Постанова № 71954383, 22.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2018 р. Справа№ 911/2402/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання Яремі Н.С.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 22.01.2018 року,

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Київській області на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2017 (повний текст складено 13.11.2017)

по справі №911/2402/17 (суддя - Конюх О.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Київській області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Енергоресурс"

про стягнення 241 391,48 грн.

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року Державна екологічна інспекція у Київській області звернулася до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Енергоресурс" про стягнення 241 391,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 30.09.2016 по 31.10.2016 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Київської області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Біг Енергоресурс", про що складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних, земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами№202, відповідно до якого ТОВ "Біг Енергоресурс" для здійснення діяльності та задоволення господарсько-побутових, виробничих потреб абонентів, на підставі договору купівлі-продажу №31/08 від 31.08.2016 отримало у власність 6 артезіанських свердловин в с. Святопетрівське, Києво-Святошинського району, Київської області, а саме: дві свердловини №3 та №4 біля будинку №2 по вул. Л.Українки; дві свердловини №1 (20-13) та №2 (22-13) біля будинку №8 по вул. Л.Українки; дві свердловини №1-с та №2-п (22-13) біля будинку №14-В по вул. Л.Українки. Відповідно до договору користування артезіанськими свердловинами від 25.07.2014 підприємство отримало в безоплатне користування дві артезіанські свердловини в с. Святопетрівське №1 (04-13) та №2 (05-13).

Як зазначає позивач, під час перевірки встановлено, що добовий об'єм забору води перевищував 300 м.куб. на добу, що потребує отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що було також відображено в акті №202. Після проведення перевірки ТОВ "Біг Енергоресурс" було винесено припис від 04.11.2016, яким відповідачу зокрема приписано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, а копію дозволу надати до Держекоінспекції у Київській області.

За результатами здійснення перевірки дотримання ТОВ "Біг Енергоресурс" вимог природоохоронного законодавства, Держекоінспекцією у Київській області здійснено розрахунок шкоди завданої державі самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)). Розрахунок збитків здійснено відповідно до розділу 9 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів". Так, на думку позивача, загальний збиток, заподіяний державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) ТОВ "Біг Енергоресурс" становить 241 391,48 грн.

Заперечуючи проти вказаного позову відповідач зазначив, що 30.10.2014 Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної відповідачу виданий дозвіл №316/7 на спеціальне водокористування. Згідно п.1 розділу ІІІ Інші умови водокористування визначено, що ліміт забору води встановлено на термін дії дозволу на спец водокористування: з підземних джерел 128,934 тис. м. куб. на рік (тобто в середньому 353,24 куб/добу). Для того щоб підтвердити факт відсутності перевищення ліміту, позивачу була видана довідка №69 від 27.10.2016 про використання води за 9 місяців 2016 року, що склало лише 92099,0 тис. м. куб., тобто відповідачем перевищення лімітів допущено не було.

Крім того, необґрунтованим вважає відповідач посилання позивача на порушення ТОВ "Біг Енергоресурс" Кодексу України "Про надра" та здійснений розрахунок збитків згідно Методики розрахунку відшкодування збитків затвердженої Наказом Мінприроди від 20.07.2009 №389, оскільки, дана Методика не містить посилання на Кодекс України "Про надра" та, як наслідок є помилковим застосовувати її при визначені збитків за недотримання вимог законодавства про надра.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.10.2017 у справі №911/2402/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не було допущено перевищення обсягу видобування підземних вод по жодній із свердловин понад 300 куб.м. на добу, а відтак, відповідачу не потрібно спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами). Також, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не було допущено перевищення лімітів забору води згідно наявних дозволів на спецводокористування.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач - Державна екологічна інспекція у Київській області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 09.10.2017 у справі №911/2402/17 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, посилається на неповне з'ясування обставин судом першої інстанції, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у складі колегії суддів: головуючого судді - Тищенко О.В, суддів: Куксова В.В., Іоннікової І.А. прийнято апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Київській області на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2017 у справі №911/2402/17 та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.12.2017.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII (далі - ГПК України).

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи перебування судді Куксова В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.12.2017 визначено новий склад суду: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Київській області на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2017 по справі №911/2402/17 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., розгляд справи призначити на 22.01.2018.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Біг Енергоресурс" вважає апеляційну скаргу позивача безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і таким, що ґрунтується на нормах закону.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника надав суду свої пояснення в яких підтримали доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 09.10.2017 у справі №911/2402/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники ТОВ "Біг Енергоресурс" у судове засідання суду апеляційної інстанції 22.01.2018 року з належним чином оформленими документами, що підтверджують повноваження представників не з'явились. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представника позивача, що з'явився у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч.1, п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки, відповідач про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Участь представників ТОВ "Біг Енергоресурс" у судовому засіданні 22.01.2018 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та про витребування додаткових доказів не надходило.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.

Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. (ч.1 ст.13 Конституції України).

Відповідно до пунктів "а" та "й" частини першої ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

- організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

- вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до п.1 Положення "Про Державну екологічну інспекцію в Київській області" затверджену Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136 Державна екологічна інспекція у Київській області (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Згідно п.6 Положення "Про Державну екологічну інспекцію в Київській області" затверджену Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136 Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право:

- проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження (пункт 6.4. Положення);

- розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії (пункт 6.11. Положення).

Так, як вбачається з матеріалів справи Державною екологічною інспекцією у Київській області в період з 30.09.2016 по 31.10.2016 на підставі наказу №306 від 30.09.2016 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ "Біг Енергоресурс".

За наслідками даної перевірки було складено Акт № 202 "Перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами", яким встановлені порушення природоохоронного законодавства, зокрема: відсутність дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра" та виявлено період роботи підприємства без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 6, 44,48 Водного кодексу України.

Даний акт підписали державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Київської області ОСОБА_3, ОСОБА_2 та головний інженер ТОВ "Біг Енергоресурс", який підписав вказаний акт без зауважень.

Актом встановлено, що для здійснення діяльності та задоволення господарсько-побутових, виробничих потреб абонементів ТОВ "Біг Енергоресурс" на основі договору купівлі-продажу №31/08 від 31.08.2016 отримало у власність 6 артезіанських свердловин в с. Святопетрівське, Києво-Святошинського району Київської області, а саме:

- дві свердловини №3 та №4 біля будинку №2 по вул. Л.Українки в с.Святопетрівське;

- дві свердловини №1 (20-13) та №2 (22-13) біля будинку №8 по вул. Лесі Українки в с. Святопетрівське;

- дві свердловини №1-с та №2-п (22-13) біля будинку №14В по вул. Лесі Українки в с. Святопетрівське.

Відповідно до договору користування артезіанськими свердловинами від 25.07.2014 ТОВ "Біг Енергоресурс" отримало в безоплатне користування ще дві артезіанські свердловини в с. Святопетрівське №1 (04-13) та №2 (05-13).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем отримана ліцензія на централізоване водопостачання серія АЕ №575868 видана Київською обласною державною адміністрацією від 25.03.2015, зі строком дії з 19.03.2015 по 18.03.2020.

Під час перевірки державними інспекторами було встановлено, що добовий об'єм забору води ТОВ "Біг Енергоресурс" перевищує 300 м.куб. на добу, що потребує отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) у відповідача відсутній, чим порушено ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра".

Як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивач вказує, що збиток, заподіяний державі обумовлений самовільним використанням водних ресурсів ТОВ "Біг Енергоресурс" при відсутності дозвільних документів на користування надрами (підземні води), складає 241 391,48 грн.

Розрахунок позивачем здійснено у відповідності до п.9.1 та п.9.2 розділу ІХ Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 №389, зареєстровано в Мінюсті України від 14.08.2009 за №767/16783 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів №220 від 30.06.2011).

Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Відповідно до ч.1 ст. 23 Кодексу України "Про надра" землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Згідно ст. 1 Водного кодексу України: водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об'єкта; ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

Таким чином, враховуючи положення ст. 1 Водного Кодексу України колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що кожна із артезіанських свердловин, з яких відповідач здійснює видобування води, є спорудою для забору води з підземного водного об?єкта, відповідно є водозабором.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно дозволу на спеціальне водокористування наданого ТОВ "Біг Енергоресурс" департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації №316/7, з терміном дії з 30.10.2014 до 30.10.2017 щодо свердловин: №1 (04-13) та №2 (05-13) ліміт забору води встановлено на термін дії дозволу на спецводокористування: з підземних джерел рівним 128, 934 тис.м.куб. на рік.

Згідно дозволу на спеціальне водокористування наданого ТОВ "Біг Енергоресурс" департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації №255/7, з терміном дії з 07.09.2016 до 07.09.2019 щодо 8 свердловин: №1 (04-13), №2 (05-13), №22-13 (2), №20-13 (1), №4, №3, №112/12/15, №111/12/15, ліміт забору води встановлено на термін дії дозволу на спецводокористування: з підземних джерел щорічно рівним 320 743,17 м.куб. на рік.

З довідки виданої ТОВ "Біг Енергоресурс" від 04.10.2017 про видобуту кількість води з свердловин ТОВ "Біг Енергоресурс" за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 по кожній свердловині (всього 8) із розбивкою по місяцях, вбачається, що ТОВ "Біг Енергоресурс" не перевищило обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів (по кожній із свердловин), визначений ст. 23 Кодексу України "Про надра".

При цьому, дослідивши Акт № 202 "Перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами" колегія суддів зазначає, що державною екологічною інспекцією при проведенні перевірки не зазначено, що перевірка була проведена по кожній свердловині окремо та добовий забір води по кожній із свердловин перевищує 300 м3/добу, як передбачено у ст. 23 Кодексу України "Про надра". У вказаному акті зазначено лише, що добовий об'єм забору води ТОВ "Біг Енергоресурс" перевищує 300 м3/добу, тоді, як відповідач здійснює забір води із 8 свердловин.

Згідно з приписами ч. 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Разом з тим, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, судом встановлено, що відповідачем не було допущено перевищення обсягу видобування підземних вод по жодній із свердловин понад 300 куб.м. на добу, а відтак, відповідачу не потрібно спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами). Крім того, відповідачем також не було допущено перевищення лімітів забору води згідно наявних дозволів на спецводокористування.

За таких обставин, підстави для нарахування і стягнення збитків з ТОВ "Біг Енергоресурс", у зв'язку з самовільним використанням останнім водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, а саме дозволу на користування надрами (підземні води) відсутні, а тому і вимога позивача про відшкодування відповідачем завданих державі збитків в сумі 241 391,48 грн. є не доведеною та не обґрунтованою, та правомірно залишена судом першої інстанції без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача 241 391,48 грн. завданих державі збитків.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 09.10.2017 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Київській області слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 09.10.2017 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Київській області на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2017 року по справі № 911/2402/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 09.10.2017 року по справі № 911/2402/17 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника.

4. Матеріали справи № 911/2402/17 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова

Дата складання повного тексту постанови 29.01.2018 року