Рішення № 71976854, 30.01.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/52/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання – Карча В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Марківського ОУПФУ Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії. Позовні вимоги мотивовано таким.

Позивач є пенсіонером за віком. 26.10.2017 він звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії з добавкою стажу, в якій просив зарахувати період його роботи в Новопсковському товаристві кролівників звірівників любителів з 01.11.1995 по 06.08.1995, до якої додав копію трудової книжки з відповідними записами.

Згідно з листом відповідача від 08.11.2017 № 31/15/н-14 позивачу при призначенні пенсії за віком не зараховано в стаж період роботи в Новопсковському товаристві кролівників звірівників любителів за період з 01.11.1991 по 08.08.1995, оскільки запис № 29 в трудовій книжці позивача зроблено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (відсутня дата документа, на підставі якого внесено запис). Тому тільки після подання заяви та довідки, що підтверджує даний стаж роботи, буде розглянуто питання щодо зарахування стажу роботи. При цьому відповідачем не було прийнято ні рішення про перерахунок пенсії, ані про відмову в перерахунку, а відповідь на заяву оформлена у вигляді листа.

З метою отримання відповідного рішення про відмову в перерахунку пенсії 21.12.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічною письмовою заявою про перерахунок пенсії. Відповідно до листа Марківського ОУПФУ Луганської області від 22.12.2017 № 6584/02.2/н-14 відповідачем не було прийнято рішення по суті заяви, зазначено про те, що тільки після подання заяви та довідки, що підтверджує даний стаж роботи, буде розглянуто питання щодо зарахування стажу роботи.

Позивач вважає, що дії відповідача, які полягають у неналежному розгляді його заяв про перерахунок пенсії від 26.10.2017 та від 22.12.2017, є протиправними.

Згідно з трудовою книжкою, виданою на ім’я ОСОБА_1 (запис № 28 від 01.11.1991), його було прийнято заготівельником у Новопсковське товариство кролівників звірівників любителів на підставі розпорядження № 44 від 01.11.1991.

У записі № 29 зазначено, що 06.08.1995 заявника було звільнено за власним бажанням на підставі розпорядження № 140 від 06.95 р. Тобто, в даному записі у графі 4, де зазначається, на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер, відсутні відомості про місяць, в якому було видане відповідне розпорядження № 140.

У позивача відсутня копія розпорядження № 140 від 06.08.1995 щодо його звільнення з займаної посади за власним бажанням.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.12.2017 за параметрами запиту відносно Новопсковського товариства кролівників звірівників любителів інформації не знайдено.

З листа архівного відділу Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 29.11.2017 № 127/01-19 слідує, що документи Новопсковського товариства кролівників звірівників любителів на зберігання до архівного відділу не передавалися.

Аналогічні обставини підтверджуються листами Державного архіву Луганської області Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 28.11.2017 № с-129 та Новопсковської районної комунальної установи «Об’єднаний трудовий архів Новопсковського району» від 07.12.2017 № 01-17/1312.

Враховуючи викладене позивач фактично позбавлений можливості внести виправлення в запис № 29 трудової книжки. Однак, позивач посилається, що його не може бути позбавлено права на перерахунок пенсії за такими формальними підставами, як відсутність довідки, що підтверджує даний стаж роботи.

На підставі викладеного позивач просить визнати дії відповідача щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 26.10.2017 та від 21.12.2017 протиправними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із зарахуванням у стаж періоду його роботи в Новопсковському товаристві кролівників звірівників любителів за період з 01.11.1991 по 06.08.1995.

Одночасно з позовом позивач подав клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

29.01.2018 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він посилається на таке.

При призначенні пенсії позивачу не зараховано до стажу роботи період роботи в Новопсковському товаристві кролиководів любителів за період з 01.11.1991 по 06.08.1995, оскільки запис № 29 у трудовій книжці здійснено в порушення вимог пунктів 2.3 та 2.4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, а саме – неправильно внесено дату розпорядження № 140 про звільнення.

Чинним законодавством передбачено порядок внесення виправлень до трудової книжки. Однак, позивач вказаними можливостями не скористався.

Крім того, згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній на час трудових правовідносин, до стажу роботи зараховувалася, зокрема, робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

З огляду на наявні в матеріалах адміністративної справи довідки архівних установ, документи Новопсковського товариства кролівників звірівників любителів на зберігання до архівних установ не передавалась.

Також позивач не скористався можливістю підтвердження трудового стажу, встановленого Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Згідно з поданою особисто заявою від 19.01.2011 позивач просить призначити йому пенсію за наявними документами.

Заяви встановленого зразка про перерахунок пенсії з додаванням усіх необхідних документів позивач до управління не надав.

