Рішення № 71973096, 31.01.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/907/17

Провадження 2/206/51/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2018 р. в залі суду в м.Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя Сухоруков А.О.,

при секретарі Панюшкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Індустріалбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю представників:

позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4.

в с т а н о в и в:

21 лютого 2017 року представник позивача звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якому, з урахуванням доповнень, просить стягнути солідарно на їх користь за договором кредитним №КRІ/1000/225/07 від 13 липня 2007 року в розмірі 1989783,04грн., а також судовий збір в розмірі 29846,75грн. (том 1 а.с.1-4, 49-54).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 13 липня 2007 року між АКБ «Індустріалбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KRI/1000/225/07, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 111000,00 доларів США 00 центів, на придбання нерухомості. Факт надання позивачем кредиту підтверджується меморіальним валютним ордером № 132_26 від 13.07.2007 року. В день перерахування позивачем кредитних коштів на поточний рахунок відповідач ОСОБА_1, отримав зі свого поточного рахунку кредитні кошти в розмірі 111000,00 доларів США готівкою в касі позивача, що підтверджується заявою про видачу готівки № 102_44 від 13.07.2007 року. 29.07.2015 року між тими самими сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору № KRI/1000/225/07 від 13.07.2007 року, якою змінено валюту кредиту з доларів США на гривню, та викладено кредитний договір у новій редакції. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, позичальник отримав кредит у гривні у сумі 1646182,39 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.355232.781.1449 від 29.07.2015 року, відповідно до якого шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку було перераховано грошові кошти за кредитним договором у сумі 1646182,39 грн. сума 1646182,39 грн. була направлена на придбання на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, а саме доларів США у розмірі 74152,36 доларів США. 13.07.2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави нерухомого майна (іпотеки) № KRIZ/1000/79/07, що посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим №3152, предметом іпотеки за яким є квартира № 5, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Волинська, буд. 2. Позивачем неоднократно в порядку, визначеному кредитним договором було направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 листи-нагадування та вимогу про наявність прострочених платежів та його усунення. Протягом встановленого в листі-вимозі шестидесятиденного строку після отримання, вимога позивача залишилась без задоволення. Сума боргу ОСОБА_1 перед АКБ «Індустріалбанк» за кредитним договором № KRI/1000/225/07, що укладений 13.07.2007 року, станом на 06.02.2017 року становить 1989783,04 грн. Кредитний договір укладено ОСОБА_1 в інтересах сім’ї, бо кредитні кошти, отримані за кредитним договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та використані для потреб сім’ї, а саме на придбання єдиного житла для сім’ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке теж є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому укладений між банком та ОСОБА_1 кредитний договір створює обов’язки також і для дружини позичальника – ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову з підстав викладених у ньому.

Також від представника позивача ОСОБА_6 надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначає, що строки позовної давності не пропущені, оскільки з відповідачем у 2015р. було підписано додаткову угоду, він визнав свій борг перед банком. Крім того, відповідач періодично погашав заборгованість на протязі всього часу до 2015р., тому строк з 2008р. ніяк не може обчислюватися з 2008р. Крім того, банком заявлено вимогу про стягнення пені за період з 06.02.2016р. по 06.02.2017р. в межах строків спеціальної позовної давності. Також, кошти надавалися на придбання квартири, яка є спільною сумісною власністю, тому просять стягнути борг солідарно. (том 1 а.с.187-189).

Представник відповідачів ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що сума пред'явлена банком не відповідає дійсності. Вимоги до відповідача ОСОБА_2 зовсім не обґрунтовані. Коли укладалися додаткові угоди, умови договору змінилися. Всі документи на квартиру та кредит оформлені лише на відповідача ОСОБА_1

Також представник відповідачів ОСОБА_4 надав до суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що 13 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) №КRІ/1000/225/07 відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 111 000 дол. США на придбання нерухомості. 29 липня 2015 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №4 до кредитного договору, якою змінено валюту кредиту з дол. США на гривню викладено кредитний договір у новій редакції. Підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків між сторонами є правочин. Кредитний договір укладенийміж банком та позичальником повністю підпадає під ознаки двостороннього правочину, а отже вимога до ОСОБА_2 є абсолютно безпідставною. У позові банк посилається на умови кредитного договору, у відповідності до яких, позичальник зобов’язаний погашати заборгованість за кредитом згідно графіком, що визначений Кредитним договором та у строк до 18 березня 2032 року. Вважають, що сума заборгованості, яку банк просить стягнути, не відповідає дійсності, а розрахунки заборгованості виконані з порушеннями, без застосувань строків позовної давності і в загалі із наміром отримати неправомірну вигоду. У відповідності до вище згаданих розрахунках, загальна сума заборгованості складає 1 989 783,04 грн. З даних розрахунків вбачається, що розрахунок заборгованості виконаний невірно (у сторону збільшення), а відповідно невірно розраховано суму пені за несвоєчасне повернення відсотків. Умовами Кредитного договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями. Отже, поряд з установленням строку дії кредитного договору, сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов’язань.Умовами кредитного договору (ДУ№4) передбачено, що позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним. Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами до 25 числа кожного місяця, а процентів - кожного 25 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, у рахунок якого вносяться кошти, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань. Позичальник перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим з 2008 року утворилась заборгованість за кредитним договором. У свою чергу банк звернувся до суду з позовом у квітні 2017 року. Отже, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. З розрахунків, які додані до позовної заяви вбачається, що загальна сума боргу за кредитом та процентами, та розрахунок пені починаючи з лютого 2016 року. Оскільки позов пред'явлено у лютому 2017 року то позивач мав право на стягнення платежі строкової заборгованості, що нараховувались з лютого 2014 року. Дане порушення при проведенні розрахунків в якості доказу заявленої сум позовних вимог, призвело до невірного нарахування відсотків, які нараховувались також і на прострочену суму заборгованості за кредитом, а також до відповідно невірного нарахування пені, при стягненні якої застосовується спеціальні строк позовної давності.Що стосується солідарного обов’язку дружини за виконання умов кредитного договору, то ОСОБА_2 не є стороною по договору. Також, позивач стверджує, що позичальник, під час оформлення кредитного договору, діяв в інтересах родини, в підтвердження чого надав заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на прописку у заставній квартирі своєї родини, яка датована 12 грудня 2011 року. Але кредит отримувався ще у 2007 році. Тобто доказ на який посилається позивач, неможливо приймати, як доказ дії позичальника при отриманні кредиту в інтересах родини. Що стосується посилання на заяви дружини позичальника про надання згоди на отримання кредиту та передачу нерухомості в іпотеку банку, то данні згоди є обов’язковими при отриманні кредиту та передачі в заставу майна, передбачені чинним законодавством України, а саме цивільним та сімейним кодексами, а також банківськими інструкціями. Посилання на данні обставини є безпідставними (том 1 а.с.151-153).

28 лютого 2017 року ухвалою судді по справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду (том 1 а.с.47).

09 березня 2017 року представником позивача подано до суду заяґву про доповнення позовних вимог (том 1 а.с.49-54).

10 травня 2017 року представником відповідачів ОСОБА_4 до суду подано заяву про витребування доказів (том 1 а.с.157).

13 вересня 2017 року представником відповідачів ОСОБА_4 подано до суду клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою судді від 13 вересня 2017 року клопотання представника відповідачів ОСОБА_4 про призначення експертизи задоволено частково. Призначено по даній цивільній справі судово-економічну експертизу, провадження по справі зупинено на час проведення експертизи (том 2 а.с.53).

20 грудня 2017 року матеріали справи повернуто з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання судово-економічної експертизи у зв'язку з невнесенням коштів за проведення експертизи (том 2 а.с.55).

Ухвалою судді від 11 січня 2018 року поновлено провадження у справі. Ухвалу про призначення судової економічної експертизи від 13.09.2017 року скасовано. Призначено справу до судового розгляду (том 2 а.с.78-79).

Вислухавши доводи та пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 13 липня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредитний (фізичних осіб на придбання нерухомості/споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/1000/225/07, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 111000,00 доларів США на придбання нерухомості зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 12,5% річних, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору (том 1 а.с.6-8).

Відповідно до п. 2.1 цього договору позичальник забезпечує виконання своїх зобов'язань з повернення кредиту, комісії, нарахованих відсотків, пені і штрафних санкцій, покриття можливих збитків банку, обумовлених невиконанням та/або неналежним виконанням обов'язків позичальником по цьому договору, через забезпечення його повернення шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Пунктом 5.2 цього договору визначено остаточне погашення кредиту та нарахованих відсотків здійснити строком не пізніше 08 липня 2027 року, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору.

