м. Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на його користь судові витрати.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-983, виданого 25.10.2010 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фінанси та Кредит» заборгованості у розмірі 229 619, 05 грн. (т.1 а.с. 33).

Крім того, на виконанні у Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №6-2304, виданого 01.01.2010 року Новозаводським районним судом м.Чернігова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа Банк» суми боргу у розмірі 170 103, 34 грн. (т. 1 а.с. 127).

19.09.2012 року державним виконавцем в присутності понятих, представника ПП СП «Юстиція», представника стягувача та боржника ОСОБА_3 було складено акт опису та арешту квартири АДРЕСА_1 із зазначенням, що описане майно буде передане для реалізації визначення вартості спірної квартири потребує експертної оцінки (т.1 а.с.33).

Відповідно до звіту про оцінку майна, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_9 10 жовтня 2012 року визначено початкову вартість продажу спірної квартири у розмірі 224 024 грн. (т. 1 а.с. 161-162).

09 квітня 2013 року між Хортицьким ВДВС Запорізького МУЮ та спеціалізованою організацією ПП «СП Юстиція» укладено договір № 05/118/13/А про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - спірної квартири (т.1 а.с. 118).

ПП «СП Юстиція» призначило прилюдні торги з реалізації квартири на 29.04.2013 року, проте вони не відбулись у зв'язку з відсутністю купівельного попиту, унаслідок чого квартиру було уцінено на 25% від початкової вартості до 168 018 грн.

Другі торги, призначені на 30.05.2013 року, також не відбулись через відсутність покупців, у зв'язку з чим квартиру було уцінено державним виконавцем до 134 414,40 грн.

Треті прилюдні торги були призначені на 01.07.2013 року.

Відповідно до протоколу № 05/118/13/А-1 від 01 липня 2013 року (т.1 а.с. 6) переможцем торгів став ОСОБА_4, який придбав майно боржника за ціною 134 500 грн. (т.1 а.с. 6).

31 липня 2013 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 на підставі Акту про проведені прилюдні торги ОСОБА_4 видане свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 8).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Правила проведення прилюдних торгів врегульовані Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.10.1999 року № 68/5.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з прилюдних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим порядком.

Частиною 3 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Частинами першою та п'ятою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що визначення вартості майна проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, слідує, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 1 жовтня 2014 року у справі № 6-147цс14 та від 28 січня 2015 року у справі № 6-227цс14.

В той же час в постанові від 29 червня 2016 року у цій справі Верховний Суд України зазначив, що, установивши, що проведення прилюдних торгів відбулося з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення, суди не перевірили, чи вплинули ці порушення на результати торгів, зокрема, чи підвищилася вартість майна, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах, з огляду на те, що торги були проведені більш ніж через 6 місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна; чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на виконанні Хортицького відділу ДВС знаходились два виконавчих документа: №2-983, виданий 25.10.2010 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фінанси та Кредит» заборгованості у розмірі 229 619, 05 грн. (т.1 а.с. 33) та №6-2304, виданий 01.01.2010 року Новозаводським районним судом м.Чернігова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа Банк» суми боргу у розмірі 170 103, 34 грн. (т. 1 а.с. 127).

Доказів про те, що боржник ОСОБА_3 або стягувач ПАТ «Фінанси та Кредит» звертались до суду в порядку ст.369 ЦПК України (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) щодо виправлення помилки у виконавчому листі, а саме «звернення стягнення на предмет іпотеки» замість зазначеного у виконавчому листі №2-983 «стягнення коштів з ОСОБА_3» матеріали справи та матеріали виконавчого провадження не містять.

За вказаних обставин, суд, встановивши, що на виконанні відділу ДВС знаходились виконавчі документи саме про стягнення з боржника коштів, а не звернення на предмет іпотеки обгрунтовано застосував правові висновки, які викладені Верховним Судом України в постанові №6-813цс15 від 02.09.2015 року, та при вирішенні судом питання про порушення встановлених законодавством правил торгів не застосував норми закону України « Про іпотеку».

Посилання в апеляційній скарзі на те, що всупереч наявності початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації 300 803,00 грн., зазначеної в рішенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2010 року, державним виконавцем було вказано 224 024,00 грн. не заслуговує на увагу, оскільки саме в частині зазначення початкової ціни предмета іпотеки рішення суду першої інстанції було змінено Апеляційним судом Запорізької області від 14 вересня 2010 року.

Довід апеляційної скарги про безпідставне зазначення судом про отримання боржником копії Акту опису та арешту квартири колегія суддів вважає неприйнятним, з огляду на зміст зазначеного акту, в якому в графі «описане майно прийняв на відповідальне зберігання, копію акту опису та арешту майна отримав» міститься підпис ОСОБА_10 (т.1, а.с.32), який ним не оскаржувався.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.).

Матеріали справи (т.1, а.с.152-159) містять копії реєстрів на відправлення сторонам виконавчого провадження, в тому числі ОСОБА_3, рекомендованої кореспонденції (листів, щодо результатів оцінки арештованого майна, постанови про призначення суб»єкта оціночної діяльності та оцінювача тощо) (т.1, а.с. 150,115,116), які відповідачем не спростовано.

Посилання позивача на те, що зазначений (т.1, а.с 154) реєстр не містить дати складання, не спростовує висновків суду першої інстанції про направлення кореспонденції, оскільки зазначені реєстри на відправлення кореспонденції мають дату вихідного документу, а також штамп поштового зв'язку із зазначенням дати відправлення.

Крім того, позивач не надає доказів не отримання цих документів та не доводить, яким чином це порушує його права.

Судом першої інстанції встановлено, що на офіційному сайті «Trade.informjust» 11.04.2013 року було розміщено: повідомлення про торги № 4493595 із зазначенням дати проведення прилюдних торгів з продажу спірної квартири зі встановленою стартовою ціною 224024 грн. - 29.04.2013 року (т.1 а.с.193-195), 14.05.2013 року - повідомлення про торги № 498062 із зазначенням дати проведення прилюдних торгів з продажу спірної квартири зі встановленою стартовою ціною 168 018 грн. - 30.05.2013 року (т.1 а.с.189-191); 12.06.2013 року - про торги № 504162 із зазначенням дати проведення прилюдних торгів з продажу спірної квартири зі встановленою стартовою ціною 135 414 грн. - 01.07.2013 року, визначено розмір гарантійного внеску -20027, 75 грн. (т.1 а.с. 93-94). На спростування зазначених обставин ОСОБА_3 доказів не надано, що є його обов'язком в розумінні положень ст.12 ЦПК України.

Доводи представника позивача про недійсність публічних торгів у зв'язку з порушенням процедури повідомлення позивача, суд правильно не прийняв до уваги з огляду на таке.

Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». При цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим положенням.

За змістом пункту 3.11 Тимчасового положення (у редакції, чинній на час проведення оспорюваних прилюдних торгів) спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Отже, розглядаючи питання про дотримання під час проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей. Отже, загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

Разом з тим сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинен встановити суд, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Таких по суті висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 17 грудня 2014 року № 143цс14, від 18 листопада 2015 року № 6-1884цс15 та від 13.04.2016 року у постанові 6-2988цс15.

До того ж, дії державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», а тому дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

На підтвердження підвищення вартості спірної квартири на час проведення прилюдних торгів, проведених з порушенням вимог ст.58 Закону України « Про виконавче провадження», позивачем наданий висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 6106-16, відповідно до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 01.07.2013 року складала 277 043 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що зазначений висновок не може вважатися беззаперечним доказом того, що ціна продажу спірної квартири була заниженою, оскільки по-перше, як зазначив експерт в останньому абзацу розділу ІІ висновку визначена вартість квартири є «найбільш імовірною» (т.5 а.с.10), по-друге, як вбачається з матеріалів справи, торги двічі не відбувалися за відсутністю попиту покупців та майно було продано на третіх торгах за ціною лише 135 500 грн. Будь-яких належних доказів щодо придбання спірної нерухомості за іншу, більшу ніж 135 500 грн. матеріали справи не містять та позивачем не надано, ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи представника позивача про можливість продажу спірної квартири з прилюдних торгів за більшою ціною є лише припущенням, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 05 лютого 2018 року.

Головуючий

Судді: