Рішення № 71977402, 16.01.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/278/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Косменко Х.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Чернівецької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення ХІІ сесії VІІ скликання Чернівецької обласної ради від 24.03.2017 р. №18-12/17 «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер».

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що оскаржуваним рішенням вирішено реорганізувати комунальну медичну установу «Міський протитуберкульозний диспансер» шляхом приєднання до комунальної медичної установи «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер». Пунктом 2 вказаного рішення доручено Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації забезпечити працевлаштування медичних працівників комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер» в інших медичних закладах. Однак, позивач не погоджується з вказаним рішенням Чернівецької обласної ради та вказує на порушення її трудових прав. В письмових обґрунтуваннях позивач зазначає, що на час прийняття рішення щодо реорганізації комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер» не була визначена чисельність працівників і штатний розпис реорганізованої установи, а тому не було підстав для вирішення питання щодо працевлаштування медичних працівників установи, що реорганізовується.

Позивач також зазначає, що відповідачем не враховано той факт, що постанова Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. № 1024 «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками в розрахунку на 10 тисяч населення», відповідно до якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2016 р. №51«Методика щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тисяч населення», скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року. Однак, всупереч зазначеному, відповідачем прийнято рішення ХІІ сесії VІІ скликання Чернівецької обласної ради від 24.03.2017 р. №18-12/17 «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», на підставі нечинного нормативно-правового акта.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано вимог Регламенту Чернівецької обласної ради, затвердженого рішенням 5-ої сесії Чернівецької обласної ради VІІ скликання від 28.04.2016 р. №78-5/16, а саме: обґрунтування проекту рішення сесії не було; пояснювальної записки і супровідного листка; громадські слухання не проводились; проект рішення на веб-сайті ради не оприлюднювався.

Позивач також стверджує, що під час прийняття оскаржуваного рішення голова Чернівецької обласної ради здійснював тиск на депутатів під час голосування за його прийняття.

Також позивач зазначає про відсутність законодавчих підстав для ліквідації комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», оскільки вказана установа за останні 5 років діяльності на 100% виконувала план ліжко-днів. З огляду на вказане, позивач вважає, що реорганізація комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», передбачає фактично ліквідацію вказаної установи та не відповідає Конституційним вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав наведених в письмових запереченнях. Так, відповідач зазначає, що під час прийняття оскаржуваного рішення Чернівецькою обласною радою дотримано регламент Чернівецької обласної ради. Контрольною карткою від 16.09.2016 р. №01.13/18-1775 було погоджено оприлюднення проекту рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», в результаті чого даний проект рішення було опубліковано на веб-сайті обласної ради 20.09.2016 року. Крім того, 16.09.2016 р. до загального відділу Чернівецької обласної ради надійшов проект рішення №01.13/18-1775 «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер» від Чернівецької обласної державної адміністрації. До проекту були додані всі необхідні документи, відповідно до яких дане питання було розглянуто на засіданнях постійних комісій Чернівецької обласної ради та були надані відповідні висновки погодження вказаного проекту. На основі вищевказаних висновків, які всебічно досліджували питання реорганізації «Міського протитуберкульозного диспансеру» та проекту рішення про реорганізацію із відповідними додатками, було прийнято рішення обласної ради.

Крім того, представник відповідача зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач за правову основу взяв наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2016 р. №51 «Методика щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тисяч населення», який прийнятий на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. № 1024 «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками в розрахунку на 10 тисяч населення». Вказана постанова від 25.11.2015 р. № 1024 наразі оскаржується у Вищому адміністративному суду України справа №К/800/4683/17, однак остаточного рішення по вказаній справі не прийнято, а відтак доводи позивача про відсутність законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення не заслуговують на увагу.

Представник відповідача також зазначає, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм чинного законодавства, а реорганізація комунальної медичної установи здійснена відповідно до повноважень Чернівецької обласної ради, яка є розпорядником комунального майна територіальної громади. Крім того, представник відповідача зазначає про безпідставність посилань позивача на те, що оскаржуваним рішенням прийнято фактично рішення про ліквідацію комунальної «Міського протитуберкульозного диспансеру», що має наслідком звільнення працівників вказаної медичної установи. Представник відповідача зазначає про безпідставність вказаних доводів позивача, оскільки можливість для звільнення працівників у разі реорганізації допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові даного майна. Скорочення штату установи передбачає зменшення кількості або ліквідацію певних посад, спеціальностей, професій, при цьому одночасно можуть вводитись інші посади, спеціальності, професії, в результаті чого кількість працівників може і не зменшуватись, а в окремих випадках навіть збільшуватись.

На підставі вказаного представник відповідача зазначає про законність рішення ХІІ сесії VІІ скликання Чернівецької обласної ради від 24.03.2017 р. №18-12/17 «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», а тому просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та підтримав позицію Чернівецької обласної ради.

