Рішення № 71987799, 25.01.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5324/16-ц

Категорія 26

2/295/690/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Гумен Н.В.,

при секретарі Скришевській О.Р.,

за участю відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРП0У 14360570) до ОСОБА_1 (м. Житомир, вул. Млинова, 25) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору у сумі 23917,32 грн. та судові витрати по сплаті судового збору, мотивуючи позов тим, що відповідно до укладеного договору від 19.12.2012 року, ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 470,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами банку складає договір, що підтверджується його підписом у заяві. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, при цьому відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, у зв’язку з чим відповідач станом на 31.01.2016 року має заборгованість – 23917,32 грн., з яких 4699,80 грн. - заборгованість за кредитом, 15365,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2236,48 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 ОСОБА_5 та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1115,11 грн. - штраф (процентна складова).

Судом встановлено, що 22.10.2015 року ОСОБА_4 помер та згідно копії спадкової справи №224/2015, наданої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6, після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла ОСОБА_1.

01.08.2016 року представник позивача подав уточнений позов, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору від 19.12.2012 року, яка станом на 30.09.2015 року становить 17984,30 грн. та судові витрати по сплаті судового збору.

Протокольною ухвалою Богунського районного суду м. Житомира, суд замінив відповідача по справі ОСОБА_4 його правонаступником - ОСОБА_1

Представник позивача у судове засідання не з’явився, у матеріалах справи міститься заява представника позивача, у якій він просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та вказав, що відсутні докази, які підтверджують те, що ОСОБА_4 дійсно брав кредит, оскільки у анкеті – заяві не вказано, яку саме карту було видано, який бажаний кредитний ліміт, відсутні відомості про ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг та відсутні відомості про те, що банк виконав зобов’язання та надав ОСОБА_4 кредит та видав карту, строк її дії, у зв’язка з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у її задоволенні, вказала, що їй нічого не відомо про кредитні зобов’язання ОСОБА_4, останній їй нічого не говорив, а тому це носить сумнівний характер, при цьому належних доказів стороною позивача не надано.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.12.2012 року ОСОБА_4 складена та підписана Анкета-Заява про приєднання до ОСОБА_5 та Правил надання банківських послуг у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк", де зазначено, що відповідач виявляє бажання оформити на своє ім'я платіжну картку, та підтверджує, що ознайомився і погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом ОСОБА_4 підтвердив факт отримання інформації про умови кредитування ОСОБА_3 акціонерним товариством «Комерційний банк "Приватбанк». (а.с. 6)

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до змісту ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зістаттею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ч. 1 ст. 610 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Позивач у заяві вказує, що ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредитну карту зі встановленими кредитним лімітом, однак ОСОБА_4 допустив неналежне виконання договору, у зв’язку з чим, станом на 31.01.2016 року утворилась заборгованість за кредитним договором.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Враховуючи, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з правонаступника ОСОБА_1 заборгованість ОСОБА_4 перед банком за кредитним договором № б/н від 19.12.2012 року в розмірі 17984,30 грн., з яких 4699,80 грн. - заборгованість за кредитом, 11348,02 грн. - заборгованість за відсотками, 1936,48 грн. - заборгованість з пені та комісії (а.с. 91-93).

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як убачається з матеріалів справи, позивач, як доказ укладення з відповідачем ОСОБА_4 кредитного договору, посилається на ОСОБА_5 та Правила надання банківських послуг ОСОБА_3 акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", за змістом яких, ОСОБА_3 акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" пропонує клієнтам платіжні картки, а також інші банківські послуги, вказані в Анкеті-Заяві та в Пам'ятці клієнта. Належним чином заповнена заява підписується клієнтом, та таким чином Клієнт надає свою згоду, що заява разом з пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами складає укладений Догорів про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 ОСОБА_5 та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 ОСОБА_5 та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_7), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення ОСОБА_7, згідно п. 1.1.2.7 ОСОБА_5 та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 ОСОБА_5 та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 «Правил користування платіжною карткою». Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку вчасності з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Згідно п. 1.1.3.2.2 «ОСОБА_5 та правил надання банківських послуг» У разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення ОСОБА_7 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1.1.12.6. ОСОБА_5 за користування кредитом і овердрафтом ОСОБА_7 нараховує відсотки у розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів.

У випадку виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., позичальник сплачує Банку пеню. Розмір нарахування пені зазначається у пунктах 2.1.1.12.6.1; 2.1.1.12.6.2. вказаних ОСОБА_5.

Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Виходячи зі змісту поданого ОСОБА_3 акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" позову, останній вказує на те, що Заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами становить укладений між сторонами Договір про надання банківських послуг.

Верховний Суд України у справі №6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з правового аналізу вказаних норм, суд критично відноситься до приєднаних позивачем ОСОБА_5 та правил надання банківських послуг, оскільки їх не можна достовірно вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі ОСОБА_5 не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці ОСОБА_5 розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, при цьому позивачем ОСОБА_3 акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" не доведено, що долучені до позову ОСОБА_5 і Правила надання банківських послуг у Приватбанку дійсно являються складовою частиною укладеного 19.12.2012 року між сторонами договору у вигляді Анкети-Заяви про приєднання до ОСОБА_5 та Правил надання банківських послуг.

Разом з тим, Анкета-Заява про приєднання до ОСОБА_5 та Правил надання банківських послуг підписана клієнтом ОСОБА_4 не може вважатись договором, в розумінні положень ст. 626 Цивільного кодексу України, оскільки не містить відомостей про досягнення згоди з усіх істотних умов договору, зокрема, відомостей про зобов'язання банку надати грошові кошти (кредит), розміри кредиту та умови кредитування, зобов'язання позичальника повернути кредит та сплатити проценти, який ліміт кредитування та яку картку клієнт бажає отримати та на який термін. Зміст зазначеної Анкети-Заяви зводиться до того, що клієнт ОСОБА_4 лише висловив бажання на отримання кредиту, що не може вважатись обопільно досягнутою між сторонами згодою на укладення кредитного договору та ознайомився з ОСОБА_5 та Правилами.

Також, п. 1.1.1.45 ОСОБА_5, які долучені позивачем до позову, визначено, що кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) – розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений в договорі, на умовах платності та повернення. Згідно п. 1.1.1.46 ОСОБА_5 кредитна карта – платіжна карта з встановленим кредитним лімітом.

Пунктом 2.1.1.2.1 ОСОБА_5 передбачено, що для надання послуг банк видає клієнту карту, її вид визначений у пам’ятці клієнта або довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послух. Датою укладення договору є дата отримання карти, вказаної у заяві (а.с. 9-32).

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем не дотримані вказані умови, а тому є всі підстави для сумніву що складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору є приєднанні до позову ОСОБА_5 і Правила надання банківських послуг у Приватбанку.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання та ст 81 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник позивача неодноразово викликався до суду, його явка була визнана обов’язковою, однак представник позивача в суд не з’явився, в той же час, заявляючи клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, особа усвідомлює, погоджується та несе ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з'ясовані в ході проведення судового засідання, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.

Оцінюючи позовні вимоги з позицій належності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом (постанова Верховного Суду України від 12.06.2014 року у справі № 6-32цс13).

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки позов є необґрунтованим та не доведеним.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі відмови в позові покладається позивача.

На підставі ст. ст. 3, 6, 11, 253, 256, 257, 261, 267, 525, 526, 530, 549, 553, 550, 610, 623, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1054, Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 82, 76-82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРП0У 14360570) до ОСОБА_1 (м. Житомир, вул. Млинова, 25) про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: