Ухвала суду № 71965351, 01.02.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7628/16-ц

6/212/22/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Пустовіта О.Г., з участю: секретаря судового засідання Конограй В.В., без участі сторін, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті ОСОБА_1, матеріали подання державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання боргових зобов’язань, -

в с т а н о в и В:

31 січня 2018 року державний виконавець Бобровська О.М. звернулась до суду з вищевказаним поданням щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 до моменту фактичного виконання рішення суду. Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у державного виконавця знаходиться виконавче провадження 55171833 з виконання виконавчих документів: виконавчого листа № 2/212/1751/16 виданий 22.06.2017 р. про стягнення заборгованості в розмірі 57051,81 грн. та виконавчий лист № 2/212/771/17 від 08.06.2017р. про стягнення заборгованості в розмірі 25238,77 грн. Боржник не виконує рішення суду, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, чим злісно ухиляється від виконання рішення суду.

Державний виконавець Бобровська О.М. до суду не прибула, в поданні просила його задовольнити та розглянути без участі державного виконавця.

Справа розглядається за відсутності сторін, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При вивченні подання та доданих до нього матеріалів, встановлено, що воно не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Пунктом 8 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» встановлено, що на державну прикордонну службу покладається, зокрема, запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Згідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання боргових зобов’язань, посилаючись на те, що 26.07.2017 року та 04.10.2017 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов’язано подати декларацію. Проте, боржник рішення суду не виконує, декларацію не надав, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснив.

Вивчивши подання та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не вказано, які саме виконавчі дії проводилися для з'ясування місця знаходження боржника, оскільки відсутні підтвердження щодо належного повідомлення боржника про відкриття виконавчих проваджень та про повідомлення боржника про об’єднання проваджень у зведене виконавче провадження. Тобто виконавцем не доведено, що боржнику взагалі відомо про наявність відкритих виконавчих проваджень стосовно нього.

Крім цього, в поданні державний виконавець вказує про накладення майна на все рухоме та нерухоме майно боржника, однак вказані документи відсутні в матеріалах справи.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 2 Протоколу № 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно положень п. 2 ч. 1ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну», громадян України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Згідно п. 5,ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, в тому числі якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

З аналізу зазначеної норми закону витікає, що для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон необхідна не тільки наявність невиконаних зобовязань, але і факт ухилення від їх виконання, а також наявність паспорту для виїзду за кордон.

Слід зазначити, що у поданні не вказано підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, не йдеться також про наявність в нього закордонного паспорту, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє Відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Крім того, тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього за рішенням суду, тому суд дійшов висновку про безпідставність подання.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні подання.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року зі змінами та доповненнями, ЗУ «Про виконавче провадження» суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання боргових зобов’язань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. Г. Пустовіт