Пунктом 5.3 даного договору передбачено, що починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, погашати кредит у сумі 463,00 дол. США, сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом, вартість всіх супутніх послуг, а також інші фінансові зобов'язання відповідно до графіку платежів, що зазначений в додатку 1 до цього договору (том 1 а.с.9-12) не пізніше 25 числа кожного місяця наступного за звітним, а в останньому місяці користування кредитом - не пізніше дати, вказаної в п. 5.2. При повному погашенні кредиту нараховані відсотки сплачуються позичальником одночасно з погашенням кредиту.

В додатку № 2 до договору кредитного фізичних осіб на придбання нерухомості № KRI/1000/225/07 від 13 липня 2007 року зазначено перелік, розмір і база розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, інших фінансових зобов'язань позичальника ОСОБА_1 та розмір сукупної вартості кредиту, з якими ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис (том 1 а.с.13).

13 липня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" та ОСОБА_1 укладено договір застави нерухомого майна (іпотеки) № KRIZ/1000/79/07, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 3152, відповідно до умов якого ОСОБА_1 у забезпечення виконання вимог по кредитного договору № KRI/1000/79/07 від 13 липня 2007р. та додаткових до нього угод, передав у іпотеку квартиру АДРЕСА_2 (том 1 а.с.103-105).

13 липня 2007 року ОСОБА_2 надала до приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 заяву, в якій дає згоду на укладення її чоловіком ОСОБА_1 кредитного договору № KRI/1000/79/07 від 13 липня 2007р. з АКБ "Індустріалбанк" на умовах за його розсудом, на купівлю квартири № 5 в будинку У 2 по вулю Волинській в м. Львові та на передачу цієї квартири в іпотеку (том 1 а.с.123).

29 липня 2015 року ОСОБА_2 надала до приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 заяву, в якій дає згоду її чоловіку ОСОБА_1 на укладення та підписання ним будь-яких змін, додаткових угод до договору кредиту № KRI/1000/79/07 від 13 липня 2007р. та до договору застави нерухомого майна (іпотеки), предметом іпотеки за яким є квартира, яка була набута під час перебування у зареєстрованому шлюбі є їх спільною сумісною власністю подружжя (том 1 а.с.124).

13 липня 2007 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі № 3151 (том 1 а.с.122).

Згідно цього договору за домовленістю сторін продаж вчинено за 560550,00грн., що на момент укладення договору згідно курсу НБУ (1 долар США 5,05грн.) становить 111000,00 дол. США.

12 грудня 2011 року відповідач ОСОБА_1 звертався до АКБ "Індустріалбанк" з заявою, в якій просив дозвіл для реєстрації у квартирі АДРЕСА_2, яка знаходиться у заставі банку, членів його родини: ОСОБА_2, 1984р.н., ОСОБА_8, 2010р.н., ОСОБА_9, 2009р.н. (том 1 а.с.125).

29 липня 2015 року між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі № 905 до договору застави нерухомого майна (іпотеки) № KRI/1000/79/07 посвідченого 13 липня 2007 року ОСОБА_5 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 3152 відповідно до якої внесені зміни згідно додаткової угоди № 4 від 29.07.2015 року (том 1 а.с.106-107).

Відповідно до п. 10 цієї додаткової угоди - ця додаткова угода укладена за згодою дружини іпотекодавця - ОСОБА_2.

26 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору кредитного (фізичних осіб на придбання нерухомості/споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/1000/225/07 від 13 липня 2007 року, відповідно до якої пункт 3.1 договору викладено в новій редакції (том 1 а.с.14).

22 серпня 2011 року між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору кредитного (фізичних осіб на придбання нерухомості/споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/1000/225/07 від 13 липня 2007 року, відповідно до якої статтю 3 (порядок та метод погашення кредиту, сплати відсотків, комісій та неустойки), пункт 5.9, 5.12, 6.2.1, перші три абзаци пункту 6.6, пункт 9.9 договору викладено в новій редакції (том 1 а.с.15).

25 червня 2012 року між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 3 до договору кредитного (фізичних осіб на придбання нерухомості/споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/1000/225/07 від 13 липня 2007 року, відповідно до якої пункт 9.5, 9.6 з підпунктами 9.6.1, 9.6.2, 9.6.3 викладено в новій редакції (том 1 а.с.17).

