Рішення № 71980287, 31.01.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2251/16-ц

провадження №: 2/398/78/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"31" січня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.,

за участю: секретарів – Дудченко О.Ю., Шостак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в місті Олександрії цивільну справу № 398/2251/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участю учасників:

відповідача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акцент Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 55816,93грн., що утворилась станом на 10 січня 2012 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 10.01.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

При цьому, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://a-bank/com/ua/rules/php, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

У порушення умов Договору відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 26.04.2016 року заборгованість за кредитним договором становить 55 816, 93 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 19232,63 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 32 000,16 грн., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 1 450грн., а також штрафи: 500,00 грн. (фіксована частина) та 2634,14 грн. (процентна складова).

З огляду на вищезазначене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором від 10.01.2012 року в розмірі 55816 грн. 93 коп., а також судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1 378 грн..

Представник позивача та відповідач про день та час розгляду повідомлялись належним чином. В п. 3 позову позивач вказав, що в разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ «Акцент-Банк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення., а крім того подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (а.с.25).

31.05.2017 року відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з тих підстав, що факт заповнення анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку не свідчить про укладення ним з позивачем договору приєднання в розуміння ст. 634 ЦК України. Підписана ним анкета-заява свідчить лише про його намір отримати кредит у банку у вигляді кредитного ліміту на картку та не містить істотних умов договору, зокрема, щодо предмета договору, розміру кредитного ліміту, порядку і строків його погашення тощо. Посилання в анкеті-заяві на поєднання до Умов і Правил надання банківських послуг також не можна вважати укладенням з позивачем договору поєднання, оскільки останнім не надано доказів того, що саме ті Умови і Правила надання банківських послуг, які ним додано до позовної заяви, були надані йому для ознайомлення та узгодження. За викладених обставин кредитний договір не можна вважати укладеним, а посилання на нього банку в обґрунтування заявлених позовних вимог не можуть прийматись судом до уваги. Також зазначає, що 25-27.12.2013р., 04.01.2014р., 31.01.2014р., 25.02.2014р., 26.03.2014р., 01.04.2014р., 02.04.2014р., 28.04.2014р., 26.05.2014р. та 04.07.2014р. ним на користь банку були зроблені проплати на загальну суму 18 644,70грн., які позивачем не вирахувані із загальної суми заборгованості. Також в порушення вимог ч. 8 ст. 119 ЦПК України, матеріалах справи не міститься оригіналу довіреності представника банку (а.с. 62-64).

26.06.2017 року до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт укладення відповідачем кредитного договору в ПАТ «Акцент-Банк»: це і те, що відповідач в січні 2012 року активував картку, яка є доступом до рахунку, та почав користуватись коштами з карткового рахунку, і те, що він частково сплачував борг, вносячи періодичні платежі. Крім того, пояснив, що заборгованість за пенею і комісією в сумі 1450грн., яку згідно позовної заяви просить стягнути позивач, насправді, це заборгованість за комісією, яка передбачена умовами договору, і це видно з розрахунку заборгованості, оскільки ця сума є сталою. Комісія стягується за те, що клієнту банком було зараховано кошти на картковий рахунком, а також, в разі несвоєчасного внесення клієнтом банку сум для погашення кредиту, це дає змогу банку виявляти інші рахунки клієнта для стягнення коштів в рахунок погашення кредиту. Тобто комісія стягується тільки в тому випадку, якщо є заборгованість.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року внесенні зміни до відповідних Кодексів.

Згідно п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, із змінами внесеними відповідно до зазначеного Закону, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суд ухвалив продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, так як за змістом п.3 ст. 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2147 - VІІІ від 3 жовтня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, а тому суд ухвалив розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача на розгляд справи не явився, про день. час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ним до позовної заяви було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, де вказав, що позовні вимоги підтримує (а.с.25).

Відповідач пояснив, що йому спочатку не встановили кредитний ліміт в сумі 10 000 грн., а сума кредиту була десь 7 000 грн. та не згоден з тією сумою відсотків, що йому нарахована, так як вважає, що розрахунок не вірний. Не згоден з тим, щоб призначалась експертиза, бо коштів немає. В останнє кошти з карточки знімав в 2015 році.

