Рішення № 71988756, 31.01.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9904/17

2/357/49/18

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко О. В. ,

при секретарі - Бондаренко Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» ( Білоцерківський підрозділ) до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення коштів за електроенергію -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 29.08.2017 року звернувся до суду з даним позовом обґрунтовуючи тим, що ПрАТ «Київобленерго» є повним правонаступником ПАТ «Київобленерго» та постачає електроенергію за регульованим тарифом на території Київської області. Особовий рахунок на використання електроенергії в будинку № АДРЕСА_1, відкрито на ім'я ОСОБА_3, але власниками будинку є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Відповідачі, всупереч п. 3 ПКЕЕН та п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не зверталися до позивача з приводу укладення Договору про користування електричною енергією, тому фактично користування електроенергією здійснюється відповідно до ст. 714 ЦК України. Технічною перевіркою 17.03.2017 року, працівниками енергопостачальника було виявлено порушення ПКЕЕН: відсутність пломби енергопостачальника, яка була встановлена на шафі розрахункового засобу обліку електричної енергії, за підсумками перевірки складено акт № К 033595. Згідно п. 53 ПКЕЕН та у відповідності з пунктом 5, п. 3.1, п.п. 3.2, 3.3, 3.5 ОСОБА_3 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 року, відповідачам нараховано суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення у розмірі 2905,20 грн. В добровільному порядку відповідачі заборгованість не сплачують, тому позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача вартість безобліково використаної електроенергії в розмірі 2905,20 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн..

В судовому засіданні представники позивача, за довіреністю у справі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити, та пояснили, що під час складення акту про порушення відповідачі не були присутні, був присутній співмешканець ОСОБА_6, проте на засідання комісії запрошували відповідачів, шляхом вручення акту ОСОБА_6, на засіданні комісії їх не було, заяв не подавали, рішення комісії надіслано поштою, та у зв'язку з тим, що відсутні договори про користування електричною енергією, акт про порушення від 17.03.2017 року було складено в присутності особи, яка була в домоволодінні та встановлено, що пломба, яка була встановлена у 2013 році, була зірвана.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, заперечила проти позову та пояснила, що вона з 24.03.2011 року є власником 1/2 частини будинку по АДРЕСА_1, договір про користування електричною енергією з позивачем не укладала, в будинку вона не проживає взимку, а живе періодично з весни, заяви до позивача про те, що в будинку не проживає та не користується електроенергією не подавала, в 2013 році була встановлена пломба та відключене світло, світлом не користувалася, пломби на лічильнику не було ще з зими 2017 року, проте позивача про це не повідомила. Акт про порушення від 17.03.2017 року отримали сусіди, які передали їй в кінці квітня 2017 року, після отримання акту до позивача не зверталася, так як вона живе в м. Київ, і вона доглядає за хворою матір'ю, протокол комісії від 25.04.2017 року не отримувала. Співмешканець ОСОБА_6 жив в будинку ще в 2015 році, у 2016-2017 роках він у будинку не жив.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, проти позову заперечував та пояснив, що він є власником 1/2 частини будинку по АДРЕСА_1, в будинку проживає влітку та навесні періодично, пломбу було встановлено у 2013 році та про те, що немає пломби знала ОСОБА_1 і сказала йому після отримання позову із суду, з актом про порушення ознайомився лише в червні 2017 року, протокол комісії не отримував, до позивача із запереченнями не звертався та заяву позивачу про те, що в будинку не проживає і не користується електроенергією не подавав, договір про користування електричною енергією з позивачем не укладав, оскільки не було необхідності.

Суд, заслухавши учасників справи, покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, та є власниками даного будинку, що підтверджується копією паспорта та копією інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 5, 13, 25, 27).

Особовий рахунок на використання електроенергії в будинку за адресою: АДРЕСА_1, відкрито на ім'я ОСОБА_3 Проте, відповідачі, всупереч п. 3 ПКЕЕН та п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не зверталися до енергопостачальника з приводу укладення Договору про користування електричною енергією, тому фактично, користування електроенергією здійснюється відповідно до ст. 714 ЦК України, що сторонами не заперечується.

Як вбачається з наданих відповідачами копії акту про порушення № К 021615 від 26.10.2013 року, що складений в присутності власника будинку по АДРЕСА_1, ОСОБА_1, відповідачі порушували п. 42 ПКЕЕН: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника без порушення схеми обліку у 2013 році, проте відповідно до копії акту № 011471 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 28.10.2013 року, який складений в присутності ОСОБА_3, було встановлено прилад обліку на фасаді будинку по АДРЕСА_1, та опломбовано.

17.03.2017 року технічною перевіркою, працівниками енергопостачальника було виявлено порушення ПКЕЕН: відсутність пломби енергопостачальника, яка була встановлена на шафі розрахункового засобу обліку електричної енергії, за підсумками перевірки складено акт № К 033595, в присутності трьох представників ПрАТ «Київобленерго» та представника споживача ОСОБА_6, який зазначив про відсутність пломби на лічильнику, даний факт також підтверджується показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та копією акту про порушення (а.с. 6).

Відповідно до протоколу № 177 засіданням комісії по розгляду акту № К 033595 без присутності споживача, згідно п. 53 ПКЕЕН та у відповідності з пунктом 5, п. 3.1, п.п. 3.2, 3.3, 3.5 ОСОБА_3 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 року, відповідачам нараховано суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення у розмірі 2905,20 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 7,8).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач електричної енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Згідно ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 42 ПКЕЕН, відповідач зобов'язаний: дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Згідно абз. 5 п. 37 ПКЕЕН, енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Відповідно до абз. 5 п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року за № 1357, споживач несе відповідальність згідно законодавства за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліків.

Відповідно до п. 53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову, акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» відповідач, як споживач електричної енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергію та за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що за вказаною адресою між сторонами не укладено договору про постачання електроенергії, відповідачі не звертались до постачальника із заявою про припинення електропостачання до будинку, який перебуває у їх власності, суд приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування витрат за безобліково використану електроенергію.

Вартість електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення, визначається згідно ОСОБА_3 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 року за № 562, відповідно до якої відповідачам нарахована сума коштів, за актом № К 033595, у розмірі 2905 грн. 20 коп.

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Слід зазначити, що позивачем доведено факт постачання електроенергії відповідачам та факт порушення відповідачами правил користування електричною енергією, однак відповідачами не надано до суду належних та допустимих доказів в підтвердження заперечень.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказами в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів суми коштів в розмірі 2905 грн. 20 коп., підлягають до задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача. Судові витрати складаються з судового збору, який позивач сплатив при подачі позову до суду, тому з відповідачів на користь позивача стягуються витрати в розмірі 1600 грн. 00 коп. ( по 800,00 грн. з кожного).

Керуючись ст.ст. 509, 610, 714 ЦК України, ст.ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику», п. 37,42,48,53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року за № 1357, ОСОБА_3 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 року за № 562, ст.ст. 4, 12, 76-81, 141, 223, 258, 259, 264-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (рахунок зі спеціальним режимом використання в ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 322669, код 23243188) кошти за безобліково використану електроенергію в розмірі 2 905,20 грн. ( дві тисячі дев'ятсот п'ять гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» ( поточний рахунок в ПАТ «Альфа - банк» МФО: 300346, код 23243188) судові витрати у справі в розмірі 800,00 грн. ( вісімсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» ( поточний рахунок в ПАТ «Альфа - банк» МФО: 300346, код 23243188) судові витрати у справі в розмірі 800,00 грн. ( вісімсот гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя О. В. Бондаренко