Під час розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 судом розглянуто заяви, клопотання учасників справи та вчинено наступні процесуальні дії у справі.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.04.2017 р. відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10:00 25.07.2017 року.

30.06.2017 р. судом розглянуто клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, за результатами розгляду якого прийнято ухвалу, якою відмовлено у задоволені вказаного клопотання.

В судовому засіданні 25.07.2017 р. судом відкладено розгляд справи на 15.08.2017 р., з метою виклику третьої особи та необхідністю витребування від Чернівецької обласної ради додаткових доказів по справі.

15.08.2017 р. від позивача надійшло клопотання про витребування від ТОВ «Чернівецький промінь» відеозапису трансляції сесії Чернівецької обласної ради від 24.03.2017 року. Крім того, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку із неможливістю прибути в судове засідання. На підставі вказаного, судом 15.08.2017 р. прийнято ухвалу про витребування від ТОВ «Чернівецький промінь» відеозапису трансляції сесії Чернівецької обласної ради від 24.03.2017 року.

У зв’язку із тим, що в судове засідання 12.09.2017 р. представник відповідача не з’явився, а витребувані докази від ТОВ «Чернівецький промінь» не надійшли, судом вирішено відкласти розгляд справи для повторного виклику представника відповідача та витребування від ТОВ «Чернівецький промінь» відеозапису трансляції сесії Чернівецької обласної ради від 24.03.2017 року.

У зв’язку із неможливістю витребувати від ТОВ «Чернівецький промінь» необхідних доказів, позивачем в судовому засіданні 12.12.2017 р. заявлено клопотання про витребування від Чернівецької обласної ради аудіозапису сесії Чернівецької обласної ради від 24.03.2017 року. Заявлене клопотання задоволено судом та відкладено розгляд справи на 16.01.2018 року.

Суд звертає увагу, що 03.10.2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, який набрав чинності 15.12.2017 року.

Пунктом десять частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що провадження у цій справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то справа надалі повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, тобто за правилами, що діють з 15.12.2017 року.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 01.06.2004 р. працювала в комунальній медичній установі «Міський протитуберкульозний диспансер» на посаді спеціаліст з охорони праці, а з 03.05.2006 р. переведена на посаду інженера з охорони праці, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с. 13).

Відповідно до рішення Чернівецької міської ради від 26.12.2013 №1064 вирішено передати із комунальної власності територіальної громади м. Чернівці до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернівецької області державну комунальну медичну установу «Міський протитуберкульозний диспансер», як юридичну особу, залишивши у власності територіальної громади міста Чернівців будинковолодіння із земельною ділянкою, площею 0,6018 га на вул. Максимовича Євгена, 6 та будинковолодіння із земельною ділянкою площею 0,0830 га на вул. Українській, 29. (а.с. 15).

Рішенням Чернівецької обласної ради від 20.09.2013 р. №114-18/13 прийнято у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області юридичну особу – комунальну установу «Міський протитуберкульозний диспансер» та належного їй майна. (а.с. 16).

Відповідно до контрольної картки від 16.09.2016 р. №01.13/18-1775 Чернівецькою обласною радою погоджено оприлюднення проекту рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер». (а.с. 50, 51).

До матеріалів справи додано Аркуш погодження до проекту рішення сесії обласної ради «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер». (а.с. 52,53).

Висновком №12/11 постійної комісії з питань економіки, бюджету та інвестицій Чернівецької обласної ради 04.11.2016 р. погоджено запропонований проект рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер»» та рекомендовано внесення його на розгляд чергової сесії обласної ради. (а.с. 56).

28.11.2016 р. висновком постійної комісії з питань приватизації та управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Чернівецької обласної ради рекомендовано внесений Чернівецькою обласною державною адміністрацію проект рішення сесії обласної ради «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер»» для розгляду на сесії обласної ради. (а.с. 57).

До матеріалів справи додано довідку, підписану директором Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації, «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», відповідно до якої надано обґрунтування необхідності проведення вказаної реорганізації комунальної медичної установи. (а.с. 58-60).

Також до матеріалів справи додано лист голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 16.09.2016 р., направлений до Чернівецької обласної ради, з проханням розглянути на черговій сесії обласної ради питання «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер». (а.с. 61-63).

До матеріалів справи додано розрахунок розсилки рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», відповідно до якого вказане рішення направлялось до сектору контролю, протокольної частини, юридичного відділу ОДА, Департаменту охорони здоров’я ОДА, Департаменту фінансів ОДА, Чернівецької обласної ради, Чернівецької міської ради. (а.с. 65).

Відповідно до реєстру проектів рішень, оприлюднених на веб-сайті Чернівецької обласної ради (2011-2016 р.), містяться відомості про оприлюднення 20.08.2016 р. проект рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер». (а.с. 71-73).

Згідно з висновком постійної комісії з питань охорони здоров’я, праці, соціального захисту населення та підтримки учасників АТО і членів їх сімей Чернівецької обласної ради №6/23 від 23.02.2017 р. рекомендовано проект рішення обласної ради «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер»» для розгляду на сесії обласної ради. (а.с. 54).

24.03.2017 р. Чернівецькою обласною радою прийнято рішення ХІІ сесії VІІ скликання Чернівецької обласної ради «Про реорганізацію комунальної медичної установи Міський протитуберкульозний диспансер». Пунктом 1 вказаного рішення вирішено реорганізувати комунальну медичну установу «Міський протитуберкульозний диспансер» шляхом приєднання до комунальної медичної установи «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер». Пунктом 2 вказаного рішення доручено Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації забезпечити працевлаштування медичних працівників комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер» в інших установах. (а.с. 14).

В судовому засіданні судом заслухано аудіозапис трансляції ХІІ сесії VІІ скликання Чернівецької обласної ради, на якій прийнято рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер». (а.с. 126).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб’єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Щодо тверджень позивача про відсутність законних підстав для прийняття рішення від 24.03.2017 р. №18-12/17 «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

У відповідності до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Згідно вимог вказаного Закону та наказу Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2016 р. №51 «Методика щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тисяч населення», який прийнятий на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. № 1024 «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками в розрахунку на 10 тисяч населення».

Судом встановлено, що постанова «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками в розрахунку на 10 тисяч населення» від 25.11.2015 р. № 1024 наразі перебуває на оскарженні у Вищому адміністративному суду України справа №К/800/4683/17. Однак суд звертає увагу, що наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2016 р. №51 «Методика щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тисяч населення» не був скасований та на день прийняття оскаржуваного рішення був чинний.

Таким чином, Чернівецька обласна рада, у спірних правовідносинах виступає розпорядником майна комунальної власності, а саме комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», а відтак як розпорядник майна відповідач вправі приймати рішення щодо реорганізації вказаної установи.

З вказаних підстав суд вважає безпідставними твердження позивача про відсутність правових підстав для прийняття рішення Чернівецької обласної ради від 24.03.2017 р. №18-12/17 «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер».

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 49 Конституції України у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваним рішенням проведено реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», а не її ліквідацію, а відтак порушень норм ст. 49 Конституції України не відбулось.

Порядок прийняття рішень на засіданнях Чернівецької обласної ради визначається Регламентом Чернівецької обласної ради VІІ скликання, затвердженого рішенням 5-ої сесії Чернівецької обласної ради VІІ скликання від 28.04.2016 р. №78-5/16 (далі - Регламент).

Відповідно до п. 15.3 Регламенту проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. №2939 проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Як встановлено судовим розглядом, відповідно до контрольної картки від 16.09.2016 р. №01.13/18-1775, Чернівецькою обласною радою погоджено оприлюднення проекту рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», в результаті чого даний проект рішення було опубліковано на веб-сайті Чернівецької обласної ради 20.09.2016 року. Вказане підтверджується наданим суду внутрішнім розпорядженням голови Чернівецької обласної ради «до документа №8/741 від 03.04.2017 р.» та Реєстру проектів рішень, оприлюднених на вебсайті Чернівецької обласної ради (2011-2016 р.), в якому містяться відомості про оприлюднення 20.08.2016 р. проект рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер». Крім того, згідно Службової записки начальника загального відділу виконавчого апарату Чернівецької обласної ради від 03.04.2017 р., вказується, зокрема, про зняття з веб-сайту обласної ради проекту рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер».

Таким чином, Чернівецькою обласної радою дотримано вимог Регламенту щодо оприлюднення проекту рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер».

Відповідно до п. 15.4 та п. 15.5 Регламенту пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії Ради або до затвердженого порядку денного сесії Ради, подається у формі проекту рішення із супровідним листом, пояснювальною запискою та аркушем-погодженням. Візи розміщуються на звороті або на окремому аркуші до проекту рішення. Якщо проект рішення має додатки, вони візуються автором проекту.

Судом встановлено, що 16.09.2016 р. до загального відділу Чернівецької обласної ради надійшов проект рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер». До проекту рішення були додані: Аркуш погодження до проекту рішення сесії обласної ради «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер»; Довідка (пояснювальна записка), підписана директором Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», відповідно до якої надано обґрунтування необхідності проведення вказаної реорганізації комунальної медичної установи. У зв’язку із чим, вказане питання було розглянуте на засіданнях постійних комісій Чернівецької обласної ради, були надані відповідні висновки погодження проекту оскаржуваного рішення та рекомендовано його для розгляду на сесії обласної ради.