29 липня 2015 року між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 4 до договору кредитного (фізичних осіб на придбання нерухомості/споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/1000/225/07 від 13 липня 2007 року, відповідно до якої викладено розділи 1-11 кредитного договору у новій редакції, зокрема п. 1. Предмет договору 1.1. банк надає позичальнику кредитні кошти у вигляді мультивалютного кредиту (надалі за текстом кредит) у наступних валютах: долар США у сумі 69 159,85 долари США та гривня у сумі 1 646 182,39 гривні у порядку, передбаченому п. 4.1 цього договору, для/на придбання нерухомості, а саме квартири, та для придбання на міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ) іноземної валюти, а саме доларів США. у розмірі 74 152,36 долари США з метою виконання зобов’язань позичальника перед Банком у доларах США за цим Договором, під заставу нерухомості строком з 13 липня 2007 року по 18 березня 2032 року включно, зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 12,5% процентів річних за користування кредитом (його частиною), наданим у доларах США, і з розрахунку 13% (тринадцять) процентів річних за користування кредитом (його частиною), наданим у гривні, якщо інше не передбачено особливими умовами цього Договору. 1.2. датою видачі кредиту є дата перерахування кредиту з позичкового рахунку на рахунок позичальника, відкритий в Банку, відповідно до умов надання кредиту за цим Договором. 1.3 тип процентної ставки - процентна ставка за цим Договором с фіксованою. Розмір процентної ставки може бути змінений шляхом встановлення нового розміру у випадках, передбачених законодавством України та/або цим Договором. 2. умови забезпечення кредиту 2.1 позичальник забезпечує виконання своїх зобов'язань з повернення кредиту, комісій, нарахованих процентів, пені і штрафних санкцій, покриття можливих збитків Банку, обумовлених невиконанням та/або неналежним виконанням обов'язків позичальником по цьому Договору через забезпечення його повернення шляхом передачі в іпотеку нерухомого майна та укладання договору іпотеки № КRIZ/1000/79/07 від 13.07.2007 року. 2.2. у разі недостатності коштів від забезпечення, зазначеного в п. 2.1. цього Договору, Банк має право звернути стягнення на інше: рухоме, нерухоме майно, майнові права та кошти позичальника у порядку встановленому законодавством України (том 1 а.с.18-23).

В додатку 1 до цього договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 29 липня 2015р.) наведений графік погашення кредиту (том 1 а.с.25-26).

В повідомленні № KRI/1000/225/07 від 29.07.2015р. зазначені умови кредитування та сукупна вартість кредиту, що є невід'ємною частиною кредитного договору № KRI/1000/225/07 від 13.07.2007р., з якими ОСОБА_1 ознайомлений особисто, про що свідчить його підпис (том 1 а.с.27).

В додатку № 2 до договору кредитного фізичних осіб на придбання нерухомості № KRI/1000/225/07 від 13 липня 2007 року (в редакції додаткової угоди № 4 від 29.07.2015р.) зазначено перелік, розмір і база розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, інших фінансових зобов'язань позичальника ОСОБА_1 з якими ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис (том 1 а.с.28).

25 вересня 2015 року між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 5 до договору кредитного (фізичних осіб на придбання нерухомості/споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/1000/225/07 від 29 липня 2015 року, відповідно до якої п. 5.3, перше речення п. 7.1, п. 9.6, підпункт 9.6.1-9.6.2 п. 9.6. викладено у новій редакції (том. 1 а.с.29).

В додатку № 1 до договору кредитного (фізичних осіб на придбання нерухомості/споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/1000/225/07 від 13.07.2007р. (в редакції додаткової угоди № 5 від 25 вересня 2015р.) зазначений графік платежів (том 1 а.с.30-32).

16 липня 2005р. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (до шлюбу Ухо) ОСОБА_10 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серіх І-КИ № 013669 (том 1 а.с. 121).

Отримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 підтверджується меморіальним валютним ордером № 132_26 від 13 липня 2007р., , заявою на видачу готівки, меморіальним ордером № TR.355232.781.1449 від 29 липня 2015р., зведеним меморіальним ордером № 1 від 29 липня 2015р., меморіальним ордером № 1449_15 від 29 липня 2015р. (том 1 а.с.108-112).

11.04.2016 року відповідачу ОСОБА_1 вручено під розписку лист-попередження вих.№248 від 06.04.2016 року про порушення основного зобов’язання (том 1 а.с.33).