Представник відповідача з підстав, які викладені в письмових запереченнях, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до діючого законодавства, суд відповідно до змісту ст. ст. 10, 12, 81 ЦПК України, слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частина 1 ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як убачається із заяви ОСОБА_1 від 10.01.2012 року, то вона містить пункт наступного змісту: «Я згоден з тим, що ця заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які були надані мені для ознайомлення у письмовому вигляді. Умови та Правилами надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті А-Банку www.a-bank.com.ua. Я зобов’язуюсь виконувати вимоги Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті А-Банку: www.a-bank.com.ua » (а.с. 12 на звороті).

Таким чином, під час укладення договору б/н від 10.01.2012 року були дотримані вимоги як частини 1, так і частини 2 ст. 207 ЦК України, оскільки всі умови договору викладені у письмовій формі на паперових носіях, а сам договір скріплений підписами обох сторін. З врахуванням наведеного, вказаний вище кредитний договір складається із заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг, а також тарифів.

Позичальникові були запропоновані саме такі умови кредитного договору і відповідач з ними погодився шляхом підписання відповідної заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг, а також тарифів А-Банку (а.с.12 - 16).

Отже, виходячи з вищевикладеного, доведеним є факт, що 10.01.2012 року між ПАТ «А-Банком» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н та безпідставні доводи відповідача та його представника, що даний кредитний договір не можна вважати укладеним. Своїм підписом у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку відповідач засвідчив, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним і банком договір про надання банківських послуг, які додані банком до позову містять підпис відповідача.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://a-bank/com/ua/rules/php з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.12.6 « Умовами та Правилами надання банківських послуг».

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки А-Банка «Універсальна GOLD» (тарифи), базова процентна ставка в місяць, яка нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у рік становить 2,5%; також вказана комісія за зняття власних коштів в банкоматах і касах ПриватБанка та в банкоматах других банків України; комісія за зняття власних коштів становить 1% від суми операції; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, тощо (а.с.13).

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.2.3, п. 2.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Крім того, відповідно до п.2.1.7.6 Умов при порушенні Позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. (фіксована частина) + 5% відсотків від суми позову, що становить 2634,14 грн..

У зв’язку з неналежним виконанням боржником договірних зобов’язань, станом на 26.04.2016 року у останнього виникла основна заборгованість за кредитом в загальній сумі 55 816 грн. 93 коп., із них:

19 232,63грн. - заборгованості за кредитом;

32 000,16грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;

1 450,00грн. - заборгованості за пенею та комісією;

500 грн. - (фіксована частина);

2 634 грн. 14 коп. - штраф (процентна складова).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, що передбачено ч.1 ст. 625 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вирішуючи питання про розмір такої заборгованості суд виходить із розрахунку, наданого банком, разом із тим, встановлено, що банком у розрахунку заборгованості відповідача за вищезазначеним договором одночасно нарахована пеня і штрафи, що відповідно до ст.549 ЦК України є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковою для всіх судів України.

Оскільки за порушення строків виконання грошового зобов’язання за кредитним договором даним рішенням стягується пеня, як вид цивільно-правової відповідальності, то в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів слід відмовити.

Таким чином, у зв’язку з неналежним виконанням боржником договірних зобов’язань, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості - 52 682, 79грн., із них: 19 232,63грн. - заборгованості за кредитом; 32 000,16грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 1 450,00грн. - заборгованості за пенею та комісією.

Згідно вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню сплачені позивачем і документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі , а тому суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1295,32 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, ч. 1 ст. 141, 244- 246 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, рахунок 29090829000010, МФО 307770 – заборгованість за кредитним договором б/н від 10.01.2012р. на загальну суму 52 682 (п’ятдесят дві тисячі шістсот вісімдесят дві)грн. 79коп., із них: 19 232,63 грн. - заборгованість за кредитом; 32 000,16 грн. - за процентами за користування кредитом; 1450грн. – заборгованість за пенею та комісією.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, рахунок 29090829000010, МФО 307770 – 1 300,62 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Олександрійський міськрайонний суд у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02.02.2018 року.

Суддя