Крім того, відповідачем надано суду Аркуш погодження до проекту рішення сесії обласної ради «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер», який містить погодження вказаного проекту рішення з: заступником голови – керівника апарату обласної державної адміністрації; заступником голови обласної державної адміністрації; в.о. директора Департаменту фінансів обласної державної адміністрації; начальником юридичного відділу обласної державної адміністрації; начальником управління документального забезпечення та контролю апарату обласної державної адміністрації; заступником начальника організаційного відділу апарату обласної державної адміністрації; завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату обласної державної адміністрації; першого заступника голови обласної ради; заступником голови обласної ради; голови постійної комісії з питань охорони здоров’я, праці, соціального захисту населення та підтримки учасників АТО і членів їх сімей; голови постійної комісії обласної ради з питань приватизації та управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; керуючого справами обласної ради; начальника управління з питань забезпечення повноважень щодо управління об’єктами спільної власності виконавчого апарату обласної ради; заступника начальника юридичного відділу виконавчого апарату обласної ради.

Таким чином, на основі вищевказаних висновків, Чернівецькою обласною радою при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано вимог Регламенту щодо погодження вказаного проекту рішення.

Щодо тверджень позивача про порушення оскаржуваним рішенням його трудових прав та інтересів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. 3 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до роз’яснень Міністерства юстиції України «Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації» від 25.01.2011 р., вказується, що скорочення чисельності або штату працівників може бути зумовлене, зокрема, вдосконаленням виробництва, суміщенням професій, зменшенням обсягу виробництва продукції, перепрофілюванням підприємства, установи, організації (далі - підприємство) тощо. Скорочення чисельності та скорочення штату - це різні поняття. Так, скорочення чисельності передбачає звільнення працівників, натомість скорочення штату - зменшення кількості або ліквідацію певних посад, спеціальностей, професій тощо. При цьому одночасно можуть вводитися інші посади, спеціальності, професії тощо, в результаті чого кількість працівників може і не зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися.

Таким чином, суд вважає безпідставними твердження позивача, що реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер» порушуються її трудові права, оскільки оскаржуваним рішенням не визначається, що посада на якій перебуває позивач скорочується чи ліквідується.

При цьому, пунктом 2 оскаржуваного рішення обласної ради доручено Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації забезпечити працевлаштування медичних працівників комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер» в інших установах. (а.с. 14).

Суд звертає увагу, що в судовому засіданні прослухано аудіо-запис трансляції ХІІ сесії VІІ скликання Чернівецької обласної ради, на якій прийнято рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер». За результатом дослідження вказаного аудіо-запису та на підставі поданих учасниками справи доказів, суд дійшов про безпідставність тверджень позивача про порушення регламенту Чернівецької обласної ради під час прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до вимог ст. 21 Регламенту головуючий на пленарному засіданні вчиняє наступні дії, зокрема, ставить питання на голосування, оголошує його результати, вносить пропозиції з процедурних питань щодо ходу пленарного засідання Ради (якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, пропозиції головуючого ставляться на голосування першими).

Судом встановлено, що під час голосування про прийняття оскаржуваного рішення, вказаний проект рішення ставився двічі на голосування головуючим Чернівецької обласної ради, однак був прийнятий із включенням п. 2 рішення більшістю голосів (49 голосів депутатів Чернівецької обласної ради) за наслідками повторного голосування з вказаного питання. Пунктом 2 рішення було передбачено, доручити Департаменту охорони здоров'я забезпечити працевлаштування медичних працівників комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер» в інших медичних установах.

У відповідності до п. 16.5 Регламенту рішення Ради може прийматись не більше двох разів щодо одного і того ж питання порядку денного.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Чернівецькою обласною радою під час прийняття рішення «Про реорганізацію комунальної медичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер» не порушено права позивача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Крім того, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до п. 18 та п. 19 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Однак, судовим розглядом встановлено, що оскаржене рішення не є актом індивідуальної дії відносно позивача, а є розпорядчим документом реорганізації власності територіальної громади, а тому вказане рішення не порушує права, свободи та інтереси позивача, що виключає підстави для їх судового захисту.

Судовому захисту підлягають права, свободи або законні інтереси особи, які були порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Однак, у спірних правовідносинах не вбачається порушення прав та інтересів позивача внаслідок вчинення Чернівецькою обласною радою дій щодо розпорядження майном комунальної власності.

На підставі вищенаведених мотивів та враховуючи відсутність порушеного права позивача, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами доведено суду правомірність дій та законність прийнятого рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 205, 241, 246, 250 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статтей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

З урахуванням особливостей оскарження рішення суду, визначених п.15.5 Перехідних положень КАС України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Т.М. Брезіна

Рішення в повному обсязі складено 29 січня 2018 р. (у зв'язку із перебуванням головуючого судді з 22.01.2018 року по 26.01.2018 року в додатковій відпустці ) 29.01.2018 року перший робочий день