14.11.2016 року позивачем, в порядку, визначеному кредитним договором було направлено на адресу відповідача лист-вимогу про порушення основного зобов’язання та його усунення за вих. № 1072 (том 1 а.с.34).

Вимогу позивача за вих.№ 1072 від 14.11.2016 року було вручено відповідачу 17.11.2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а.с.35).

З розрахунку заборгованості по договору кредиту № KRI/1000/225/07 від 13.07.2007р. станом на 06 лютого 2017р. та детального розрахунку у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість по кредиту 1645941,32грн., заборгованість по нарахованих відсотках за період з 10.01.2017р.-05.02.2017р. у розмірі 15828,10грн., заборгованість по простроченим відсотках за період з 27.10.2015р.-11.01.2017р. у розмірі 288943,07грн., пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості з 06.02.2017р. по 06.02.2017р. у розмірі 39070,55грн. (том 1 а.с.37-38, 169-184).

Також позивачем надано виписку з особового рахунку 22370010000136 відповідача ОСОБА_1 з 13.07.2007р. по 06.02.2007р. з якого вбачається, що відповідач періодично сплачував кошти за кредитним договором, останній раз у 2015р. (том 1 а.с.223-245, том 2 а.с.1-30).

Аналізуючи спірні правовідносини, співвідношуючи їх із встановленими в судовому засіданні фактичним обставинами справи, суд доходить до наступного.

В силу ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

З огляду на ст. ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики и позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 та ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

Даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд доходить висновку, що в дійсності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, відповідач не виконав прийняті на себе відповідно до договору та додаткових угод зобов’язання, що і послугувало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Всупереч ст. 81 ЦПК України відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розрахунки позивача є невірними.

Разом з тим, суд не може погодитися з вимогами позивача до ОСОБА_2 виходячі з наступного.

Стаття 541 Цивільного кодексу України, встановлює, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Солідарний обов’язок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не встановлено ані кредитним, ані будь-яким іншим договором та додатковими угодами. Законодавством прямо не встановлено солідарного обов’язку чоловіка і дружини за кредитним договором.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 не є стороною по договору. Також, позивач стверджує, що ОСОБА_1, під час оформлення кредитного договору, діяв в інтересах родини, в підтвердження чого надав заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на прописку у заставній квартирі своєї родини, яка датована 12 грудня 2011 року, але кредит отримувався у 2007 році. Тобто доказ на який посилається позивач, неможливо приймати, як доказ дії позичальника при отриманні кредиту в інтересах родини.

Що стосується посилання на заяви ОСОБА_2, як дружини позичальника про надання згоди на отримання кредиту та передачу нерухомості в іпотеку банку, то данні згоди є обов’язковими при отриманні кредиту та передачі в заставу майна, передбачені чинним законодавством України, а саме цивільним та сімейним кодексами, а також банківськими інструкціями.

Таким чином, суд вважає, що в позовних вимогах до ОСОБА_2 слід відмовити.

Що стосується доводів відповідача ОСОБА_1 щодо пропуску строку позовної давності позивачем, то вони свого підтвердження не знайшли.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Статтею 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила частина перша статті 261 ЦК України.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

У відповідності до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та банком у 2015р. були укладені додаткові угоди.

Крім того, ОСОБА_1 здійснював періодичне погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку, де останнє погашення здійснювалося у 2015р.

Банком у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення пені лише за період 06.02.2016р. по 06.02.2017р., тобто в межах спеціальної позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_3, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріалбанк» (вул. Незалежної України, 39-Д, м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 13857564) заборгованість за договором кредитним №КRІ/1000/225/07 від 13 липня 2007 року, що утворилася станом на 06.02.2017 року в розмірі 1989783 (один мільйон дев’ятсот вісімдесят дев’ять тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 04 копійки та складається із заборгованості по кредиту - 1 645 941,32 грн., заборгованості по відсотках за період з 10.01.2017-05.02.2017 - 15 828,10 грн., заборгованості по прострочених відсотках за період з 27.10.2015-11.01.2017 - 288 943,07 грн., пені - 39 070,55 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_3, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріалбанк» (вул. Незалежної України, 39-Д, м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 13857564) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 29 846 (двадцять дев’ять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 75 копійок.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 лютого 2018 року.

Суддя А.О. Сухоруков