Ухвала суду № 71970209, 02.02.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/526/18

Провадження №2-з/333/919/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Круглікова А.В., розглянувши заяву приватного комплексу безперервної освіти «Школа «ЕйдоС» про забезпечення позову по цивільній справі №333/562/18 за позовом приватного комплексу безперервної освіти «Школа «ЕйдоС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 197046,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2018 року приватний комплекс безперервної освіти «Школа «ЕйдоС» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із заявою про забезпечення позову. У вказаній заяві приватний комплекс безперервної освіти «Школа «ЕйдоС» посилається на те, що позивач тривалий час та систематично порушує свої обов’язки за договорами навчання та харчування його дитини щодо своєчасної та повної сплати виставлених рахунків, у зв’язку з чим така позиція ОСОБА_1 може утруднити виконання рішення щодо стягнення грошових коштів. З цих підстав, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, належні ОСОБА_1 в розмірі, що відповідає розміру ціни позову.

Вивчивши вимоги заявника, викладені у заяві про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до розяснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суддею беруться до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Зокрема, такий вид забезпечення позову як арешт майна передбачає обмеження права власника майна на користування цим майном.

Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб'єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб'єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції).

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Так, розглянувши клопотання заявника про забезпечення позову судом встановлено, що заявником не конкретизовано, на яке саме майно та картковий рахунок відповідача необхідно накласти арешт.

Крім того, доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 приймає заходи щодо відчуження такого майна чи грошових коштів, заявником не надано.

При цьому, із змісту заяви про забезпечення позову не вбачається навіть посилання заявника про потенційну можливість відповідача відчужувати належне йому майно. З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову, а також не надання заявником (позивачем за позовом) доказів, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_1 дій із реалізації майна, грошових коштів чи підготовки до такої реалізації, суд дійшов висновку про відсутність, станом на час розгляду вказаної заяви, правових підстав для забезпечення позову у справі № 333/526/18. А тому, як наслідок, у задоволенні заяви приватного комплексу безперервної освіти «Школа «ЕйдоС» про забезпечення позову судом відмовляється через недоведеність. Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного комплексу безперервної освіти «Школа «ЕйдоС» про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова