Рішення № 71980400, 24.01.2018, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/3664/17-ц

2/408/1100/17

заочне

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.,

при секретареві Негоді В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс - Банк», представник позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Лігал», представник позивача за довіреністю – ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якій позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та стягнути з відповідачів понесені витрати на сплату судового збору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, в якому зазначив наступне.

22 жовтня 2008 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 6096-027/08Р, згідно якого позивач надав відповідачу споживчий кредит в сумі 18000,00 доларів США зі сплатою 14,49 % річних на строк до 22.10.2033 р.. Цей кредит ОСОБА_2 зобов’язувався повертати шляхом внесення оплат рівними частинами щомісяця до 10 числа.

В якості забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором, цього ж дня між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 6096-027/08Р згідно якого поручитель ОСОБА_3 зобов’язувалась солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за невиконання усіх зобов’язань позичальником за кредитним договором.

Посилаючись на те, що відповідачі, незважаючи на неодноразові повідомлення про необхідність виконання умов договорів, не виконують взяті на себе зобов’язання, позивач просить стягнути з них в солідарному порядку борг за кредитним договором станом на 08.12.16 р. в загальній сумі 23229,42 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом – 17144,85 доларів США, заборгованості за відсотками – 6084,57 доларів США.

До початку судового засідання від представника позивача в судове засідання надійшла заява, в якій він просив справу розглянути за їх відсутності, був не проти винесення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їхньої відсутності не надходило, тому суд вважав можливим розглянути справу заочно за відсутності відповідачів за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином в строки встановлені договором або законом. У разі невиконання, або неналежного виконання зобов’язань в односторонньому порядку, сторона винна в порушенні зобов’язання, крім обов'язку виконати взяті зобов’язання, повинна нести цивільну відповідальність відповідно умов договору або закону.

Судом встановлено, що між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 6096-027/08Р, за яким відповідач отримав, для споживчих цілей, кредит в сумі 18000,00 доларів США під 14,49 % річних на строк до 22 жовтня 2033 року включно.

Відповідно до Графіку щомісячних платежів відповідач щомісяця зобов’язувався погашати отриманий кредит зі сплатою процентів щомісяця не пізніше 10 числа наступного за звітним.

Розрахунок заборгованості за договором № 6096-027/08Р свідчить, що станом на 08.12.16 р. у відповідача ОСОБА_2 перед позивачем була наявна заборгованість на загальну суму 25507,19 доларів США, з якої заборгованість за тілом кредиту складає 17144,85 доларів США, по відсотках – 6084,57 доларів США, пеня за несвоєчасно погашені проценти – 2130,82 доларів США, пеня за несвоєчасно погашений кредит - 146,95 доларів США.

Наявність простроченої заборгованості перед позивачем свідчить про неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі порушення позичальником умов кредитного договору, де встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець вправі вимагати дострокового повернення позики, що залишилася зі сплатою процентів, а також вимагати розірвання цього договору.

Виходячи з наведеної норми закону та наведених умов кредитного договору, перевіривши розрахунок заборгованості за кредитом, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом в сумі 17144,85 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 6084,57 доларів США.

Проте, що стосується вимог про стягнення цієї заборгованості з відповідача ОСОБА_3, як солідарного боржника на підставі договору поруки, суд вважає необхідним зазначити таке.

Судом встановлено, що того ж дня, коли було укладено кредитний договір з ОСОБА_2, між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 6096-027/08Р згідно якого поручитель ОСОБА_3 зобов’язувалась солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за невиконання усіх зобов’язань позичальником за кредитним договором № 6096-027/08Р від 22 жовтня 2008 року, зокрема, за повернення кредиту 18000,00 доларів США. (див. п. 1.1 договору). Даним договором не встановлено строку дії поруки.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, зобов’язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов’язаним виконати договір поруки виключно в межах строків, установлених у частині четвертій статті 559 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов’язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов’язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов’язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.

Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов’язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

З наведеного йдеться, що порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, договором чи законом установлено строк її дії, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов’язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов’язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов’язання за договором поруки слід пред’явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем). Даний правовий висновок був висловлений Верховним Судом України 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662 цс 15.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості за договором кредиту, ОСОБА_2. перестав повертати кредит та проценти за його використання з вересня 2014 року, а саме з 10 вересня 2014 року – дня настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням.

В даному випадку відповідно до вимог договору поруки позивач повинен був звернутись з позовом до ОСОБА_3 протягом шести місяців починаючи з 10 вересня 2014 року, тобто до 10 березня 2015 року включно. В іншому випадку порука припиняє свою дію з 11 березня 2015 року.

Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитом солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 датована 20 січня 2017р, що свідчить про те, що позивач звернувся до суду з позовом до поручителя не у зазначений строк, тому дія договору поруки припинилась ще 11 березня 2015 року, а отже позивач втратив суб’єктивне право вимагати повернення боргу від другого відповідача у справі, тому у задоволенні позову щодо солідарного стягнення суми боргу з ОСОБА_3 слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс - Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, який мешкає в АДРЕСА_1. на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк», код ЄДРПОУ 14360920, місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, заборгованість за кредитним договором № 6096-027/08Р від 22.10.2008 р. в загальній сумі 23229,42 доларів США, з яких:

-кредит – 17144,85 доларів США;

-проценти – 6084,57 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, який мешкає в АДРЕСА_1. на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк», код ЄДРПОУ 14360920, місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 9066,50 грн..

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Біловодського районного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили в порядку визначеному ст. 273 ЦПК України, та може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий: