Постанова № 71954440, 25.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2018 року Справа № 904/7615/17

м.Дніпро

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 28/08-17 від 28.08.2017 р., адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 89 від 07.07.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2017р., ухваленого суддею Петренко Н.Е., повний текст якого складено 04.09.2017р. у справі № 904/7615/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГПРОМТЕХЗБУТ", м.Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", м. Кам'янське

про стягнення 484 639,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГПРОМТЕХЗБУТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" суми 484 639,70 грн.

Позов обгрунтований порушенням відповідачем умов договору № 15-0908-02 від 14.05.2015, в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2017р. у справі № 904/7615/17 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металурпромтехзбут" заборгованість за поставлений товар у розмірі 439 884, 00 грн., інфляційні втрати у розмірі 36 806,95 грн., 3% річних у розмірі 7 948,75 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 269,60 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду в частині нарахування інфляційних втрат і 3% річних, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, просить рішення господарського суду скасувати в частині визначення розміру інфляційних втрат та 3 % річних.

Апелянт вважає, що судом невірно визначені дати отримання відповідачем товару, оскільки датою кінцевого терміну сплати по видатковій накладній № 153 від 21.11.2016р. є 05.12.2016р.; по видатковій накладній № 163 від 02.12.2016р. є 16.12.2016р.; по видатковій накладній № 164 від 05.12.2016р. є 20.12.2016р.; по видатковій накладній № 167 від 09.12.2016р. є 26.12.2016р. У зв’язку з чим, твердження суду про отримання відповідачем товару в день, зазначений на видатковій накладній, товаро-транспортній накладній та рахунку є помилковими. Крім того, суд неправильно розрахував строки оплати за товар виходячи з календарних днів, тоді як умовами Договору проведення оплати товару визначено протягом 10-ти саме банківських днів. На думку апелянта, суд не взяв до уваги контррозрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, вважає правильними такі перераховані суми: 3 % річних – 7 919, 61 грн.; інфляційні нарахування – 34 750, 83 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх надуманими та безпідставними, просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду – залишити без змін. (а.с.102-104)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.09.2017р. апеляційна скарга була прийнята та призначена до розгляду на 10.10.2017р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2017р. розгляд справи було зупинено до повернення матеріалів справи з Вищого господарського суду України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2017р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 16.01.2018р.

В судовому засіданні 16.01.2018р. оголошено перерву до 25.01.2018р.

У судовому засіданні 25.01.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:

14.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургпромтехзбут» (далі - позивач, продавець) і Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (далі - відповідач, покупець) укладено договір № 15-0908-02 (далі – Договір) (а.с. 8-10)

Відповідно до п. 2.2. Договору сума договору на момент підписання згідно, Специфікації № 1, становить 1 025 460,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 3 до Договору, сторони дійшли згоди доповнити Договір № 15-0908-02 від 14.05.15р. наступною специфікацією: «Специфікація № 4 до договору № 15-0908-02 від 14.05.15р.

Умови оплати протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару на підставі виставленого фактичного рахунку.

Строки поставки впродовж 20 – ти календарних днів з моменту відправлення письмової заявки по затверджених еталонах-зразках (а.с. 10).

Як зазначено у п. 3 Додаткової угоди № 3 до Договору, з урахуванням зазначеної Специфікації загальна сума по Договору буде складати 4 296 907,80 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 4 до Договору, сторони дійшли згоди доповнити Договір № 15-0908-02 від 14.05.15р. наступною специфікацією: «Специфікація № 5 до договору № 15-0908-02 від 14.05.15р., якою погодили номенклатуру та кількість партії товару, що підлягає поставці, на суму 818 700,00 грн. з ПДВ. Позивач зобов’язався поставити товар відповідачу протягом 20-ти календарних днів з моменту відправлення письмової заявки по затверджених еталонах-зразках. Також даним пунктом визначено умови оплати: протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання товару на підставі виставленого фактичного рахунку.

21.11.2016 на суму 189 900,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 153 від 21.11.2016р. (а.с. 14), рахунком на оплату № 21/11 від 21.11.2016р. (а.с. 15) та товарно-транспортною накладною № 21/11 від 21.11.2016 (а.с. 16).;

02.12.2016 на суму 83 979,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 163 від 02.12.2016р. (а.с. 17), рахунком на оплату № 02/12 від 02.12.2016р. (а.с. 18) та товарно-транспортною накладною № 02/12 від 02.12.2016р. (а.с. 19) ;

05.12.2016 на суму 82 026,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 164 05.12.2016р. (а.с. 20), рахунком на оплату № 05/12 від 05.12.2016р. (а.с. 21) та товарно-транспортною накладною № 05/12 від 05.12.2016р. (а.с. 22);

09.12.2016 на суму 83 979,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 167 09.12.2016р. (а.с. 23), рахунком на оплату № 09/12 від 09.12.2016р. (а.с. 24) та товарно-транспортною накладною № 09/12 від 09.12.2016р. (а.с. 25).

Відповідач не здійснив оплату поставленого товару на загальну суму 439 884,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 04.04.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих. № 03/04 від 03.04.2017, з вимогою про сплату заборгованості. Зазначений лист був отримано відповідачем 06.04.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вимоги позивача були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, з метою збереження співпраці, 10.05.2017 позивачем було направлено претензію № 1 за вих. № 04/05 від 04.05.2017, яка також була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідач не оспорюючи наявності заборгованості за поставлений товар, вважає, що місцевим господарським судом невірно обраховано 3% річних та інфляційні втрати і наводить свій контр розрахунок.

Колегія суддів вважає наведений контр розрахунок невірним з огляду на наступне:

Відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

На офіційній веб сторінці НБУ «Про робочі дні банківської системи у 2016 році» : https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=27893260 розміщено календар робочих днів банківської системи України на 2016рік.

Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з п.1 Специфікацій № № 4, 5 до Договору, умови оплати протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання товару на підставі виставленого фактичного рахунку.

Сторонами не оспорюється, що кінцевим строком оплати за накладною № 153 від 21.11.2016р. є 05.12.2016р.; за накладною № 163 від 02.12.2016р. від 02.12.2016р., відповідно, 16.12.2016р.

Щодо кінцевих строків оплати за накладними № 164 від 05.12.2016р. та № 167 від 09.12.2016р., колегія суддів встановила , що наявні в них відмітки «В наличии имеется 8 15 06.12.2016р.» «В наличии имеется 8 30 12.12.2016р.» не можуть бути прийняті до уваги як дата для визначення дати отримання товару, оскільки вони зроблені, відповідно до пояснень апелянта, службою охорони підприємства, тобто підрозділом підприємства Відповідача і не містить відповідного погодження цих дат з Позивачем, тобто суперечить принципам бухгалтерського обліку і відповідно не є допустимим доказом, в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, кінцевим строком оплати за накладною № 164 від 05.12.2016р. є 19.12.2016; за накладною № 167 від 09.12.2016р від 09.12.2016р., відповідно, є 23.12.2016р.

Перевіривши, наведені сторонами розрахунки за допомогою системи «Ліга закон», колегія суддів визнала, що наведений позивачем розрахунок є вірним і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що під час перегляду апеляційним господарським судом не було встановлено порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права у відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду у справі 904/7615/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, відповідно, залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284, 288 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2017р. у справі № 904/7615/17 – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2017р. у справі № 904/7615/17 – залишити без змін.

Судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.02.2018р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов