Ухвала суду № 71986181, 01.02.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №581/532/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кузьмінський О. В.Номер провадження 11-кп/788/173/18 Суддя-доповідач - Олійник В. Б. Категорія - Незаконне заволодіння транпортним засобом

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Олійника В. Б.,

суддів - Матуса В. В., Рунова В. Ю.,

з участю:

секретаря судового засідання - Москаленко Т.В.,

прокурора - Савостьянової Л.В.,

захисника - Валюха Ю.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника Валюха Ю.В. на вирок Липоводолинського районного суду Сумської області, від 6 жовтня 2017 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1., раніше судимого:

1) 15 серпня 2012 року Липоводолинським районним судом Сумської області за ст. ст. 185 ч. 1; 185 ч. 2; 75 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з звільненням від відбування покарання з випробуванням на протязі 1 року іспитового строку;

2) 23 серпня 2013 року Лебединським районним судом Сумської області за ст. ст. 185 ч. 3; 186 ч. 2; 289 ч. 2; 70 ч. 1; 70 ч. 4; 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці без конфіскації майна та штрафу в сумі 600 грн. які підлягають виконанню самостійно, звільненого умовно - достроково 30 березня 2016 року за ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської обл. на строк 1 рік 2 місяці 7 днів,

обвинувачений за ст. ст. 289 ч. 2; 286 ч. 1 КК України з призначенням покарання:

за ст. 289 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці без конфіскації майна;

за ст. 286 ч. 1 КК України у виді арешту на строк 4 місяці без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці без конфіскації майна та без позбавлення права керувати транспортними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_5 обвинувачений у вчиненні таких кримінальних правопорушень.

10 червня 2017 року, близько 3 - ї години, ОСОБА_4 знаходився поблизу кафе - бару «Еліт» в сел. Липова Долина Сумської обл., де вживав алкогольні напої з ОСОБА_6

ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, будучи раніше судимим ст. 289 ч. 2 КК України, підійшов до належного ОСОБА_6 на праві користування автомобіля марки «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився на стоянці по вул. Горького, 3 сел. Липова Долина.

ОСОБА_4, користуючись тим, що вказаний автомобіль не був зачинений, з ключем в замку запалювання, маючи намір незаконно заволодіти цим автомобілем, відкрив двері автомобіля, завів двигун та поїхав у напрямку виїзду з сел. Липова Долина Сумської обл. в бік м. Гадяч Полтавської обл., тим самим незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 54890 грн., що належить ОСОБА_6

Крім того, ОСОБА_4 у той же день, близько 4 - ї години, до зазначеного автомобіля, яким він незаконно заволодів, взяв пасажира ОСОБА_7 та, рухаючись по вул. Оболонська в сел. Липова Долина Сумської обл., в порушення п. п. 12.1, 12.4, 2.9 «а», 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, допустив виїзд за межі проїзної частини, допустивши зіткнення з деревом, внаслідок чого пасажир ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому рукоятки грудини та 3 - 5 ребер справа без особливого зміщення відломків, які кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження.

На вирок суду надійшла апеляційна скарга від захисника Валюха Ю.В. в якій він ставить питання про зміну вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання, просить призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України.

Свої вимоги захисник Валюх Ю.В. мотивує тим, що вирок суду в частині призначення покарання є незаконним, оскільки суд першої інстанції не обґрунтував неможливість застосування при призначенні покарання ОСОБА_4 положень ст. ст. 69, 75 КК України, оскільки потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 наполягали на призначенні ОСОБА_4 покарання, не пов'язаного з його реальним відбуванням, а прокурор просив призначити покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 років, що призвело до призначення більш суворого покарання ОСОБА_4, ніж вимагала сторона обвинувачення.

Також захисник вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги ряд пом'якшуючих покарання обставин, зокрема, щире каяття ОСОБА_4 у вчиненому, активне сприяння ним розкриттю злочину та те, що ОСОБА_4 є сиротою, особою з інвалідністю 3 - ї групи по зору з дитинства та має на утриманні пристарілу бабу.

Крім того, захисник вказує, що ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської обл., від 13 червня 2017 року, до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, у зв'язку з чим ОСОБА_4 перебував під вартою з 13 червня 2017 року по 16 червня 2017 року, однак при призначенні покарання судом цього враховано не було. І ОСОБА_4 не було зараховано у строк покарання строк його попереднього ув'язнення відповідно до вимог ст. 72 ч. 5 КК України.

Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляційної скарги, думку прокурора Савостьянової Л.В. про заперечення апеляції, думку захисника Валюха Ю.В. та пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 про підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та, піддавши аналізу доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Колегією суддів встановлено, що суд дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненому та необхідність кваліфікувати його дії за ст. ст. 289 ч. 2; 286 ч. 1 КК України.

