Постанова № 71966240, 29.01.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/354/17

Провадження № 22-ц/779/193/2018

Категорія 33

Головуючий у 1 інстанції Рибій М. Г.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі:

судді-доповідача – ОСОБА_1,

суддів: Девляшевського В.А., Матківського Р.Й.,

за участю секретаря – Петріва Д.Б., представника прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2017 року, ухваленого головуючим суддею Рибієм М.Г. в м. Рогатин об 11 год. 48 хв., дата складання повного тексту якого не відома, по справі за позовом ОСОБА_3 до головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, прокуратури Івано-Франківської області про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

1. Позов заявлено 24.02.17 (а.с. 1-2).

1.1. Зміст позовних вимог.

Незаконною бездіяльністю працівників головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 завдано шкоду, яка полягає у понесених ним витратах як заявника на проїзд для подання скарги (15.02.2017) та участі в розгляді скарг (16.02.2017, 17.02.2017, 20.02.2017, 21.02.2017) в розмірі 96,10 грн. та 150,00 грн. добових, що загалом становить 246,01 грн.

Слідчі судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області своїми ухвалами від 17.02.2017 та 21.02.2017 задовольнили скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, прокурора.

Вважає, що на підставі ст. 56 Конституції України, ст. 25 Закону України «Про звернення громадян», ст. 1176 ЦК України, ст. 130 КПК України відповідачі зобов’язані відшкодувати йому вищезазначену майнову шкоду.

Просив суд стягнути з відповідачів на його користь в рахунок відшкодування збитків 246,01 грн.

06.04.2017 подав до суду Клопотання, яким просив стягнути з відповідачів 251 грн 10 коп., оскільки поніс додаткові витрати за отримання довідки про підтвердження вартості проїзду від 28.03.2017 в сумі 5 грн.

1.2. Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

2. Позивач ОСОБА_3 оскаржив рішення в апеляційному порядку.

2.1. Зміст апеляційних вимог:

- витрати понесені позивачем були зумовлені кричущими порушеннями поліцією та прокуратурою законів та прав ОСОБА_3, для відновлення яких останній змушений був звертатись до суду;

- відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- протиправна бездіяльність відповідачів встановлена судом і підтверджується ухвалами суду від 21.02.17 та від 17.02.17, що містяться в матеріалах справи;

- висновки суду першої інстанції, що витрати не відшкодовані в порядку кримінального судочинства через статус ОСОБА_3 в кримінальному провадженні як заявника, а не потерпілого, оскільки апелянт вважає, права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України).

Просить рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2017 року скасувати, позов – задовольнити.

2.1.2. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.05.2017 у відкритті апеляційного провадження відмовлено, оскільки апелянтом не усунуто недоліків, встановлених ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху (а.с. 77).

Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 ухвалу апеляційного суду від 25.05.2017 скасовано, а справу направлено до апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження (а.с. 102-104).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.12.2017 відкрито апеляційне провадження у справі (а.с. 107), а від 28.12.2017 – справу призначено до розгляду (а.с. 108).

2.2. Представник Прокуратури Івано-Франківської області в особі заступника прокурора області старшого радника юстиції ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 114-117 – Відзив).

2.2.1. Зміст Відзиву.

Доводи апеляційної скарги вважають безпідставними, оскільки правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними, а тому підлягають врегулюванню в порядку, визначених кримінальним процесуальним законом.

В даній ситуації мало місце порушення прав заявника саме як учасника кримінально-правових відносин, встановлене ухвалою суду від 21.02.2017, а не право цивільне, в розумінні ст. 11, 12 ЦК України.

Обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, які б свідчили про порушення чи обмеження його прав і законних інтересів жодним судовим рішенням не встановлено.

Ухвалою Рогатинського районного суду від ОСОБА_6 відмовлено у компенсації таких витрат не у зв'язку з непідсудністю вказаного питання кримінальному процесу, а фактично із його передчасністю та не набуттям заявником відповідного статусу, передбаченого положенням гл. 8 КПК України.

Просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

2.3. В судове засідання апелянт не з`явися, подав до суду 25.01.2018 Клопотання про розгляд справи за його відсутності, доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів, просив розглянути справу за йог відсутності.

В засіданні апеляційного суду представник прокуратури Івано-Франківської області – прокурор Гоголь В.В. проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, указаних у письмовому Відзиві на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в судове засідання апеляційного суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив, письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав.

3. Фактичні обставини, встановлені судами.

Згідно з ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 17.02.2017 за скаргою ОСОБА_3 скасовано постанову слідчого Ліхтаровича Т. О. від 23.03.2015 про відмову у визнанні ОСОБА_3 Д потерпілим в кримінальному провадженні № 12015090210000069.

Відповідно до ухвали слідчого Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21.02.2017 за скаргою ОСОБА_3 зобов’язано слідчого Романківа І. М. внести відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 21.11.2016 до ЄРДР.

Цими ж копіями ухвал слідчих суддів та копіями журналів судових засідання, довідкою вартості проїзду, підтверджується розмір витрат ОСОБА_3 на проїзд в розмірі 96,1 грн. та дати подання скарги і участі в судових в судових засіданнях (15.02.2017, 16.02.2017, 17.02.2017, 20.02.2017, 21.02.2017).

Представник прокуратури Івано-Франківської області в судовому засіданні позов заперечив. Обґрунтував заперечення тим, що шкода, завдана громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокуратури відшкодовується тільки у випадках, встановлених положеннями ст. 1176 ЦК України і Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Право на відшкодування шкоди у ОСОБА_3 не виникло, оскільки немає передбачених вищезазначеними законами підстав.

3.1. Мотиви рішення суду першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що майнові права позивача не були порушені відповідачами з огляду на наступне.

Загальні підстави передбачені ст. 1174 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1174 ЦК України необхідно довести: незаконність рішення, дії чи бездіяльності посадової або службової особи органу державної влади; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Незаконність бездіяльності слідчих та прокурора суд встановив на підставі вищезазначених ухвал слідчих суддів.

Наявність шкоди позивачем не доведена. Витрати ОСОБА_3 на проїзд та добові є витратами пов’язаними з його участю в судових засіданнях в ході оскарження бездіяльності службових осіб відповідачів в кримінальному провадженні, які були понесенні ним добровільно, з власної ініціативи.

Ці витрати за підставами виникнення, своїм змістом є тотожними процесуальним витратам потерпілого, цивільного позивача, свідка в кримінальному провадженні, пов’язаними із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження.

Витрати ОСОБА_3 згідно з вищезазначеними ухвалами слідчих суддів не були визнані процесуальними і, відповідно, не відшкодовані в порядку кримінального судочинства, через його статус в кримінальному провадженні як заявника, а не, наприклад, потерпілого.

Водночас ця обставина не означає, що його витрати на проїзд та добові є шкодою в розумінні ст. 1174 ЦК України.

Посилання позивача на положення ст. 25 Закону України «Про звернення громадян» є необґрунтованим, оскільки цей закон не регулює відносини з розгляду скарг, заяв громадян, які подані відповідно до вимог ЦПК України чи КПК України.

4. Оцінка апеляційного суду.

4.1. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє аргументи апеляційної скарги з таких підстав.

Доводи апеляційної скарги, що витрати понесені позивачем були зумовлені кричущими порушеннями поліцією та прокуратурою законів та прав ОСОБА_3, для відновлення яких останній змушений був звертатись до суду, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), що протиправна бездіяльність відповідачів, встановлена судом і підтверджується ухвалами суду від 21.02.17 та від 17.02.17, що містяться в матеріалах справи, що права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та задоволення вимог заявленого позову, оскільки вони не підтверджені достатніми доказами (в розумінні статті 80 ЦПК України).

Відтак, суд першої інстанції вірно констатував, що наявність шкоди та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою позивачем не доведена, а спірні витрати ОСОБА_3 – це добровільно понесені витрати з приводу участі останнього в судових засіданнях щодо оскарження бездіяльності службових осіб-відповідачів в кримінальному провадженні.

4.2. Мотиви постанови апеляційного суду.

За змістом ст. 367 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини справи та те, що до спірних витрат в сумі 251 грн 10 коп. апелянт-позивач відніс саме транспортні витрати та витрати на отримання довідки щодо підтвердження вартості проїзду до суду (а.с. 40), вважає, що заявлені витрати є фактично судовими витратами, пов’язаними з явкою апелянта до суду як заявника у кримінальному провадженні.

Згідно Ухвали Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 17.02.2017 встановлено, що відшкодування процесуальних витрат на стадії досудового розслідування заявнику в кримінальному провадженні КПК не передбачено (а.с. 3 – зворот).

Ухвалою цього ж суду від 21.02.2017 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо компенсації спірних витрат з тих підстав, що положеннями КПК України такі витрати, пов’язані з участю останнього в розгляді скарги, не віднесено до процесуальних витрат (абз. 6 а.с. 42 – зворот).

В матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження доводів апелянта, що вищевказані витрати є шкодою, завданою йому незаконною бездіяльністю слідчих та прокурора.

Нормами ЦПК України не передбачено відшкодування процесуальних витрат, понесених заявником в рамках кримінального провадження і пов’язаних з участю останнього в розгляді скарги. Відтак, обставини справи, які входять до предмета доказування, в порушення вимог ч.1. ст. 81 ЦПК України, апелянтом не доведено.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

4.3. Висновок.

За таких обставин, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.

Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02.02.2018.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.А Девляшевський

ОСОБА_7