Постанова № 71989975, 01.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1613/17 Номер провадження 22-ц/786/422/18Головуючий у 1-й інстанції Клименко С. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого-судді Пилипчук Л.І.,

суддів Кузнєцової О.Ю., Бондаревської С.М.

секретар: Рибак О.О.,

розглянувши у м. Полтаві справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 грудня 2017 року, ухваленого в м.Полтаві суддею Клименко С.М.,

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк") до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 14.04.2006 року, яка станом на 31.07.2017 року становить 23 972, 85 грн.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 грудня 2017 року Публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом - відмовлено.

Банк подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ КБ «Приватбанк» щодо стягнення заборгованості по кредиту в повному розмірі.

Зазначає, що судом невірно застосовано норми ЦК України щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення із вимогою до суду.

Посилається на те, що умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачено порядок погашення заборгованості щомісячними платежами. А тому право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, оскільки кошти за кредитним договором відповідачем повернуто не було, правовідносини сторін є дійсними.

Колегія суддів, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ст. 368 ЦПК України, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, шо 01 червня 2006 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 2700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. /а.с.6/.

ОСОБА_2 погодився, що підписана ним анкета-заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить договір про надання банківських послуг.

Відповідач належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконував, своєчасно, в порядку, передбаченому договором, кредитні кошти не повертав, внаслідок чого станом на 31 липня 2017 року утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 23 972, 85 грн., що складається з тіла кредиту - 2 678 грн., проценти - 19 677, 10 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1 117, 75 грн.

Розмір заборгованості ОСОБА_2 підтверджено наданим позивачем розрахунком, здійсненим відповідно до умов договору /а.с. 4-5/.

Згідно вказаного розрахунку, відповідач, використавши кредитний ліміт, з жовтня 2007 року припинив внесення будь-яких платежів на погашення заборгованості.

У жовтні 2017 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про застосування до вимог банку строку позовної давності. /а.с 36/.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності.

Колегія суддів з такими висновками районного суду погоджується, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та правильно застосованим нормам матеріального права.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням суду та переоцінки доказів.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до укладеного договору №б/н від 14.04.2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Заява, яка разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає договір про надання банківських послуг, - не містить даних щодо строку дії кредитної картки.

Пунктом .4.8 Умов та Правил надання банківських послуг банк продовжує строк дії Карти з новою датою закінчення строку дії, за наявності коштів в межах платіжного ліміту на відповідному картрахунку для оплати послуг по виконанню розрахункових операцій на картрахунку. /а.с.10/

Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, останній платіж відповідачем був здійснений 29 серпня 2006 року на суму 2649,00 грн., та після вказаної дати жодного платежу на повернення кредитних коштів позичальником не здійснено. /а.с.4,5/

Незважаючи на те, що банком замовчується строк дії картки, її продовження при наявній заборгованості ОСОБА_2 по кредиту на суму 2678, 00 грн. станом на 29.10.2010 року суперечить п.4.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Між тим, з наданого банком розрахунку вбачається, що позичальник після відновлення кредитного ліміту здійсненим ним платежем від 29.08.2006 року, жодних платежів на погашення накопичуваної заборгованості, що склала станом на 31.10.2010 року 2678,00 грн. - до дня звернення банку в суд з даним позовом 13.09.2017 року - не здійснював.

Відповідач ОСОБА_2 заявив суду першої інстанції про сплив позовної давності та про застосування її наслідків. /а.с.36/

За таких обставин, висновок районного суду про відмову в позовних вимогах у зв'язку із закінченням строків позовної давності - є правомірним.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на правовий висновок Верховного Суду України у справі №6-160 цс14 від 19.11.2014 року щодо обчислення строку позовної давності по кожному простроченому платежу, колегія до уваги не приймає, оскільки вказаний правовий висновок висловлений у справі з іншими фактичними обставинами. Зокрема, позовні вимоги банку стосувалися кредитної заборгованості по кредитному договору, строк дії якого на час звернення до суду не закінчився.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів апеляційну скаргу залишає без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - залишити без задоволення.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 01.02.2018 року.

Головуючий суддя: (підпис) Л.І. Пилипчук

Судді: (підписи) О.Ю. Кузнєцова

С.М. Бондаревська

З оригіналом згідно: Л.І. Пилипчук