Ухвала суду № 71957299, 10.12.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/9502/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Виноградової Л.Є.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Жус І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 жовтня 2013 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,

встановила:

22 квітня 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом та після його уточнення просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 4 000 грн., починаючи з 22.04.2013 року та до досягнення дитиною повноліття.

Свої позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що 05 листопада 2011 року вона з відповідачем уклали шлюб, за час якого в них народилась донька ОСОБА_5 Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2013 року шлюб було розірвано (а.с. 4).

Позивачка зазначила, що відповідач, не зважаючи на рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2013 року, яким було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 700 грн. щомісячно (а.с. 3), сплачує аліменти нерегулярно, не надає ніякої матеріальної допомоги під час хвороби дитини та не приймає участі у вихованні доньки, хоча інших дітей у відповідача немає.

Також позивачка зазначила, що відповідач працює механіком у морських компаніях 6-7 місяців щорічно, а з 12 квітня 2013 року відповідач займає нову посаду із заробітною платою 4 000 доларів США в місяць.

У зв’язку з вищевикладеним, ОСОБА_4 просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на відсутність доказів для збільшення розміру стягуваних аліментів з відповідача.

Справа була розглянута за відсутності позивача і відповідача.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені частково, збільшено розмір аліментів на утримання ОСОБА_5 до 3000 грн. щомісячно (а.с. 49-50).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування зазначеного рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, посилаючись на те, що рішення ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що на час розгляду справи розмір щомісячного доходу відповідача значно збільшився в порівнянні з тим, який існував на час ухвалення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2013 року.

Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 700 грн. щомісяця.

Оскільки розмір щомісячних доходів відповідача значно збільшився, суд дійшов висновку про необхідність збільшення розміру аліментів до 3000 грн., що відповідає вимогам, передбаченим ст. 192 СК України.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.

Обставини перебування сторін в шлюбі до 12 квітня 2013 року, народження в шлюбі, а саме: 23.09.2011 року доньки сторін - ОСОБА_5, та того, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання останньої, встановлені вищезазначеним рішенням суду та визнані сторонами, а тому у відповідності до ч.ч. 1, 3 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Спірним є питання з приводу розміру аліментів, які належить стягувати з відповідача на користь позивачки.

Так, суд обгрунтовано встановив, що аліменти в розмірі 700 грн. в місяць, які сплачує відповідач за вищевказаним рішенням суду, не вистачає на утримання дитини, на витрати, що пов’язані з покупкою продуктів харчування для дитини, покупки одягу.

У відповідності до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків. дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

За змістом ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом змінено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них.

Як вбачається з матеріалів справи, матеріальний стан відповідача в 2013 році значно покращився, він працює моряком в «Сімейтеч Щіппінг і ОСОБА_6Л.С» на посаді механіка 4-го розряду, отримує щомісячну заробітну плату, яка складає 4000 доларів, про що свідчить довідка про плавання відповідача (а.с. 39).

Крім того, із кінцевих розрахунків заробітної плати за 2011 та 2012 роки вбачається, що місячний дохід відповідача складав, відповідно 2100 та 3000 доларів США (а.с.35-38).

Позивачка погодилась з тим, що зазначену заробітну плату відповідач отримував лише протягом 6 місяців на рік, у зв’язку з чим щомісячний дохід необхідно зменшити на половину.

Отже, щомісячний дохід відповідача в розрахунку на 2013 рік, складає 2 000 доларів США, що приблизно є еквівалентом 16000 грн.

За таких обставин висновок суду про необхідність збільшення розміру аліментів з визначених раніше 700 грн. до 3000 грн. в місяць, є законним і обгрунтованим.

Заперечуючи проти ухваленого судового рішення, заявник апеляційної скарги зазначив, що відомості щодо його середньомісячного доходу, є непідтвердженими і не відповідають дійсності, у зв’язку з чим просив суд витребувати оригінали документів щодо доходів відповідача.

Однак, заявник апеляційної скарги не довів суду зазначених обставин та жодним чином не спростував наданих позивачкою даних щодо місячного доходу відповідача.

Також заявник апеляційної скарги не довів суду апеляційної інстанції того, що він взагалі не працює на судах закордонного плавання.

Крім того, колегія суддів відмовила в задоволенні клопотання про витребування оригіналів відповідних документів, оскільки всі вони маються в матеріалах справи на англійській мові, з відповідним перекладом на українську мову, на які у тому числі було посилання вище (а.с.35-42).

Так, саме із довідки про плавання вбачається, що відповідач працює на посаді механіка 4-го розряду та має щомісячний дохід 4000 доларів США.

Інших відомостей, які б спростували вищевикладене, заявник апеляційної скарги суду не надав.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що переклад зазначених документів із англійської мови на українську є сумнівним, також є безпідставними, оскільки переклад офіційних документів здійснювала ОСОБА_7, яка у відповідності до Свідоцтва 5530, серії Б № 837169, є платником Єдиного податку за діяльність щодо надання послуг перекладу (а.с.43).

При цьому, до матеріалів справи приєднані як оригінали вказаних документів, так і їх переклад.

Що стосується доводів заявника апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_3 залишив позивачці квартиру, всі матеріальні цінності та автомобіль, то вони повністю спростовуються письмовими доказами, які маються в матеріалах справи.

Так, у відповідності до довідки голови правління ОСМД «Прометей» від 13.11.2013 року з 09.12.2012 року позивачка ОСОБА_4 не проживає та не прописана в квартирі, в якій мешкає відповідач ОСОБА_3 разом з основним квартиронаймачем ОСОБА_8 (а.с.67).

У відповідності до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 червня 2013 року право власності на автомобіль марки Skoda Felicia, 2001 року випуску, визнано за відповідачем ОСОБА_3 (а.с.80-82).

Крім того, згідно довідки начальника КП «Білгород-Дністровське БТІ» від 09.12.2003 року № 2160 відповідач ОСОБА_3 є власником будинку № 3 по вул. Профсоюзній в м. Білгород-Дністровський Одеської області (а.с.83).

Таким чином, матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач ОСОБА_3 передав у власність позивачки ОСОБА_4 будь-яку квартиру, матеріальні цінності або автомобіль.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_9

ОСОБА_2