Рішення № 71981123, 01.02.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7207/17

2/639/484/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого- судді Єрмоленко В.Б.

за участі секретаря – Петровій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» ( ПАТ КБ «ПриватБанк», далі – Банк), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитним договором.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10.06.2011 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договор б/н відповідач отримала кредит у розмірі 13000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту.

Проте відповідач належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 21.09.2017 року у розмірі 27541,49 грн, що складається з 2003,73 грн – тіло кредиту, 16567,23 грн –відсотки за користування кредитом, 7182,84 грн – заборгованість за пенею, а також штрафм – 500,00 – штраф (фіксована частина), 1287,69 грн – штраф (відсоткова складова). Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі в розмірі 1600 грн.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в разі неявки відповідача проти розгляду справи в порядку заочного судочинства не заперечував

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами ст. ст. 274-279 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10.06.2011 р. ОСОБА_1 заповнив та підписала заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» .З тексту заяви вбачається, що відповідач виявила бажання отримати платіжну кредитну картку «Універсальна», з встановленням платіжного ліміту - 13000,00 грн. Своїм підписом відповідач погодився з тим, що дана заява, разом з Пам'яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» становлять між позичальником та банком договір про надання банківських послуг.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України (договір приєднання), згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Пунктом 1.1.3.2.4 договору для ПАТ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід’ємних частини договору. При цьому у сторін договору виникають обов’язки: у кредитора- інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у п. 1.1.3.1.9 договору, у позивачальника – отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 договору).

За умовами вказаного вище договору ОСОБА_1 отримала кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 13000,00 грн. У вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 договору позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування , за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями відповідно до умов Договору.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Як вбачається з наданого банком розрахунку , заборгованість за договором б/н від 10.06.2011 року станом на 21.09.2017 року утворилась у розмірі 27541,49 грн, що складається з 2003,73 грн – тіло кредиту, 16567,23 грн –відсотки за користування кредитом, 7182,84 грн – заборгованість за пенею, а також штрафм – 500,00 – штраф (фіксована частина), 1287,69 грн – штраф (відсоткова складова)

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Банком нарахована пеня за період з 01.10.2015 р. по 21.09.2017 р. в сумі 7182,84 грн., при цьому пеня з 01.10.2015 р. по 31.05.2016 р. розрахована за ставкою 50 грн. щомісячно, а з 01.06.2016 р. по 21.09.2017 р. по 100 грн. на місяць. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 був ознайомлений з такими змінами ставок суду не надано.

Статтею 258 ЦПК України встановлена спеціальна позовна давність. Частиною другої цієї статті визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення пені.

Оскільки ПАТ «КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом 05.12.2017 р. пеня підлягає стягненню з відповідача з 01.12.2016 року по 21.09.2017 року з розрахунку 50,00 грн на місць, тобто 500,00 грн.

Умовами договору передбачена відповідальність за одне й те ж порушення договору, прострочення платежів, як у вигляді пені, так і штрафу, який має як фіксовану величину, так і процентну складову від суми заборгованості

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Виходячи з того, що одночасне застосування різних видів неустойки, що передбачені у ст. 549 ЦК України, у якості заходів відповідальності за одне й теж правопорушення в силу прямої заборони Основним Законом України є нікчемними, вони не повинні застосовуватися судом.

Таким чином, вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500 грн. та штрафу (відсоткова складової) у розмірі 1287,69 грн задоволенню не підлягають.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у мінімальному розмірі- 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274-279, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 258, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІПН НОМЕР_1), який проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул.Грушевського, 1Д, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованності) заборгованість за кредитним договором б/н від 10.06.2011 р. у розмірі 2003,73 грн – заборгованість за кредитом, 16567,23 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 500 грн – заборгованість за пенею, сплачену суму судового збору 1600 грн, а всього 20670,96 (двадцять тисяч шістсот сімдесят) грн 96 коп.

В іншій частині позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ –