Рішення № 71976567, 29.01.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р. справа № 809/1634/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

при секретарі судового засідання Драгомирецькому І.М.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0058901307 та №0058891307 від 26.10.2017, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі по тексту – позивач, ОСОБА_3А.) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту – відповідач, Головне управління ДФС в області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0058891307, №0058901307 від 26.10.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно зробив висновок про невірне декларування дати першої реєстрації вантажного автомобіля, ввезеного на митну територію України та протиправно, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, збільшив суму грошового зобов'язання з акцизного збору та з податку на додану вартість, оскільки такий висновок ґрунтується лише на припущеннях. При цьому, технічний паспорт на автомобіль, з якого взяті відомості про першу реєстрацію вантажного автомобіля під час розмитнення, не визнаний у встановлений законом спосіб недійсним, а позивач не може нести відповідальність за недостовірну інформацію в документах про первинну реєстрацію транспортних засобів Федеративної Республіки Німеччини, оскільки така інформація можливо є наслідком протиправних дій чи необережності відповідних іноземних органів реєстрації транспортних засобів, про які позивачу не було відомо. За такі дії позивач не може нести відповідальність, оскільки відсутні будь-які докази і умисел ОСОБА_3 на ухилення від сплати митних платежів в меншому розмірі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив з підстав, зазначених в письмовому запереченні (а.с. 82-83). В судовому засіданні пояснив, що позивач у відповідності до приписів Митного кодексу України є відповідальною особою за достовірність та правдивість документів, поданих під час розмитнення автомобіля. Недостовірність даних щодо першої реєстрації вантажного автомобіля призвело до невірного визначення терміну використання транспортного засобу в іноземній державі. Відтак, донараховані у податкових повідомленнях-рішеннях №0058901307 та №0058891307 від 26.10.2017 податкові і митні платежі є правомірними, а тому просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення проти нього, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За дорученням ОСОБА_4 Товариство з обмеженою відповідальністю ‘‘Тиса-Захід’’, в особі якого діяв ОСОБА_5, на митну територію України ввезено вантажний автомобіль, що був у використанні марки Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 4 249 см3, код УКТЗЕД – НОМЕР_2 (особа відповідальна за фінансове регулювання – ОСОБА_3Р.).

Під час здійснення митного оформлення даного автомобіля подано реєстраційні документи – свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії WR687300 від 30.12.2015 (технічний паспорт частина І) і серії ZBI 171941137 від 02.03.2016 (технічний паспорт частина ІІ) на транспортний засіб із державним номерним знаком HAL 731M, виданий реєстраційно-транспортним відомством (управління з допуску ТЗ до експлуатації) міста Халле (Заале) Федеративної Республіки Німеччина,. У вказаних реєстраційних документах зазначено дату першого допуску транспортного засобу до експлуатації - першої реєстрації 04.04.2011 (а.с. 43-44, 72-76).

09.03.2016 митним постом ‘‘Коломия’’ №206020000 Івано-Франківської митниці ДФС в області здійснене оформлення вантажного автомобіля за митною декларацією ІМ 40 206020000/2016/400231 від 09.03.2016 (вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 4 249 см3, код УКТЗЕД – НОМЕР_2). Згідно графи 17 ‘‘Нарахування платежів’’ при митному оформленні транспортного засобу нараховано наступні митні платежі:

- ввізне мито (вид 121) за ставкою 10% в розмірі 26 160,62 гривень;

- акцизний збір (вид 185) за ставкою 0,026 EUR за 1 см 3 об'єму циліндрів двигуна в розмірі 3 211,19 гривень;

- податок на додану вартість (вид 128) за ставкою 20% в розмірі 58 195,60 гривень.

Загальна сума нарахованих митних платежів становить 87 567,41 гривень.

Розрахунок митних платежів, в тому числі визначення терміну використання транспортного засобу в іноземній державі, проведено з врахуванням заявленої ОСОБА_3 дати першої реєстрації вантажного автомобіля - 04.04.2011 та з урахуванням курсу валют на дату складання митної декларації.

Сума нарахованих митних платежів згідно розрахунку в загальному розмірі 87 567,41 гривень позивачем сплачена.

