Ухвала суду № 71981477, 01.02.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №316/969/16

Справа № 22-ц/778/261/18 Головуючий у 1-й інстанції: Капустинський М.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

01 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_2,

секретар: Ващенко З.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Підприємства комунальної власності» Енергодарської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору (контракту), поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за затримку виплат при звільненні, компенсації за невикористану відпустку без урахування утримання податків та інших обов’язкових платежів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 липня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи доповнював і уточнював. Зазначав, що з липня 2015 року обіймав посаду директора з експлуатації електричних мереж КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (надалі – КП «ПКВ» ЕМР). Наказом № 671-К від 07.06.2016 р. його звільнено з роботи у зв’язку із скорочення чисельності та штату на підставі за п.1 ст.40 КЗпП України. Посилаючись на те, що при розірванні трудового договору відповідач порушив вимоги трудового законодавства, оскільки він не був завчасно попереджений про наступне вивільнення, професійна спілка «Комунальник Енергодара», членом виборчого органу якої він є, не надала згоди на його звільнення, роботодавець не повідомив Енергодарську міську раду про його звільнення як депутата міської ради, не провів остаточного розрахунку в день звільнення, просив суд визнати незаконним та скасувати вищевказаний наказ про звільнення, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, середній заробіток внаслідок затримки виплат при звільненні, заборгованість із заробітної плати за січень і червень 2016 року, компенсацію за невикористану відпустку і виплати з тимчасової втрати працездатності.

Рішенням Енергодарського міського Запорізької області 10 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначає, що висновки суду першої інстанції про дотримання відповідачем вимог законодавства при його звільненні не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону. Зокрема, позивач наголошує, що його не було завчасно попереджено про скорочення просади, яку він обіймав, а наданий відповідачем акт від 31 березня 2016 року про його відмову ознайомитися із наказом про звільнення є недійсним, оскільки в день складення відповідного акту він перебував на лікарняному. На порушення вимог ст. 43 КЗпП роботодавець не отримав згоду виборного органу Первинної профспілкової спілки «Комунальник Енергодара». Всупереч вимогам ст.33 Закону України «Про статус депутата місцевих рад» відповідач не повідомив Енергодарську міську раду про його майбутнє звільнення за 15 днів, а наявна в матеріалах справи копія листа від 11.04.2016р. є неналежним доказом, оскільки не містить дати отримання листа міською радою і номеру вхідної кореспонденції. Крім того, в день звільнення відповідач не провів з ним остаточного розрахунку, не виплатив грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, а також соціальну допомогу за весь період його тимчасової непрацездатності з 08.06.2016 року по 06.06.2016 р.

Як вбачається із матеріалів справи, представник відповідача участі у судових засіданнях ні у суді першої, ні в апеляційній інстанції не приймав, письмових заперечень ні проти позову, ні проти апеляції скарги не надавав.

Зібраних судом першої інстанції доказі недостатньо для усестороннього, повного і об’єктивного з’ясування фактичних обставин справи, прав і обов’язків сторін.

Матеріали цивільної справи не містять відомостей про середньоденний заробіток позивача, який він мав напередодні звільнення, про розмір сум соціальної допомоги, нарахованої за період його тимчасової непрацездатності, письмових доказів про дату проведення остаточного розрахунку тощо.

За положенням ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов’язків щодо доказів.

Аналіз зібраних у справі доказів свідчить про те, що відповідач усунувся від свого обов’язку надати суду всі наявні у нього докази на спростування доводів позивача про порушення відповідачем його трудових прав.

Зважаючи на те, що у справі відсутні належні і допустимі докази проведення з позивачем остаточного розрахунку, довідка про його середній заробіток перед звільненням, з метою усунення неповноти судового розгляду і з’ясування фактичних обставин справи, перевірки доводів позивача про наявну заборгованість із компенсації за невикористану відпустку, із соціальної допомоги за період тимчасової непрацездатності з лютого по червень 2016 року, враховуючи характер спірних правовідносин, апеляційний суд визнав за необхідне витребувати у роботодавця додаткові письмові докази.

Керуючись ст. ст.12, 81, 84, 260,367 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Оголосити у справі перерву до 1 березня 2018 року до 10 год 30 хв.

Витребувати у Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради :

1.Довідку про середньоденну заробітну плату ОСОБА_3 за два останніх місяці, що передували звільненню, а якщо протягом останніх двох місяців він не працював – виходячи із виплат за попередні два місяці.

2.Фотокопії табелів обліку робочого часу ОСОБА_3 за січень-червень 2016 року.

3.Копії всіх платіжних відомостей на підтвердження факту виплати ОСОБА_3 заробітної плати за січень і червень 2016р., соціальної допомоги за період його тимчасової непрацездатності у лютому - червні 2016р.р.

4.Копію платіжної відомості на підтвердження факту виплати ОСОБА_3 компенсації невикористаної відпустки за 2016 р.

5. Довідку про розмір заборгованості із заробітної плати та іншим платежам (якщо така є) із зазначенням виду заборгованості, дати її утворення.

6. Довідку про коефіцієнти підвищення заробітної плати на підприємстві протягом червня 2016- січня 2018р.р.

Строк для виконання ухвали суду – до 28 лютого 2018 року.

Роз’яснити сторонам, що у випадку не надання запитаних судом доказів у відповідності до ст.146 ЦПК України вони можуть бути вилучені державним виконавцем, а особа, яка не виконала ухвалу суду – притягнута до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали направити сторонам до виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: