Ухвала суду № 71979796, 02.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/633/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2018 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А., за участю секретаря – Бомбушкар В.П., з участю прокурора Попович І.І., слідчого Гарапко М.В., підозрюваного ОСОБА_1І, захисника – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання та матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12016070000000193, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.16.

Згідно клопотання, 30 листопада 2016 року близько 18 години 00 хвилин, на автодорозі «Н-09» сполученням «Мукачвео - Івано-Франківськ - Рогатин - Львів», водій ОСОБА_1, керуючи ввіреним йому технічно-справним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «AUDI» моделі «A6», реєстраційний номер Чеської Республіки CZ5P88782, рухаючись зі сторони м.Рахів, у напрямку м.Тячів, наближаючись до АЗС «WOG», що по вул. Грушевського, в смт.Великий Бичків, Рахівського району, діючи всупереч вимогам п.п. 1.3.; 2.3. «б»; 12.1.; 12.2. та 12.3. Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об’єктивно був спроможний виявити, не вживав заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на пішохода гр. ОСОБА_4, який в той час, рухався на зустріч водію ОСОБА_1, по його смузі руху. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід гр. ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №122 від 03.01.2017 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому правої велико та мало гомілкових кісток; забою м’яких тканин грудної клітки; перелому 4-7 ребер зліва; перелому 5-7 ребер справа; тотального крововиливу в паренхіму легень; двобічного гемотораксу. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердого тупого предмету по ударному механізмі спричинення при зіткненні легкового автомобіля з пішоходом, з послідуючим запрокидуваніі його та ударянні об деталі кузова автомобіля, та вкладаються в строк події, що мала місце 30.12.2016 року. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження, згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, і знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням його смерті.Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.3.; 2.3. «б»; 12.1; 12.2. та 12.3. Правил дорожнього руху України, якими визначено:

п.1.3. - Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

п.2.3. - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.12.1. - Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п.12.2. - У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.;

п.12.3. - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.;

Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог п.п. 1.3.; 2.3. «б»; 12.1.; 12.2. та 12.3. Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, зокрема отриманням гр.ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою його смерть.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, тобто – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

11 січня 2018 року гр.ОСОБА_1 у встановленому ст.ст. 42, 276, 277, 278 Кримінального процесуального кодексу України порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме рапортом старшого інспектора чергового СРПП №4 Рахівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 (ЖЄО №5749 від 30.11.16), протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.11.16 та схемою до нього, протоколом огляду транспортного засобу – автомобіля марки «AUDI» моделі «A6», реєстраційний номер Чеської Республіки CZ5P88782 від 01.12.16, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6, протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_6, висновком судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_4 за №122 від 3.01.17, висновком авто-технічної експертизи технічного стану транспортних засобів - автомобіля марки «AUDI» моделі «A6», реєстраційний номер Чеської Республіки CZ5P88782 від 08.12.16 за №168/12, висновком судової авто-технічної експертизи №10/189 від 26.12.17.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_1, безробітній, не одружений, раніше судимий, а саме 02.12.13 Рахівським районним судом Закарпатської області за ч.4 ст.187 КК України до 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна, та звільнений 20.05.15 на підставі ст.82 КК України із заміною невідбутої частини покарання на виправні роботи, з невідбутим строком 1 рік 6 місяців 29 днів, судимість за який непогашена, має закордонний паспорт, перебуваючи на волі з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадження, скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, а застосування більш м’яких запобіжних заходів особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт та застава, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, а тому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбачених ч.2 ст. 286 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному вчасно .

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили таке задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив та просив відмовити у задоволенні клопотання виходячи із доводів свого захисника. Зазначив , що немає наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду , незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що клопотання слідчого є необґрунтованим, доводи слідчого та прокурора зазначені в клопотанні є надуманими, та не відповідають дійсності. Пояснив, що його підзахисний має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення слідчого про обставини справи, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, суд приходить до наступного.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, який відноситься до категорії тяжких та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує відомості, які характеризують особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, одружений , а також те, що ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисного злочину.

Під час обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги ст. ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, а також положення викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Лабита проти Італії від 06.04.2000 року, згідно якого тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обгрунтовано лише показаннями свідків, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро- Бараво проти Італії від 14.03.1984 року, в якому зазначено що затримання і тримання особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.

Слідчий суддя також зважає на те, що під час досудового розслідування важливим також є захист потерпілих та свідків, що слугує забезпеченню належного відправлення правосуддя шляхом отримання показань свідків без будь-яких перешкод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі А.І. проти Франції від 23.09.1998 року зазначено, що ризики, в тому числі тиск на свідків, безумовно пов"язані з особою та випливали із його поведінки в процесі розслідування, що виправдовує тримання її під вартою на ранніх стадіях процесу.

Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя вважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м’які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов»язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов»язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов’язків, передбачених цим Кодексом, становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 35240,00 (тридцять п»ять тисяч двісті сорок грн. 00 коп.), оскільки, на думку слідчого судді саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Також роз’яснити ОСОБА_1., що в разі невиконання вище перерахованих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, не одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою по 01 квітня 2017 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов’язків, передбачених цим Кодексом - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 35240,00 (тридцять п»ять тисяч двісті сорок грн. 00 коп.) грн.

Роз’яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Роз’яснити ОСОБА_1, що в разі невиконання вище перерахованих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення

Слідчий суддя О.А. Придачук