Отже, позивач передчасно звернувся до суду, не дотримавшись обов’язкової процедури особистого звернення до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії з наданням пенсійному органу документів на підтвердження підстав для перерахунку пенсії і прийняття рішення пенсійним органом за результатами розгляду такої заяви.

На підставі викладеного відповідач вважає свої дії правомірними та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (арк. спр. 34-37).

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у відповідності до вимог статей 72-77 КА України, суд дійшов такого.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим 03.03.2011 (арк. спр. 12).

Позивач перебуває на обліку в Марківському ОУПФУ Луганської області.

17.01.2011 позивач звернувся до УПФУ в Новопсковському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком (арк. спр. 42).

Згідно з протоколом від 19.01.2011 № 2 позивачеві призначено пенсію за віком (арк. спр. 39-41). Вказаним протоколом також підтверджується, що період з 01.11.1991 по 06.08.1995 не був урахований при розрахунку стажу позивача (зворотній бік арк. спр. 39).

26.10.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати письмову відповідь, чому при призначенні пенсії не враховано період роботи з 01.01.1991 по 06.08.1995 (арк. спр. 95).

Листом від 08.11.2017 № 31/Б/н-14 відповідач повідомив позивача, що при призначенні пенсії не зараховано в стаж період роботи в Новопсковському товаристві кролиководів любителів за період з 01.11.1991 по 06.08.1995, оскільки запис № 29 трудової книжки здійснено а порушення вимог «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58. Відсутня дата, на підставі чого внесено запис. Також у листі відповідач посилається, що позивачем подано заяву від 19.01.2011 про призначення пенсії за наявними документами. Тому тільки після подання заяви та довідки, що підтверджує даний стаж роботи, буде розглянуто питання щодо зарахування стажу роботи (арк. спр. 9).

21.12.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати рішення про незарахування стажу роботи в Новопсковському товаристві кролівників любителів за період з 01.01.1991 по 06.08.1995 (арк. спр. 96).

Листом від 22.12.2017 № 6584/02-2/н-74 відповідач повідомив позивача, що відповідно до вимог «Інструкції по порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58, запис № 29 трудової книжки здійснено з порушенням інструкції. Неправильно внесена дата розпорядження № 140 про звільнення. Також зазначено, що позивачем подано заяву від 19.01.2011 про призначення пенсії за наявними документами. Тому тільки після подання заяви та довідки, що підтверджує даний стаж роботи буде розглянуто питання щодо зарахування стажу роботи. Враховуючи вищевикладене, управлінням прийнято рішення (протокол № 2 від 19.01.2011) відмовити ОСОБА_1 в зарахуванні стажу роботи в Новопсковському товаристві кролиководів любителів за період з 01.11.1991 по 06.08.1995 (арк. спр. 10).

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) також передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 24 Закону № 1058-IV визначає періоди, з яких складається страховий стаж.

Так, згідно з частиною першою цієї статті страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частини друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 26 Закону № 1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком, серед яких - наявність відповідного страхового стажу.

Відповідно до статті 98 Закону № 1788-XII перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв’язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі – Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993».

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Пунктом 2.9 Інструкції № 58 передбачено, що виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 2 Порядку № 637 передбачено, що в разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Оглядом копії трудової книжки позивача встановлено, що за № 28 у трудовій книжці міститься запис від 01.11.1991 про прийняття позивача заготівельником у Новопсковське товариство кролівників звірівників любителів, здійснений на підставі розпорядження № 44 від 01.11.1991. За № 29 міститься запис від "06.8.1995" про звільнення за власним бажанням, при цьому в графі «На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)» зазначено – розпорядження № 140 від "06.95" (арк. спр. 17).

Отже, дату розпорядження, на підставі якого здійснено звільнення, внесено неправильно.

При цьому позивач не скористався можливістю підтвердження трудового стажу в порядку, визначеному законом, в органах Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Щодо посилань позивача на неналежний розгляд відповідачем його заяв слід зазначити таке.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 1.5 Порядку № 22-1 заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Додатком 2 до Порядку № 22-1 затверджено форму заяви про призначення/перерахунок пенсії.

Як установлено судом, позивач із заявою про перерахунок пенсії встановленої форми до відповідача не звертався. Відтак, заяви позивача від 26.10.2017 та від 21.12.2017 розглянуто відповідачем на підставі Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі – Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов’язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов’язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Частиною першою статті 20 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Судом установлено, що відповіді Марківського ОУПФУ Луганської області від 08.11.2017 № 31/Б/н-14 та від 22.12.2017 № 6584/02-2/н-74 надано з дотриманням Закону № 393/96-ВР.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести та обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів правомірність своїх дій. Враховуючи викладене, підстав для визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача немає. Тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

У зв’язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, відповідно до статті 139 КАС України йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 02 лютого 2018 року.

Суддя ОСОБА_2