Рішення № 71972611, 24.01.2018, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2744/17

№ 2/207/169/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Кам’янське

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам’янське цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Звертаючись до суду, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 13.10.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір №Р24.216.71660 (надалі - Кредитний договір).

Згідно із Кредитним договором Відповідач отримав кредит в розмірі 27720, 00грн., зі сплатою 1,99% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Банк повністю виконав свої зобов’язання згідно кредитного договору, та надав Відповідачу кредитні кошти, що підтверджується видатковим касовим ордером.

Станом на 29.12.2016 року відповідач не повернув Банку отриманий кредит в встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, на загальну суму 29888,52 грн.

29.12.2016 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено договір факторингу №29/12-1. Згідно умов Договору факторингу Клієнт (первісний кредитор, Банк) відступив (передав у власність) Факторові (новому кредитору) з 29.12.2016 року права вимоги під фінансування від Фактора, а Фактор набуває (приймає у власність) від Клієнта з 29.12.2016 року права вимоги та здійснює їх оплату (фінансування) Клієнту за плату.

Також, 28.02.2017 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» та ТОВ «Фінансова компанія «Серет», яке змінило найменування на ТОВ «Нью Файненс Сервіс», відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір факторингу № 28/02-1 (надалі - Договір факторингу), за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № Р24.216.71660 від 13.10.2015 року, за яким Відповідач являєтеся боржником.

На виконання вимог ст. 1082 ЦК України відповідача письмово повідомлено про відступлення права вимоги ТОВ «НФС» за кредитним договором шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу його реєстрації.

Станом на 28 лютого 2017 року (дата відступлення права вимоги) загальна заборгованість за кредитним договором №Р24.216.71660 становила 29449, 77грн., яка складається з:

-25564,3 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

-3885,47 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями.

Після відступлення права вимоги відповідачем здійснено сплату на загальну суму 975грн. Остатній платіж здійснено 07.09.2017 року.

Станом на 22.09.2017 року заборгованість за договором становить 28474,77 грн. з яких:

-25564,3 грн. - за тілом кредиту;

-2910,47 грн. - за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями.

Заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № 29095421671660.980 та розрахунком заборгованості станом на 22 вересня 2017 року.

Так, у зв'язку з тим, що відповідачем зобов'язання, що випливає з кредитного договору, не виконано та заборгованість перед позивачем не погашена, позивачем ініційована процедура стягнення заборгованості по кредитному договору.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору на загальну суму 28474,77 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, на позові наполягав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.

Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 13.10.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Р24.216.71660 (ар.с.5). Згідно із кредитним договором відповідач отримав кредит в розмірі 27720, 00грн., зі сплатою 1, 99% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Банк повністю виконав свої зобов’язання згідно кредитного договору, та надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером №Р24.216.71660 від 13.10.2015 року (ар.с.9).

Станом на 29.12.2016 року відповідач не повернув Банку отриманий кредит в встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, на загальну суму 29888,52 грн.

29.12.2016 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено договір факторингу №29/12-1 (ар.с.42-47). Згідно умов Договору факторингу Клієнт (первісний кредитор, Банк) відступив (передав у власність) Факторові (новому кредитору) з 29.12.2016 року права вимоги під фінансування від Фактора, а Фактор набуває (приймає у власність) від Клієнта з 29.12.2016 року права вимоги та здійснює їх оплату (фінансування) Клієнту за плату.

Також, 28.02.2017 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» та ТОВ «Фінансова компанія «Серет», (яке змінило найменування на ТОВ «Нью Файненс Сервіс» (ар.с.20-24), відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір факторингу № 28/02-1 (ар.с.13-18), за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором №Р24.216.71660 від 13.10.2015 року, за яким Відповідач являєтеся боржником.

На виконання вимог ст. 1082 ЦК України відповідача ОСОБА_1 письмово повідомлено про відступлення права вимоги ТОВ «НФС» за кредитним договором шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу її реєстрації (ар.с.32).

Згідно розрахунку (ар.с.11), станом на дату відступлення права вимоги 28 лютого 2017 року відповідач має заборгованість за кредитним договором №Р24.216.71660 – 29449,77 грн., яка складається з наступного:

-25564,3 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

-3885,47 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями.

Після відступлення права вимоги відповідачем здійснено сплату на загальну суму 975грн. Остатній платіж здійснено 07.09.2017 року.

Станом на 22.09.2017 року згідно розрахунку (ар.с.12) заборгованість за договором становить 28474,77 грн. з яких:

-25564,3 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

-2910,47 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями.

Заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № 29095421671660.980 та розрахунком заборгованості станом на 22 вересня 2017 року (ар.с.10).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

Між сторонами склались правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України.

Зокрема, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов’язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Ні відзиву, ні заперечень проти позову відповідачем не надано, тому доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, а також розміру прострочених платежів нічим не спростовуються і ці обставини слід вважати доведеними. За таких обставин позов заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. №99бАДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс», код ЄДРПОУ 39691431, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Княжий затон, 2/30 заборгованість за кредитним договором №Р24.216.71660 від 13.10.2015 року в розмірі 28474,77 грн., з яких:

-25564,3 грн. - за тілом кредиту;

-2910,47 грн. - за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» витрати по сплаті судового збору у сумі 1600 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Юрченко