Оскільки вказані висновки суду ніким з сторін кримінального провадження не оскаржуються, колегія суддів, здійснюючи апеляційний розгляд матеріалів в межах поданої апеляційної скарги, не знаходить підстав для сумніву в законності вказаних висновків суду.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції вірно встановив наявність обставин, що пом'якшують покарання, таких як, щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, та обставини, що обтяжують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Також, суд на основі досліджених доказів встановив й дані про особу ОСОБА_4, який є раніше неодноразово судимий, не працює, є сиротою та особою з інвалідністю 3 - ї групи, згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується посередньо.

Що стосується покарання, призначеного ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 1 КК України, то колегія суддів вважає, що обрані судом вид та міра покарання за дане кримінальне правопорушення є таким, що відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особі ОСОБА_4 та буде достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_4 покарання за ст. 289 ч. 2 КК України, суд першої інстанції на думку колегії суддів, не в повному обсязі дотримався вимог ст. 65 КК України, оскільки в достатній мірі не врахував особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Так, судом першої інстанції у повному обсязі не враховано, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, давав правдиві пояснення під час досудового слідства та під час розгляду справи в суді, чим сприяв встановленню істини у кримінальному провадженні та те, що ОСОБА_4 є сиротою та особою з інвалідністю 3 - ї групи по зору, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вимог до ОСОБА_4 про відшкодування будь якої шкоди не мають.

На думку колегії суддів, зазначені обставини є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення і з урахуванням особи ОСОБА_4 дають підстави перейти до більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ст. 289 ч. 2 КК України, застосувавши ст. 69 КК України.

Колегія суддів вважає, що покарання у виді обмеження волі є тим покаранням для ОСОБА_4, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особи ОСОБА_4, обставинам, що обтяжують та пом'якшують покарання, буде сприяти виправленню ОСОБА_4 та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Колегія суддів, за наведених обставин, пом'якшуючи призначене відносно ОСОБА_4 покарання, вважає необхідним вирок суду змінити в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_4 судом покарання за ст. 289 ч. 2 КК України, тим самим частково задовольняє апеляційні вимоги захисника Валюха Ю.В.

Враховуючи вищевикладене, вирок суду підлягає зміні й в частині призначення ОСОБА_4 остаточного покарання за сукупністю злочинів, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та, остаточно визначити до відбуття покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців.

Однак, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника Валюха Ю.В. в частині звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Колегія суддів вважає, що саме покарання ОСОБА_4 у виді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців, призначене до відбуття реально, виходячи з ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та його особи, повністю відповідає характеру вчинених ним кримінальних правопорушень та суспільно - небезпечним наслідкам, що настали після їх вчинення.

У той же час, колегія суддів знаходить слушними апеляційні вимоги захисника Валюха Ю.В. в частині не зарахування судом обвинуваченому ОСОБА_4 строку попереднього ув'язнення у строк покарання, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області, від 13 червня 2017 року, до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в сумі 64000 грн. (а. п. 115 - 116).

Згідно довідки ДУ «Сумський слідчий ізолятор» № 587, від 25 січня 2018 року, ОСОБА_4 13 червня 2017 року був заарештований, а 16 червня 2017 року за нього була внесена застава і ОСОБА_4 було звільнено з - під варти під заставу.

Колегією суддів було встановлено, що суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув та не застосував положення ст. ст. 5; 72 ч. 5 КК України (в редакції Закону України № 838 - VIII, від 26.11.2015 р.), які підлягали застосуванню.

Піддавши аналізу зазначені обставини, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність зарахування обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 13 червня 2017 року по 16 червня 2017 року включно, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за чотири дні позбавлення волі на підставі ст. ст. 5; 72 ч. 5 КК України (в редакції Закону України № 838 - VIII, від 26.11.2015 р.).

Колегія суддів, за наведених обставин, пом'якшуючи призначене ОСОБА_4 судом покарання та, зараховуючи у строк покарання строк його попереднього ув'язнення, вважає необхідним вирок суду змінити, тим самим частково задовольнивши апеляційні вимоги захисника Валюха Ю.В.

Керуючись ст. ст. 404; 405; 407 - 409; 414; 418; 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Валюха Ю.В. задовольнити частково.

Вирок Липоводолинського районного суду Сумської області, від 6 жовтня 2017 року, відносно ОСОБА_4, змінити з пом'якшенням призначеного ОСОБА_4 покарання.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 289 ч. 2 КК України до покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі на строк три роки шість місяців без конфіскації майна, за ст. 286 ч. 1 КК України у виді арешту на строк чотири місяці без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, ОСОБА_4 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити до відбуття покарання у виді обмеження волі на строк три роки шість місяців.

На підставі ст. ст. 5; 72 ч. 5 КК України (в редакції Закону України № 838 - VIII, від 26.11.2015 р.), зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 13 червня 2017 року по 16 червня 2017 року включно, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за 4 дні обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його прибуття до місця відбування покарання.

В іншій частині вирок Липоводолинського районного суду Сумської області, від 6 жовтня 2017 року, відносно ОСОБА_4, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Валюха Ю.В., без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_4 у цей же строк з часу отримання ним копії цієї ухвали.

СУДДІ:

Олійник В. Б. Матус В. В. Рунов В. Ю.