Постанова № 71973542, 30.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7733/16-ц Головуючий у І інстанції Журавський В. В.Провадження № 22-ц/780/469/18 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 46 30.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - Олійника В.І.,

суддів: Лівінського С.В., Сержанюка А.С.,

при секретарі Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2017 року у справі за позовом Бориспільської міської ради Київської області до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Бориспільське бюро технічної інвентаризації», про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року Бориспільська міська рада Київської області звернулася до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що в ході розгляду клопотань громадян щодо передачі у власність земельних ділянок було встановлено факт присвоєння кадастрових номерів та державної реєстрації права власності на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_1-а та АДРЕСА_2, хоча відповідних рішень про їх передачу у власність Бориспільською міською радою не приймалось.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на червень 2016 року право власності на земельні ділянки, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_3 площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_2, АДРЕСА_2 площею 0,6 га, кадастровий номер НОМЕР_3, зареєстровано за ОСОБА_2 Підставою для виникнення права власності згідно даних реєстру є договори купівлі-продажу.

В подальшому на підставі заяви про об'єднання земельних ділянок було сформовано земельну ділянку площею 0,26 га з кадастровим номером НОМЕР_4, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстровано право власності на дане нерухоме майно за ОСОБА_2

Водночас в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_4 Даний житловий будинок було набуто у власність ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом НОМЕР_5 від 01 березня 2006 року.

Земельна ділянка під даним домоволодінням тривалий час перебуває у користуванні родини ОСОБА_4 Згідно даних архівної довідки районного державного архіву виконкому Бориспільської районної ради народних депутатів від 15 травня 1992 року присадибні землі площею 0,58 га, в тому числі під будовами, від 01 січня 1940 року обліковуються за ОСОБА_5

В наступному житловий будинок по АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом у 1993 році перейшов у власність ОСОБА_6, відповідно, і право користування земельною ділянкою, на якій він розміщений.

У 2005 році рішенням Бориспільської міської ради від 29 березня 2005 року №1757-XXV-IV надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_3-а, за рахунок земельної ділянки, якою користувався ОСОБА_6 Проте, жодних рішень щодо передачі у власність земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_4 АДРЕСА_3-а та АДРЕСА_3 Бориспільською міською радою не приймалося.

Крім цього, наявність на земельній ділянці за адресою: вулиця Шевченка, 48 житлового будинку, що перебуває у власності ОСОБА_4, виключає можливість передачі даної земельної ділянки у власність третій особі.

За вказаних обставин Бориспільська міська рада просила витребувати від ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,26 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4, а також скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2017 року позов задоволено.

Витребувано на користь Бориспільської міської ради від ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,26 га, розташовану в м.Борисполі по АДРЕСА_3-а, кадастровий номер НОМЕР_4.

Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,26 га, розташовану в м.Борисполі по АДРЕСА_3-а, кадастровий номер НОМЕР_4 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Бориспільської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 2 756 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що усудовому засіданні позивачем доведено неправомірне набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,26 га з кадастровим номером НОМЕР_4, що розташовується в АДРЕСА_1 та необхідність її витребування на користь Бориспільської міської ради.

Проте, рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником трьох земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,06 га кадастровий номер НОМЕР_3 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Зазначене підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.11-13).

На підставі заяви ОСОБА_2, поданої до реєстраційної служби Бориспільської міської ради Київської області, вказані земельні ділянки були об'єднані в одну земельну ділянку площею 0,26 га. Вказаній об'єднаній земельній ділянці площею 0,26 га було присвоєно кадастровий номер НОМЕР_4, що підтверджується матеріалами реєстраційної справи №955426832105 (а.с.81-100).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на земельній ділянці по АДРЕСА_3 в м.Борисполі розташовується домоволодіння загальною площею 58,2 кв.м., власником якого є ОСОБА_4 (а.с.9).

Згідно архівної довідки №76 від 15 травня 1992 року, наданої районним державним архівом виконавчим комітетом Бориспільської районної ради народних депутатів, згідно даних земельно-шнурової книги присадибна земельна ділянка площею 0,58 га обліковується за ОСОБА_7, в тому числі під будовами 0,015 га, з яких під жилими - 0,01 га (а.с.102).

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 вересня 1993 року, виданого Бориспільським міським державним нотаріусом ОСОБА_8, встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який успадкував ОСОБА_6 (а.с.103).

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради №38 від 21 січня 2003 року ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових будівель та господарських споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1, що підтверджується архівним витягом від 23 червня 2017 року (а.с.104).

Судом також встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.108). Тому після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 успадкувала житловий будинок НОМЕР_6 з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться в м. Бориспіль по вул. Шевченка (а.с.100,111).

Зі змісту заяв ОСОБА_4, адресованих керівнику Бориспільської місцевої прокуратури Костіву Я.Р., вбачається, що в травні 2016 року їй стало відомо через ЗМІ, зокрема газету «Вісті», про продаж трьох земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1. При зверненні до Бориспільської міської ради їй пояснили, що міською радою не приймалися будь-які рішення про передачу у власність вказаних земельних ділянок (а.с.113,114-115,116).

При перевірці вказаних заяв Бориспільською міською радою було встановлено, що спірні земельні ділянки зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_2 Водночас, рішення про передачу у власність земельної ділянки Бориспільською міською радою не приймалося (а.с.117).

Крім цього, рішенням Бориспільської міської ради №1757-XXV-IV від 29 березня 2005 року було надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1, за рахунок земельної ділянки, якою користувався ОСОБА_6 (а.с.109).

Згідно ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до п.п.«а», «б» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, в тому числі, шляхом придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами та безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що доводи представника відповідача стосовно того, що спірні земельні ділянки були придбані ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами в ході розгляду цивільної справи і рішення про передачу спірних земельних ділянок Бориспільською міською Радою не приймалися.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, представником Бориспільської міської Ради Лосінець Д.Ф. було подано до суду першої інстанції клопотання (а.с.147-149) про витребування з реєстраційнорї служби копій реєстраційних справ на спірні об'єкти нерухомого майна і зазначалося, що в матеріалах реєстраційних справ мають бути копії договорів купівлі-продажу, в яких є інформація відносно попередніх власників спірних земельних ділянок і судом було відмовлено у задоволенні даного клопотання.

До апеляційного суду представником апелянта було подано три договори купівлі-продажу, укладені 2 червня 2016 року між ОСОБА_2та ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Зазначені договори є первинними і ніким не скасованими, а тому без скасування цих договорів не може ставитися питання про витребування земельної ділянки у ОСОБА_2

Також залишилися нез'ясованими і підстави набуття земельних ділянок попередніми власниками за договорами купівлі-продажу.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов поспішного висновку щодо витребування земельної ділянки у ОСОБА_2, не встановивши достовірно, чи приймалися рішення Бориспільською міською радою про передачу у власність земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_3, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 попереднім власникам, оскільки залишилися нез'ясованими підстави набуття ними земельних ділянок.

З огляду на викладене, оскільки апеляційному суду пред'явлено нескасовані договори купівлі-продажу, які є первинними та на підставі яких ОСОБА_2 набув земельні ділянки і об'єднав їх в одну, то колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст.376 ЦПК України є підставами для його скасування з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2017 року скасувати і ухвалити нову постанову, якою відмовити Бориспільській міській раді Київської області у задоволенні позову до ОСОБА_2.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: