Постанова № 71955534, 31.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/122/2018

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.

Доповідач :Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 рокуСправа № 127/7582/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого: Голоти Л.О.,

суддів: Рибчинського В.П., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Топольська В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.11.2017 року, ухвалене суддею Бойко В.М. в приміщенні суду, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі -ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтувало тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 02.10.2007 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 5000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому Договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на 28.02.2017 року ОСОБА_2 має заборгованість - 65670,10 грн., яка складається з наступного: 4738, 02 грн. - заборгованість за кредитом; 54066,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3500 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також 250 грн. - штраф (фіксована частини), 3115,24 грн. - штраф (процентна складова).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає.

Виходячи з наведеного, положень ст. ст. 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 65670,10 грн. за кредитним договором № б/н від 02.10.2007 року, яка складається з наступного : 4738,02 заборгованості за кредитним, 54066,84 грн. заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 3500 заборгованість за пенею та комісією; 250 грн. штраф (фіксована частина); 3115,24 штраф (процента складова).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.11.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Під час апеляційного розгляду справи представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Ткач Ю.А. уточним вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду та стягнути з відповідача на користь банку заборгованість по процентам, комісії за останні три роки та по пені й штрафах за останній рік перед зверненням до суду з даним позовом в межах строку позовної давності

Відповідно до п. п. 8, 9 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно з ст. 213 ЦПК України, в редакції чинній на момент ухвалення рішення, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України, в редакції чинній на момент ухвалення рішення, передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вище вимогам.

У справі встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 02.10.2007 року відповідач отримав кредит у ПАТ КБ «ПриватБанк» у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 5000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості за вищевказаним договором кредиту, станом на 28.02.2017 року ОСОБА_2 має заборгованість 65670,10 грн., яка складається з наступного: 4738,02 грн. - заборгованість за кредитом; 54066,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3500,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також 250.00 грн. - штраф (фіксована частини), 3115,24 грн. - штраф (процентна складова).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходи з того, що останній платіж відповідачем було здійснено 04.03.2014 року, тоді як позивач звернувся у суд з даним позовом лише 06.04.2017 року, тобто після спливу встановленого трьохрічного строку на звернення до суду з даним позовом.

Переглядаючи справу за наявними в ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильні висновки суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Аналогічну за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 вересня 2014 року у справі № 6-103цс14; від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14.

У справі встановлено, що відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на лицевій стороні карти (місяць і рік), і вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі - останнім днем місяця, указаного на картці.

Установлено і не заперечується сторонами, що строк дії картки № 5457082913614256 закінчилась 30.09.2013 року, а з позовом до суду банк звернувся лише у квітні (березні) 2017 року, тобто з попуском строку позовної давності.

Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу, що у виписці, наданої ПАТ КБ «ПриватБанк», заборгованість ОСОБА_2 станом на 28.02.2017 року нарахована саме по кредитній картці № 5457082913614256 в розмірі 62304.86 грн. (без врахування штрафів (процентна та фіксована складова).

Доводи апеляційної скарги про те, що позовна давність не сплинула, оскільки строк договору не закінчився, а строк дії картки відповідає строку дії договору, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначені доводи не ґрунтується на умовах договору та обставинах справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про стягнення з відповідача заборгованості по процентам, комісії за останні три роки та пені й штрафах за останній рік перед зверненням до суду з даним позовом в межах строку позовної давності апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки строк повернення заборгованості за кредитним договором відповідає строку дії картки 30.09.2013 року, а відтак строк позовної давності має рахуватися саме з 01.10.2013 року, який закінчився 01.10.2016 року, а тому правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по процентам, комісії, пені та штрафах в межах строку позовної давності перед зверненням у суд з даним позовом немає.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильні висновки суду та є необґрунтованими.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. п. 8, 9 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, ст. ст. 141, 258 ч.4, 259 ч.1, 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.11.2017 року у даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Підпис Л. О. Голота

Судді: Підпис В. П. Рибчинський

Підпис Т. М. Шемета

Згідно з оригіналом

Головуючий Л. О. Голота