Постанова № 71973628, 02.02.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/264/18

Справа №754/11636/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2018 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М , розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач у вересні 2016 року звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просить визнати неправомірною відмову Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у м. Києві щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, список №1. А також зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 02.07.2016 року призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.а) ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1993 року №1788-ХІІ, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 29.05.1984 року по 19.05.1986 року, з 25.05.2002 року по 30.11.2002 року, з 27.04.2004 року по 19.11.2004 року, з 03.03.2008 року по 01.08.2009 року, з 2208.1992 року по 02.04.1997 року. Свої вимоги мотивує тим, що 02.07.2016 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, листом від 05.08.2016 року Управлінням відмовлено йому у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 1. Посилаючись на те, що він вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать діючому законодавству, вимушений був звернутися з даним позовом до суду.

22.09.2016 року ухвалою судді позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 04.10.2016 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.

07.08.2017 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду в зв»язку з неявкою в судове засідання представника позивача.

28.09.2017 року ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 07.08.2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

05.10.2017 року ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва виправлено описку в резолютивній частині ухвали Київського апеляційного суду м. Києва від 28.09.2017 року.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2017 року розгляд адміністративної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження була надіслана відповідачу 22.12.2017 року. 24.01.2018 року до суду надійшов письмовмий відзив від представника Управління.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIIІ, який набув чинності 15.12.2017 року, внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, з огляду на те, що згідно положень ст. 258 КАС України передбачено, що даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність спору.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 02.07.2016 року звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії за віком як особа яка працювала за списком №1 у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, листом від 05.08.2016 року Управлінням відмовлено йому у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 1, в зв»язку з чим він був вимушений звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому зазначена норма встановлює правила за якими, якщо у позивача відсутній стаж роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок.

Наявність стажу є обов'язковою умовою для нарахування пенсії.

Відповідно до заяви позивача від 14.07.2016 року управлінням додатково переглянуто документи про загальний трудовий стаж, який за підрахунком склав 19 років, 3 місяці, 9 днів, що є недостатнім для нарахування пільгової пенсії.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів від 12 серпня 1993 р. N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, періоди роботи можуть бути враховані до загального стажу тільки при наданні уточнюючих довідок з місць роботи, а також довідок про правонаступництво підприємств, установ чи організацій.

Відповідно до п. З постанови Правління Пенсійного фонду України № 18-1,від 10.11.2006 року «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

В своєму адміністративному позові позивач просить зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 29.05.1984 року по 19.05.1986 року, з 25.05.2002 року по 30.11.2002 року, з 27.04.2004 року по 19.11.2004 року, з 03.03.2008 року по 01.08.2009 року, з 22.08.1992 року по 02.04.1997 року.

Як вбачається з встановлених по справі обставин та викладеного у відзиві відповідачем, позивачу, згідно наданих ним документів, не були враховані до загального стажу періоди роботи з 25.05.2002 року по 30.11.2002 року через відсутність посилання на номер та дату наказу про звільнення у трудовій книжці та періоди роботи з 27.04.2004 року по 19.11.2004 року через відсутність довідки про заробітну плату із зазначенням сплати в Пенсійний фонд або єдиного соціального внеску .

Відповідно до Постанови КМ України від 12.08.1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, періоди роботи можуть бути враховані до загального стажу тільки при наданні уточнюючих довідок з місць роботи , а також довідок про правонаступництво підприємств , установ чи організацій.

Пунктом 20 Постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 року передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З копії трудової книжки, яка міститься в матеріалах пенсійної справи позивача вбачається , що в період з 25.05.2002 року по 30.11.2002 року позивач працював на посаді плотника -бетонщика ЗАТ « Гідрострой » (Сахалінська обл, Курильський р-н). Звільнений у зв»язку з закінченням терміну дії трудового договору. Запис про дату та номер наказу про звільнення в трудовій книжці відсутній та уточнююча довідка стосовно вказаного періоду роботи позивачем відповідачу не надавалась.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави на території якої вони проживають .

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що в період з 27.04.2004 року по 19.11.2004 рік позивач працював на посаді електрозварювальника ручної зварки будівельної дільниці ЗАТ « Гідрострой ». Вказаний період роботи відповідачем не був зарахований до загального трудового стажу позивача через відсутність довідки про заробітну плату позивача із зазначенням сплати страхових внесків. Правомірність відмови в зарахуванні до трудового стажу вказаного періоду роботи обгрунтована позивачем із посиланням на норми Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначено про те, що наявність стажу роботи прямо пов»язана зі сплатою страхових внесків на загальнообов»зкове державне пенсійне страхування, положення Угод про гарантії прав громадян держав- учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення та лист-роз»яснення Пенсійного Фонду України № 03/1435 від 26.06.96 року щодо зарахування при призначенні пенсій до трудового стажу періоду роботи громадян України за кордоном.

Крім того, питання про врахування пільгового стажу роботи позивача з 25.05.2002 року по 30.11.2002 року та з 27.04.2004 року по 19.11.2004 року розглядалось Деснянським районним судом м. Києва та відповідно за цими вимогами адміністративного позову судом прийнято постанову по справі № 754/7073/15-а про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 85-87). Постанова суду не оскаржувалася та набрала законної сили.

Крім того, як вбачається з матеріалів цивільної справи в період з 25.05.2002 року по 30.11.2002 року позивач працював на посаді плотника - бетонщика ЗАТ «Гідрострой» (Сахалінська обл. Курильський р-н). Звільнений у зв»язку з закінченням терміну дії трудового договору. Запис про дату та номер наказу про звільнення в трудовій книжці відсутній та уточнююча довідка стосовно вказаного періоду роботи позивачем відповідачу не надавалась .

Відповідно до довідки від 21.10.2014 М- № 615 ГП «Шахта Перевальська» ліквідована.Архівні документи ГП «Шахта Перевальська» передані на збереження до архіву Шахта ім. «Артема» на підставі наказу ДП «Луганськвугілля» від 21.03.2011 № 98. Документи про те, що Шахта ім. «Артема» є правонаступником Шахти «Перевальська» позивачем також не надані.

З зазначеного можливо дійти висновку, що стаж роботи позивача на підприємствах з шкідливими умовами праці роботодавцем не підтверджено, жодного посилання на нормативно правовий акт, який визначає право користуватися пільгами на пенсійне забезпечення не здійснено, відтак визначити характер виконуваних робіт за класифікатором неможливо, що в свою чергу управлінню не дає законних підстав визначити право на призначення пенсії.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представником відповідача було надано суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності щодо відмови позивачу призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, тому, виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 9, 77, 139, 242-246, 257, 295, 382 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. М. Панченко