Ухвала суду № 71987987, 31.01.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/3778/15-ц

У Х В А Л А

31 січня 2018 року м. Житомир

Житомисрький районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Кушнір М.С., розглянув скаргу ПАТ "ОТП Банк" на дії державного виконавця, –

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ "ОТП Банк" звернувся до суду із зазначеною скаргою за змістом якої просив:

1) скасувати постанову державного виконавця Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_1 від 5.10.2016 року про звільнення з-під арешту майна боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 51224640;

2) визнати неправомірними вищевказані дії даного державного виконавця та дії виконуючого обов'язки начальника згадуваного відділу ДВС ОСОБА_3 із затвердження вищевказаної постанови.

Скарга обґрунтована наступним. ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про стягнення з неї на користь скаржника заборгованості за кредитним договором. У ході виконавчого провадження державним виконавцем зареєстровано обтяження у виді арешту всього належного ОСОБА_4 нерухомого майна. Згодом, а саме у листопаді 2017 року, Банку стало відомо, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 посвідчено договори дарування частин приміщень, що належали ОСОБА_2 у власність ОСОБА_6 та здійснено реєстрацію переходу права власності об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 59890018101. Дані рішення нотаріуса Банком були оскаржені. Таким чином, представник скаржника стверджує, що внаслідок прийняття вищезазначеними посадовими особами ДВС оскаржуваних рішень майно боржника ОСОБА_2 безпідставно вибуло з її власності, що, в свою чергу, позбавило Банк, як стягувача, можливості виконати судове рішення про стягнення з останньої кредитної заборгованості за рахунок відчуженого майна.

У судове засідання по розгляду даної скарги сторони не з'явились. Представник скаржника направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Інші учасники справи, будучи завчасно та належним чином повідомлені про день та час проведення судового засідання, не з'явились. На підставі ч. 2 ст. 450 ЦПК України судом вирішено проводити розгляд справи за відсутності сторін, адже їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідив направлену представником Банку скаргу, судом встановлені наступні фактичні обставини виниклих правовідносин.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2016 року, що набрало законної сили 27 квітня 2016 року, ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № ML-010/251/2008 від 11 червня 2008 року у розмірі 28 169,39 доларів США в еквіваленті до гривні за офіційним курсом на 17 лютого 2016 року. 27 травня 2016 року Житомирським РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного рішення суду, а 31 травня 2016 року зареєстровано обтяження у виді арешту усього належного ОСОБА_2 нерухомого майна.

Як убачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (зворот а.с.15) 7 жовтня 2016 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 посвідчив договори дарування частини приміщення № 9932 та частини приміщення № 9931, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, та здійснив державну реєстрацію переходу права власності об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 59890018101 (аптека з оздоровчими приміщеннями). Такі рішення нотаріуса представником Банку були оскаржені (а.с.9-10).

Такі дії, як убачається зі змісту скарги, нотаріусом були вчиненні з огляду на наявну постанову державного виконавця згадуваного відділу ДВС ОСОБА_1 від 5 жовтня 2016 року, затверджену виконуючою обов'язки начальника відділу ОСОБА_3, якою звільнено з-під арешту квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 (а.с.5). Як на підставу для винесення такої постанови державними виконавцем зазначено факт наявності у боржника ОСОБА_2 іншого нерухомого майна.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами Закону України "Про виконавче провадження" декларується наступне. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову (ч. 4 ст. 59 Закону).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, адже, як установлено у ході її розгляду, у державного виконавця визначених законом правових підстав для зняття арешту з вищезгадуваного та належного боржникові ОСОБА_2 майна не було.

Такі дії державного виконавця, як і виконуючого обов'язки начальника відділу ДВС, яка затвердила оскаржувану постанову, з огляду на назване є неправомірними та такими, що суттєво порушують права стягувача, тобто Банку, оскільки за таким перебігом подій останній унеможливлений в очікуванні повноцінного виконання рішення суду, в тому числі за рахунок, майна, що його було звільнено з-під арешту.

Керуючись ст.ст. 450-451 ЦПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_1 з винесення постанови про звільнення майна з-під арешту від 5 жовтня 2016 року у виконавчому провадженні № 51224640 та виконуючого обов'язки начальника даного відділу ДВС ОСОБА_3 щодо затвердження такої постанови.

Скасувати постанову державного виконавця Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_1 від 5.10.2016 року про звільнення з-під арешту майна боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 51224640.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області.

Суддя Є.О. Грубіян