На підставі підпункту 1 пункту 3 статті 345, підпункту 2 пункту 2 статті 351 Митного кодексу України, наказу Головного управління ДФС в області від 15.10.2017 №1649, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи податків і зборів з юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_3 при митному оформленні товару за митною декларацією №206020000/2016/400231 від 09.03.2016, за результатами якої складено акт від 12.10.2017 №1118/09-19-13-07/НОМЕР_3 (а.с. 16-31).

У відповідності до висновків контролюючого органу, згідно з інформацією митних органів Федеративної Республіки Німеччини фактична дата першої реєстрації ввезеного вантажного автомобіля марки Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1 є 30.03.2009, а не 04.04.2011. Отже, наведений вище вантажний автомобіль марки ‘‘Merсedes-Benz’’, використовувався з 5 до 8 років з дати його першої реєстрації, а тому для його оподаткування повинна застосовуватися ставка акцизного податку 1,04 євро за 1 см 3.

У зв’язку із вказаним, посадовими особами відповідача здійснено визначення повного обсягу митних платежів (237 850,94 гривень), які мали бути нараховані і сплачені позивачем при митному оформленні транспортного засобу:

- ввізне мито (вид 121) за ставкою 10% в розмірі 26 160,62 гривень, розмір якого є незмінним;

- акцизний збір (вид 185) за ставкою 1,04 EUR за 1 см 3 об'єму циліндрів двигуна в розмірі 128 447,47 гривень;

- податок на додану вартість (вид 128) за ставкою 20% в розмірі 83 242,85 гривень.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, підпункту 215.3.5 2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано акцизний збір в розмірі 125 236,28 гривень, а також порушення підпункту ‘‘в’’ пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, у зв’язку чим позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 25 047,26 гривень (а.с. 25).

Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на підставі встановлених актом перевірки порушень, винесено оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошових зобов’язань: №0058901307 від 26.10.2017 за платежем - транспортні засоби (акцизний збір), на суму основного податкового зобов’язання – 125 236,28 гривень і штрафних санкцій на суму 31 309,07 гривень та №0058891307 від 26.10.2017 за платежем - податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму основного податкового зобов'язання – 25 047,26 гривень та 6 261,81 гривень штрафних санкцій (а.с. 34-35).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості вищевказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходив із наступного законодавчого регулювання спірних правовідносин.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 345 Митного кодексу України (надалі по тексту - МК України) органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Пунктом 2 частини 2 статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, серед іншого, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Частиною 6 статті 345 МК України передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

За змістом частини 1 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації, вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації (частини 8, 13 статті 264 МК України).

У відповідності до підпункту ‘‘в’’ пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України) об'єктом оподаткування платників податків, поряд з іншим, є ввезення товарів на митну територію України.

Згідно положень пункту 187.8 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У відповідності вимог статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать транспортні засоби для перевезення вантажів. Залежно від строку їх використання встановлені різні ставки акцизного податку, що стягуються при імпорті.

Відповідно підпункту 215.3.5 2 пункту 215.3 статті 215 ПК України акцизний податок справляється з моторних транспортних засобів для перевезення вантажів, за кодом товару (продукції) 8704 22 9900 згідно УКТ ЗЕД за ставкою податку з одиниці імпортованого товару (продукції) 0,026 EUR за 1 см 3 об’єму циліндрів двигуна. Ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно УКТ ЗЕД для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років застосовується з коефіцієнтом 40, а для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом – 50.

В контексті вказаного за змістом підпункту 14.1.251. пункту 14.1 статті 14 ПК України транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Відтак, суд вважає вірним підхід відповідача щодо визначення терміну використання транспортного засобу з дати його першої реєстрації (дати першого допуску транспортного засобу до експлуатації).

Також, операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України є об’єктами обкладанням податком на додану вартість (надалі по тексту - ПДВ). Базою обкладення ПДВ є контрактна (фактурна) вартість товару. Крім того, до бази оподаткування ПДВ входять увізне мито, додатковий імпортний збір (у визначених випадках) та як вже зазначено акцизний податок.

Пунктом 4 частини 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Як встановлено пунктом 54.4 статті 54 ПК України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

При цьому, у пункті 54.3.6. статті 54 ПК України зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, серед іншого, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

У відповідності пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктом 54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

З аналізу коментованих положень митного та податкового законодавства слідує, що декларант або уповноважена ним особа, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей зазначених в ній, в тому числі щодо достовірності даних про термін використання автомобіля в іноземній державі з дати його першої реєстрації.

В даному випадку таку відповідальність несе фізична особа – платник податку ОСОБА_3, оскільки нею здійснено ввезення та митне оформлення транспортного засобу Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1 за недостовірними відомостями щодо дати першої реєстрації транспортного засобу.

Щодо висновків про не підтвердження автентичності поданих позивачем контролюючому органу документів при митному оформленні транспортного засобу, та недостовірності відомостей, які в них міститься, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Автентичність документа – це достовірність і відповідність певного документа за змістом, формою і текстом (окремими відомостями) його оригіналу.

Недостовірні відомості в документі – це окремі дані різні за своїм правовим змістом, які визначені, заповнені, вписані, надруковані чи внесені в документ іншим способом, що підтверджують певну обставину, щодо якої виникає обґрунтований сумнів у її правдивості, правильності та обов’язково спростовується даними інших документів або будь-якими доказами, щодо яких сумнівів у їх достовірності не виникає.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до Угоди про партнерство та співпрацю між Європейським Союзом та Україною від 14.06.1994 в частині застосування Протоколу щодо міжвідомчої допомоги в галузі митного права та Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом від 21.03.2014 щодо застосування Протоколу ІІ про взаємну адміністративну допомогу в митних справах, Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області згідно супровідних листів Державної фіскальної служби України від 16.03.2017 та Івано-Франківської митниці ДФС від 21.04.2017 отримано лист митних органів Федеративної Республіки Німеччина щодо законності ввезення на митну територію України транспортних засобів із наданням для митного оформлення транзитних реєстраційних документів, виданих уповноваженими органами ФРН (а.с. 87-89).

У цьому листі зазначено, що на основі повідомлення Державної фіскальної служби України від 28.01.2016 кримінальною поліцією землі Саксонія-Анхальт Федеративної Республіки Німеччина проведено перевірку первинних реєстраційних даних транспортних даних в Федеративній службі автомобільного транспорту. Результати перевірки підтвердили підозру про те, що дані про першу реєстрацію транспортних засобів в документах, які надані під час митного оформлення, були підроблені (а.с. 85, 90-92).

До вказаного листа представником митного органу Федеративної Республіки Німеччина додано таблицю із зазначенням справжніх даних первинної реєстрації транспортних засобів та даних первинної реєстрації згідно з документами наданими на митниці, відповідно до якої датою першої реєстрації транспортного засобу із номером кузова WDB9702251L421086, номерний знак HAL 731M (передній номерний знак HAL 562M), виробник Mercedes, уповноважена особа – ОСОБА_6 (Kalenyuk Petro), є 30.03.2009 (а.с. 96, 99).

Крім того, листом від 17.11.2017 уповноважена особа митного органу Федеративної Республіки Німеччина засвідчує, що розпочате за інформацією Державної фіскальної служби України слідство наразі результативно завершилося. Слідством встановлено, що вік транспортних засобів, які мали б бути переміщені в Україну, свідомо занижувався (а.с. 175-176).

Вказаний лист суд вважає належним та допустимим доказом в розумінні абзацу 2 частини 2 статті 77 КАС України, так як матеріали адміністративної справи свідчать, що відповідач вживав всі можливі заходи для отримання належної доказової бази до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, має місце невідповідність відомостей, вказаних позивачем в митній декларації та відомостей митного органу країни експортера в частині дати першої реєстрації ввезеного на територію України транспортного засобу Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1. Матеріали справи вказують на те, що подані позивачем документи містять неправдиві дані стосовно даних про термін використання автомобіля в іноземній державі з дати першої реєстрації, як наслідок, такі недостовірні відомості були використані в процесі митного оформлення товару.

Встановлено, що внаслідок подання для митного оформлення документів із недостовірними даними та здійснення митного оформлення за недостовірними відомостями щодо даних про термін використання автомобіля в іноземній державі з дати першої реєстрації вантажного автомобіля марки Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1, за митною декларацією №206020000/2016/400231 від 09.03.2016, спричинено недоплату митних платежів до Державного бюджету України за основним платежем в загальному розмірі 150 283,54 гривень, в тому числі акцизний збір на суму 125 236,28 гривень та податок на додану вартість на суму 25 047,26 гривень.

Вказане вищезазначене та фактичні обставини, які були встановлені у цій справі, дають підстави вважати суду, що відомості щодо даних про термін використання автомобіля в іноземній державі з дати першої реєстрації, які надійшли від уповноважених органів Німеччини документально підтверджені та мають значення для оподаткування товару, оскільки ці відомості відрізняються від задекларованих під час митного оформлення. У зв'язку з наведеним, контролюючий орган у спірних правовідносинах правомірно самостійно визначив базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків, в тому числі обґрунтовано застосував відповідні штрафні санкції.

При цьому суд не погоджується із твердженнями позивача, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі припущень, оскільки отриманні від митного органу Федеративної Республіки Німеччина документи є офіційними і в них чітко зазначено інформацію щодо дати першої реєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1, а саме 30.03.2009.

Суд вважає письмові листи-переписку із уповноваженим органом іноземної держави належними та допустимими доказами, виходячи із змісту обґрунтування відповідачем її офіційності, викладеної в листах Державної фіскальної служби України №32375/7/99-99-20-02-01-17 від 24.11.2017 і №1527/7/99-99-20-02-01-17 від 18.01.2018 (а.с. 85-86, 139).

Разом з цим, на пропозицію суду позивач не пояснив причини розбіжностей між відомостями декларації та фактами, що встановлені перевіркою, не надав доказів в спростування встановлених обставин, натомість обмежився твердженнями про подання при декларуванні усіх належних документів, а митним органом здійснено їх перевірку і порушень не встановлено.

При цьому суд звертає увагу, що у відповідності до реєстраційного свідоцтва WR 687300, виданого 30.12.2015 року позивача ОСОБА_5, який діяв в інтересах позивача, попереднє реєстраційне свідоцтво VE 162195 анульовано й видано на руки, однак на вимогу суду зазначене анульоване реєстраційне свідоцтво позивач суду не надав.

За змістом вимог частини 3 статті 368 МК України особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

Також, не є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не здійснення процедури визнання у визначеному законом порядку недійсним зазначеного реєстраційного свідоцтва, оскільки процедура нарахування контролюючим органом податкових зобов’язань не передбачає обов’язкового попереднього визнання в установленому порядку недійсним документа, в якому зазначено недостовірні відомості.

Позивач в обґрунтування своїх вимог також зазначає, що у цій справі не доведено вчинення ним умисних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, а тому відповідачем протиправно прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкові зобов’язання.

Відповідно до підпункту 14.1.155. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Кодексу).

Таким чином, сплата податків та зборів у встановлених законодавством розмірах є обов’язком позивача. Такий обов’язок не залежить від встановлення вини платника податків.

Під виною розуміють психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її результатів. Розрізняють дві форми вини: умисел і необережність. Умисел характеризується усвідомленням особою протиправності своєї поведінки і бажанням їх настання або байдужим ставленням до нього. Необережність характеризується тим, що особа, хоча й усвідомлює протиправність своєї поведінки, не передбачає можливість наслідків, не бажає їх настання, але повинна була усвідомлювати характер своєї поведінки і передбачати наслідки.

Отже, встановлення саме умислу позивача на зазначення недостовірної інформації, в тому числі використання і застосування документів з такими відомостями не є необхідним в даному випадку для донарахування податкових зобов'язань.

Посилання представників позивача на відсутність вини позивача у поданні недостовірної інформації (відомостей), що має значення для правильного визначення обов’язкових митних платежів і зборів, з мотивів не знання про таку недостовірність, на переконання суду, має правове значення виключно у правовідносинах щодо притягнення фізичних осіб до відповідальності і застосування санкцій за порушення митних правил. Зокрема, в такому контексті суд погоджується про необхідність обов’язкової перевірки мети і умислу подання недостовірних відомостей з приводу вчинення дії, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів (стаття 485 Митного кодексу України).

Суд зазначає, що сам факт сплати митних платежів у меншому розмірі, ніж визначено законодавством, внаслідок зазначення у митній декларації недостовірних відомостей щодо даних про термін використання автомобіля в іноземній державі з дати першої реєстрації такого транспортного засобу, є підставою для донарахування недоплачених податкових зобов’язань (митних платежів).

При цьому, з огляду на те, що має місце факт подання недостовірних відомостей щодо дати першої реєстрації транспортного засобу, з якої визначено невірний термін використання автомобіля, в наслідок чого митні платежі сплачено не у повному обсязі, згідно з пунктом 54.4 статті 54, пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 ПК України контролюючий орган зобов'язаний був самостійно визначити суму грошових зобов'язань та донарахувати штрафні санкції.

Крім наведеного, суд не приймає до уваги посилання позивача в підтвердження позовних вимог на Акт про проведення митного огляду товару №209090402/2016/00490 від 06.03.2016, оскільки із його змісту слідує, що предметом дослідження була встановлення загального технічного, внутрішнього і зовнішнього стану автомобіля, відповідність ідентифікаційних номерів транспортного засобу реєстраційним документам, а не достовірність дати першої реєстрації обговорюваного транспортного засобу в реєстраційному документі.

Також, помилковим є посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України згідно якої якщо митний орган, приймаючи митну декларацію самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів, то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових рішень про донарахування податкових зобов’язань.

Так, згідно статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

В даному випадку підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало не визначення більшого розміру митної вартості товару, а сплата митних платежів у меншому розмірі, ніж визначено законодавством, внаслідок невірного визначення терміну використання автомобіля у зв’язку із подання недостовірних відомостей щодо дати першої реєстрації такого транспортного засобу. При цьому, митна вартість транспортного засобу Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1, визначена у митній декларації №206020000/2016/400231 від 09.03.2016, залишилась незмінною. Тобто, позивачем невірно тлумачаться поняття ‘‘митна вартість товару’’ та ‘‘митні платежі’’, які не є тотожними.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах держава не може нести тягар у вигляді недоплачених митних платежів і обов’язкового збору, так як їх несплата в повному обсязі не була наслідком помилки чи протиправного рішення, дії, бездіяльності відповідальних посадових осіб митних органів України при проведенні розмитнення транспортного засобу.

Не знання позивача про ту обставину, що продавець чи посадова особа органу реєстрації міста Халле (Заале) Федеративної Республіки Німеччина при видачі реєстраційного документа на автомобіль умисно чи з необережності внесли невірні (недостовірні) відомості (дані) щодо дати першої реєстрації транспортного засобу, не може бути правовою підставою для зменшення обов’язкових платежів до бюджету, визначених законом.

Не вірним є твердження, що саме держава повинна нести тягар щодо повернення завданої шкоди бюджету із невстановленого перевірками чи слідством кола осіб, з вини чи необережності яких допущено такі помилки (недостовірність) у первинних документах, які мають значення для вірного визначення митних платежів і зборів в країні кінцевого одержувача.

У даному випадку ні держава, ні митні органи України не вступали у правовідносини із продавцем транспортного засобу чи відповідальними посадова особа органу реєстрації міста Халле (Заале) Федеративної Республіки Німеччина. У правовідносини з останніми безпосередньо вступила позивачка через уповноважену нею особу, саме йому продавець і реєстратор довів до відома недостовірну дату першої реєстрації автомобіля, про що видано як офіційний реєстраційний документ.

Така помилка у відношенні щодо дати первинної реєстрації встановлена в ході перевірки митними органами України і наслідки її допущення усунуті в порядок та спосіб визначений Митним кодексом України і Податковим кодексом України.

Якщо позивач вважає, що таким додатковим законним фінансовим навантаженням йому завдано відповідну шкоду чи він поніс (понесе) у зв’язку із цим додаткові, не заплановані витрати у вигляді сплати в бюджет всіх належних платежів і зборів, або які він не мав на меті сплачувати, так як це не входило в обсяг його законних сподівань щодо кінцевої вартості автомобіля і як наслідок можливої відмови від його придбання, то покупець у спірних правовідносинах повинен вирішувати вказане питання з продавцем або відповідальною посадовою особою органу реєстрації міста Халле (Заале) Федеративної Республіки Німеччина. Зазначений спір позивач повинен врегульовувати в цивільно-правовому порядку чи за наслідками розслідування кримінального провадження, ставлячи перед слідством і судом свої вимоги як потерпілої особи.

Держава в особі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області не обтяжила позивача додатковим податковим зобов’язанням, а визначила вірний митний платіж при розмитненні транспортного засобу марки Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1.

Враховуючи зазначене вище суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0058891307, №0058901307 від 26.10.2017 прийнятті Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) вул. Самійленка, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200;

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463) вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ ОСОБА_7

Рішення складено в повному обсязі 2 лютого 2018 року.