Ухвала суду № 71970186, 31.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/4066/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі Головець М.А., за участю прокурора Ільїн В.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження № 11-сс/777/59/18 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29.12.2017.

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Берегівської місцевої прокуратури та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме - автомобіль марки «KIA SORENTO», реєстраційний номер Словацької Республіки MI 347 DU, сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії PC 640753 від 07.03.2016 року та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CIN 59882, шляхом заборони використовувати, відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином даним майном.

З клопотання старшого слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області вбачається, що в провадженні слідчого відділення знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070080001161 від 22.12.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

21.12.2017, о 21 год. на КПП «Вилок» з ОСОБА_5 в Україну заїхав автомобіль марки «KIA SORENTO», реєстраційний номер Словацької Республіки MI 347 DU, сірого кольору, під керуванням громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебував в розшуку у міжнародній базі «Інтерпол». 21.12. 2017 в період часу з 23 год. 10 хв. по 00 год. 05 хв. – 22.12. 2017, в ході проведення огляду місця події на території КПП «Вилок», що в смт. Вилок Виноградівського району, було виявлено та вилучено автомобіль марки «KIA SORENTO», реєстраційний номер Словацької Республіки MI 347 DU, сірого кольору, власником якого являється згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії PC 640753 від 07.03.2016, громадянин ОСОБА_5 ОСОБА_4, який поміщено на спец-майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії PC 640753 від 07.03.2016 і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CIN 59882, які опечатано в паперовий конверт та зберігаються при матеріалах кримінального провадження.

Слідчий суддя, при прийнятті рішення про накладення арешту на вилучене майно, керувався тим, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.358 КК України за №12017070080001161. При цьому врахував, що згідно постанови слідчого від 22.12.2017 про визнання предмету речовим доказом, вказаний автомобіль визнано речовим доказом.

-2-

В апеляційній скарзі представник – адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, просить поновити йому строк на оскарження ухвали слідчого судді від 29.12.2017. Указує на те, що розгляд клопотання відбувся без участі власника арештованого майна та його представника у зв’язку з тим, що повістка про розгляд клопотання отримана ОСОБА_4 тільки 02.01.2018. Також зазначає, що копію ухвали слідчого судді отримав - 06.01.2018 в приміщенні СВ Виноградівського відділення поліції. Просить ухвалу слідчого судді про накладення арешту на автомобіль марки «KIA SORENTO», реєстраційний номер Словацької Республіки MI347DU, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії PC 640753 від 07.03.2016 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CIN 59882 - скасувати. Вказує, що матеріали провадження не містять жодних даних, які б свідчили про невідповідність документів на підтвердження права власності, а тому не вбачає підстав для проведення будь-яких експертиз. Також, матеріали клопотання не містять жодних даних, які свідчать про наявність підстав вважати, що арештоване майно є доказам вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України. Прийняте слідчим суддею рішення порушує право власності особи, захист якого прямо встановлений нормами Конституції України. На його думку, слідчий суддя не дослідив всі обставини провадження в їх сукупності, не дав їм належну правову оцінку та прийняв незаконне рішення, оскільки жодного злочину власник автомобіля ОСОБА_4 не вчиняв. Інформація про перебування автомобіля у розшуку в міжнародній базі «Інтерпол» без наявності доказів винуватості добросовісного власника не може бути підставою для позбавлення власника такого права на майно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання про поважність причин пропуску строку для оскарження ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Ураховуючи ту обставини, що розгляд клопотання відбувся без участі власника майна – ОСОБА_4, а матеріали провадження не містять належних доказів щодо його повідомлення про розгляд клопотання прокурора, внаслідок чого розгляд відбувся без участі ОСОБА_4, як зацікавленої особи, колегія суддів уважає за необхідне визнати причину пропуску строку поважною та такий строк поновити.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу необґрунтованості клопотання в частині наявності підстав для накладення арешту на автомобіль та документи на право власності, то колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 в цій частині необґрунтованими і такими що до задоволення не підлягають за таких обставин.

Згідно ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує

-3-

сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Із вимог ч.3 ст. 170 КПК України вбачається, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, та згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Так, згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Як убачається із клопотання слідчого, досудовим розслідуванням установлено, що 21.12.2017, в чергову частину Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від чергового ВПС «Вилок» ОСОБА_6 про те, що 21.12. 2017, о 21 год. на КПП «Вилок» з ОСОБА_5 в Україну заїхав автомобіль марки «KIA SORENTO», реєстраційний номер Словацької Республіки MI 347 DU, сірого кольору, під керуванням громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_4, 15.03. ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3. В ході перевірки було встановлено, що даний транспортний засіб перебуває в розшуку в міжнародній базі «Інтерпол».

-4-

21.12.2017 в період часу з 23 год. 10 хв. до 00 год. 05 х. – 22.12. 2017, в ході проведення огляду місця події на території КПП «Вилок», що в смт. Вилок Виноградівського району, було виявлено та вилучено автомобіль марки «KIA SORENTO», реєстраційний номер Словацької Республіки MI 347 DU, сірого кольору, власником якого являється згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії PC 640753 від 07.03.2016, громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_4, який поміщено на спец-майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії PC 640753 від 07.03.2016, і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CIN 59882, які опечатано в паперовий конверт та зберігаються при матеріалах кримінального провадження.

22.12.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070080001161 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

З матеріалів судового провадження також вбачається, що відповідно до постанови старшого слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області від 22.12.2017, автомобіль марки «KIA SORENTO», реєстраційний номер Словацької Республіки MI 347 DU, сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії PC 640753 від 07.03.2016 і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CIN 59882 визнані та приєднані до кримінального провадження №12017070080001161 в якості речових доказів ( а. м. п. 5-6).

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання про арешт майна, відповідно до ст. 173 КПК України, в ухвалі зазначив правову підставу арешту майна, наявність доказів, які підтверджують, що вказане в клопотанні слідчого майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Крім того, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи клопотання слідчого про те, що заявлене в клопотанні майно є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, з ним необхідно провести ряд судово-криміналістичних експертиз, слідчих дій та можливо виконання міжнародно-правового доручення від компетентного органу Словацької Республіки.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження для встановлення наявності чи відсутності обставин, необхідних для з'ясування істини у кримінальному провадженні.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, апеляційний суд уважає, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб і в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді слід відхилити.

За таких підстав, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про наявність правових підстав для накладення арешту на автомобіль марки «KIA SORENTO», який належить ОСОБА_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії PC 640753 від 07.03.2016 і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CIN 59882.

На підставі вищевикладеного, ухвала слідчого судді, відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України не підлягає скасуванню або зміні. З наведених підстав апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

-5-

Керуючись ст. ст.404, 405, 407, 409, 412, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження – задовольнити.

Поновити ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 29.12.2017.

Апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29.12.2017 про накладення арешту на автомобіль марки «KIA SORENTO», який належить ОСОБА_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії PC 640753 від 07.03.2016 і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CIN 59882 – без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: