Ухвала суду № 71980911, 02.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/1741/18 Головуючий 1 інст. – Бабкова Т.В.

Справа № 645/8992/15 Доповідач – Карімова Л.В.

Категорія: відшкодування збитків

У Х В А Л А

02 лютого 2018 року м. Харків

Суддя Апеляційного суду Харківської області Карімова Л.В., перевіривши відповідність вимогам процесуального закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» про скасування нарахування суми збитків та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

На це рішення суду 29 січня 2018 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Доводи викладені в клопотання на обґрунтування поважності пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, тому вважаю за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року.

Однак апеляційне провадження не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 не сплачена судовим збором у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Звертаючись до суду із позовною заявою, ОСОБА_1 було значено, що оскільки вказаний позов пов'язаний із захистом прав споживачів, то її звільнено від сплати судового збору.

Проте, вказані положення Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджуються на право особи щодо подання апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п'ятої Закону № 3674-VI, оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об'єктів справляння судового збору.

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв'язку з положеннями статей 1 - 6 Закону № 3674-VI, зокрема статті п'ятої зазначеного закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону № 3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов'язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об'єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то у таких випадках він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Саме така правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-185цс17.

Таким чином, ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року не звільняється.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147 – VII від 03.10.2017 року внесено зміни до Закону України «Про судовий збір».

Відповідно пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу позовної заяви немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 01.01.2018 року за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюється у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 вона містить дві вимоги, немайнового характеру.

Отже за подання вище вказаного позову ОСОБА_1 необхідно було сплатити судовий збір до суду першої інстанції у сумі 640,00 грн. за вимогу про скасування нарахування суми збитків в розмірі 88022,54 грн. та 640,00 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди у сумі 5000 грн., а всього 1280,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, за подання апеляційної скарги на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у сумі 1920,00 грн.(1280,00 * 150%).

Відповідно до ч.2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху для сплати судового збору в сумі 1280,00 грн. на рахунок 31211206780011, одержувач УДКСУ у Основ’янському районі м. Харкова Харківської області, код ОКПО 37999628, код бюджетної класифікації 22030101, код ЄДРПОУ 02894131, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 та надання до апеляційного суду оригіналу квитанції оплати цих витрат.

Для вчинення вказаних дій слід надати строк п’ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ч.1 ст.185, ч.ч. 2 ст.357 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року, – залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк п’ять днів з дня отримання копії цієї ухвали для оплати судового збору в сумі 1280,00 грн. (одна тисячя двісті вісімдесят гривень) на вищезазначений рахунок з наданням до апеляційного суду оригіналу квитанції оплати цих витрат.

Роз’яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вищевказаних вимог апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя –