Рішення № 71976507, 29.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/3273/17

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить:

- визнати неправомірними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови позивачу у врахуванні компенсації за невикористану відпустку в сумі 14566, 47 грн. при обчисленні ОСОБА_1 розміру пенсії згідно довідки від 03.07.2017 №2643/03, виданої Департаментом праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 03.07.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 03.07.2017 р. їй призначена пенсія державного службовця у розмірі 60 % суми заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до ст. ЗУ «Про державну службу» в редакції, чинній на час призначення пенсії.

В серпні 2017 року позивач звернулася до управління із заявою про врахування компенсації за невикористану відпустку при обчисленні пенсії. До заяви додала довідку Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА №2643/03 від 03.07.2017р.

Листом від 31.08.2017 №372/К-8 відповідач відмовив їй у перерахунку пенсії державного службовця з включенням в заробітну плату вищезгаданої виплати.

Вважає, що відмова управління є протиправною, такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства, суперечить Конституції України та законам України.

Позивач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та відповідь на відзив.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та відзив на позов.

В обґрунтування відзиву на позов зазначив, що відповідач проти позову заперечує та вважає, що дії управління є законними та вмотивованими. Зокрема, зазначив, що механізм врахування складових заробітної плати державного службовця для обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723- XII, визначений Порядком, не передбачає врахування компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувані відпустки до заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям. Отже, підстав для врахування компенсації за невикористану відпустку немає.

Відповідно до положень ч.9. ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 03.07.2017 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% від заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В серпні 2017 року позивач звернулася до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про врахування компенсації за невикористану відпустку в сумі 14533,47 грн. при обчисленні розміру пенсії, як державного службовця, згідно довідки Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА за №2643/03 від 03.07.2017.

Листом від 31 серпня 2017 року №372/К-8 відповідач відмовив їй у врахуванні компенсації за невикористану відпустку в сумі 14566,47 грн. при обчисленні розміру пенсії державного службовця згідно довідки, оскільки, механізм врахування складових заробітної плати державного службовця для обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723- XII, визначений Порядком, не передбачає врахування компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувані відпустки до заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям.(а.с.12)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат, отримуваних застрахованою особою, з яких фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.

Аналіз наведеного дає підстави вважати, що суми виплат, які враховуються для обчислення пенсії мають бути тими, з яких фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Положеннями частини 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 50 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

4) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця;

5) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою;

6) премії (у разі встановлення).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану відпустку та індексація заробітної плати входила до системи оплати праці державного службовця.

Окрім іншого, ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що в розрахунок при визначенні розміру пенсії позивачу не включені суми компенсації за невикористану відпустку, що було отримані нею в період, який взято до розрахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячну плату працівника.

Згідно з довідкою Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА за №2643/03 від 03.07.2017 були нараховані та виплачені суми компенсації за невикористану відпустку за травень, червень 2017р. року в розмірі 14566,47 грн.

На виплату сум компенсації за невикористану відпустку було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічну позицію висловив також і Верховний Суд України в постановах від 28.05.2013р. (№ 21-97а13), від 16.09.2014р. (№ 21-314а14), в яких визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Виходячи з наведеного, суд вважає безпідставним не включення до заробітку для обчислення пенсії позивачу сум компенсації за невикористану відпустку. А тому відмова відповідача у перерахунку пенсії державного службовця з включенням в заробітну плату компенсації за невикористану відпустку, оформлена листом від 31 серпня 2017 року №372/К-8 є протиправною. Отже, відповідача слід зобов'язати провести перерахунок призначеної пенсії.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 77, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у врахуванні компенсації за невикористану відпустку в сумі 14566, 47 грн. при обчисленні ОСОБА_1 розміру пенсії згідно довідки від 03.07.2017 №2643/03, виданої Департаментом праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію державного службовця з врахуванням при визначенні її розміру даних про суми нарахованої та виплаченої компенсації за невикористану відпустку в розмірі 14566, 47 грн. на підставі довідки Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА від 03.07.2017 №2643/03, починаючи з 03.07.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа